- •Глава 3. Методи правового регулювання у міжнародному приватному праві: метод уніфікації ..........................................................................
- •Глава 4. Методи правовою регулювання в міжнародному приватному праві: колізіііпнЙ метод..........................................................................
- •Глава 5. Застосуванні! колізійних норм та іноземного права____.....
- •Глава 6. Взаємність і правові режими ....................................................
- •Глава 7. Фізичні особи............................................................................... 157
- •Глава 8. Юридичні особи.......................................................................... 172
- •Глава 9. Власність та інвестиції............................................................. 190
- •Глава 10. Авторське право і суміжні права ........................................... 209
- •Глава 12. Міжнародна купівля-іІродаж товарів................................... 256
- •Глава 17. Міжнародні розрахунки.......................................................... 345
- •Глава 18. Завдання шкоди......................................................................... 369
- •Глава 19. Трудові відносини ..................................................................... 384
- •Глава 20. Шлюбно-сімейні відносини..................................................... 399
- •Глава 21. Спадкові відносини.................................................................. 428
- •Глава 22. Поняття міжнародного цивільною процесу. Міжнародна
- •Глава 23. Положення іноземців у міжнародному цивільному процесі.
- •Глава 24. Взаємна цивільно-ироцесуальна допомога ..........................
- •Глава 25. Визнання та виконаний іноземних судових рішень у практиці держав........................................................................
- •Глава 26. Поняття міжнародного комерційного арбіїраж). Правові підстави здійснення ним розгляду справ .................
- •Глава 27. Здійснення провадження у справі та винесення арбітражного рішення...................................................................... 533
- •Глава 28. Виконання арбітражних рішень ............................................ 562
- •Глава 29. Законодавство України про міжнародним комерційний
- •Глава 1 Поняття та предмет міжнародного приватного права
- •1.1. Загальне уявлення про міжнародне приватне право
- •1.3. Предмет міжнародного приватного права
- •1.4. Співвідношення міжнародного публічного Іа міжнародного приватного права
- •1.5. Система міжнародного приватного права
- •Глава 2 Джерела міжнародного приватного права
- •2.7. Поняття та види джерел міжнародного приватного права
- •2.3. Судова та арбітражна практика
- •2.4. Міжнародний звичай
- •2.5. Міжнародні договори
- •3.1. Прямий метод правового регулювання
- •3.2. Природа правової уніфікації, Види уніфікованих норм
- •Глава 4
- •4.2. Необхідність застосування колізійних норм. Колізійне право
- •4.3. Колізійна норма га й побудова. Види колізійних норм
- •4.4. Типи колізійних прив'язок (формул прикріплення)
- •4.5. Закон, вбраний особами, які укладають угоду (lex voluntatis)
- •4,6. «Гнучке» колізійне регулювання (Proper law of the contract)
- •Глава 5 Застосування колізійних норм та іноземного права
- •5.1. Загальне уявлення пре процес застосування колізійної норми
- •5.2. Віднайдення та встановлення змісту норм застосовного
- •5.3, Зворотне відсилання та відсилання до права третьої країни
- •5.4. Застереження про публічний порядок
- •5,5. Обхід закону у міжнародному приватному праві
- •Глава 6 Взаємність і правові режими
- •6.1. Поняття та призначення взаємності
- •Глава 7 Фізичні особи
- •7.1. Правосуб'єктність фізичної особи
- •7.2. Іноземні громадяни, які постійно прошивають у державі перебування
- •7.4. Біженці
- •Глава 8 Юридичні особи
- •8.1. Особистий статут юридичної особи
- •8.2. Специфічні вида юридичних осіб
- •Глава 9 Власність та інвестиції
- •8.1. Інститут права власності
- •8.3, Іноземні інвестиції
- •3.4. Правове регулювання іноземних інвестицій
- •Глава 10 Авторське право і суміжні права
- •10.2. Міжнародна-правова охорона авторського права
- •10.3. Міжнародно-правова охорона суміжних прав
- •1D.4. Захист авторських і суміжних прав за законодавством України
- •Глава 11 Право промислової власності
- •11.1. Визначення права промислової власності та його основні поняття
- •Глава 12 Міжнародна купівля-продаж товарів
- •12.1. Поняття зовнішньоторговельного контракту
- •12.2. Право, що підлягає застосуванню до контрактів
- •72.3. Колізійні питання стосовно форми контракту
- •12.4. Колізійні питання, що мають відношення до змісту контрактів
- •Глава 13 Міжнародний підряд
- •13.1. Цоговір підряду
- •13.2. Договір будівельного підряду
- •13.3. Договори стосовно надання технічних послуг та здійснення монтажниц робіт
- •Глава 14 Деякі інші види контрактів
- •14.1, Договір франчайзингу
- •14.2. Міжнародний лізинг
- •14.3. Міжнародний факторинг
- •Глава 15 Комерційне посередництво
- •15.1. Агентська угода
- •15.2. Види та правовий статус агентів
- •15.3. Правове регулювання агентських угод
- •Глава 16 Міжнародні перевезення
- •1В.1. Особливості та види міжнародних перевезень
- •16.2. Міжнародні залізничні перевезення
- •76.5. Міжнародні морські перевезення
- •Глава 17 Міжнародні розрахунки
- •17.1, Міжнародний переказ коштів
- •77.2. Міжнародний акредитив
- •17.3. Розрахунки за інкасовими дорученнями
- •17.4. Розрахунки із застосуванням векселів і розрахункових чеків
- •Глава 18 Завдання шкоди
- •18.1. Колізійні питання деліктних зобов'язань
- •18.3. Питання деліктної відповідальності у національному законодавстві України
- •Глава 19 Трудові відносини
- •19.1. Міжнародно-правове регулювання питань праці
- •19,2. Регулювання питань праці на рівні національних законодавств
- •18.3. Деякі зауваження щодо регулювання питань соціального
- •Глава 20 Шлюбно-сімейні відносини
- •20,1. Укладення шлюбу
- •20.2. Особисті немайнові та майнові відносини подружжя
- •20.3. Недійсність шлюбу та його припинення
- •20.4. Правовідносини між батьками та дітьми
- •Глава 21 Спадкові відносини
- •21.1. Основні колізійні питання, пов'язані зі спадкуванням
- •21.2. Правове регулювання спадкових відносин
- •21.3. Перехід спадщини цо держави
- •Глава 22
- •22.2. Загальне уявлення про міжнародну підсудність
- •22.3. Принципи (критерії) визначення міжнародної підсудності
- •Глава 23
- •23.1. Проблема правового захисту
- •23.2. Цивільно-процесуальна правоздатність та дієздатність іноземців
- •23.3. Привілейоване положення окремих суб'єктів міжнародного цивільного процесу
- •Глава 24 Взаємна цивільно-процесуальна допомога
- •24,1. Загальне уявлення про взаємну цивільно-пооцесуальиу допомогу
- •24.2. Вручення судових та позаеуцовт документів особам, що знаходяться за кордоном
- •24,3. Виконання доручень іноземних судів у цивільних
- •Глава 25
- •25.1. Визначення понять «визнання» та «виконання» іноземних судових рішень
- •25.2. Процедура визнання та надання дозволу на виконання іноземного судового рішення
- •25.3. Визнання та виконання рішень іноземних судів за Мінською конвенцією 1333 р.
- •25.4. Визнання та виконання іноземного судового рішення за законодавством України
- •Глава 26
- •26.1, Поняття міжнародного комерційного арбітражу
- •28.2. Сучасні тенденції у сфері арбітражного розгляду справ
- •26.3. Загальна характеристика арбітражного розгляду справ
- •28.5. Компетенція арбітражного суду. Арбітражна угода
- •Глава 27
- •27.1. Формування складу арбітражного суду
- •27,2. Підготовка та здійснення арбітражного провадження
- •27.3. Винесення арбітражного рішення
- •Глава 28 Виконання арбітражних рішень
- •28,1. Судовий контроль у місці винесення арбітражного
- •28.2. Визнання та приведення по виконання іноземного арбітражного рішення
- •Глава 29
- •23.1. Загальна характеристика та сфера дії Закону від 24.02.1934р.
- •23.2. Склад арбітражного суду
- •29,3. Здійснення арбітражного розгляду справи
- •28.4. Припинення арбітражного розгляду справи
- •2В. 6. Визнання та виконання арбітражних рішень
Глава 19 Трудові відносини
Інтернаціоналізація виробництва, посилення взаємозалежності національних економік і, як наслідок, виникнення та постійний розвиток міжнародного ринку праці, що охоплює рІзнонаправлені потоки трудових ресурсів, які перетинають національні кордони, призводять до міграції (зокрема трудової міграції) населення, що вважається однією з найхарактерніших рис минулого сторіччя. Різні автори наводять різні дані щодо сучасної кількості зареєстрованих трудових мігрантів. Наприклад, вважається, що наприкінці минулого сторіччя в чужих країнах проживало 80 млн. осій, не рахуючи колишнього СРСР та Югославії, і ця цифра щорічне збільшувалась ше на один мільйон1.
Слід зазначити, що запрошення робочої сили або, навпаки, пошук місця роботи, є важливою складовою міграційного процес} якою обумовлюється рух робітників, наприклад, із кра'їн, що розвиваються, або колишніх «соціалістичних» країн у промислові розвинуті держави. Проте вважати зазначене єдиною причино* міграції було б неправильно. Висловлюється думка, згідно з якої сфера міжнародних трудових відносин розширюється насамперег тому, що ТНК здійснюють свою господарську діяльність у всьом) світі і часто намагаються зменшити витрати шляхом використанн* різних рівнем заробітної плати в різних державах2. До чинників міграції належать також бажання отримати належну освіту чи пройти курс навчання, необхідність возз'єднання сімей, наслідки воєнних дій, змін у характері політичного устрою держави і багато інших.
Наслідком міграції є створення більш або менш значного прошарку іноземних громадян чи осіб без громадянства, які постійно чи тимчасово проживають на території відповідної країни, а тому бажають або вимушені вступати у трудові відносини з місцевими роботодавцями.
19.1. Міжнародно-правове регулювання питань праці
У зв'язку з тим, що право на труд у міжнародному публічному праві визнано одним із невід'ємних прав людини, його регулюванню присвячена велика кількість різних міжнародних угод. Хоча в них і не вирішуються безпосередньо питання, пов'язані з приватноправовими аспектами праці, однак встановлюються загальні правові режими (мінімальні стандарти) для людини взагалі або для певних категорій осіб, що знаходить своє відтворення у принципі, згідно з яким трудящі визнаються «слабкішою» стороною у трудовому контракті, внаслідок чого потребують спеціального захисту.
1. З точки зору регулювання правового статусу робітників-мігрантів у МПрП з міжнародно-правових угод універсального рівня найбільш цікавою є Міжнародна конвенція про захист прав всіх трудящих мігрантів та членів їх сімей, яку було прийнято Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН №45/158 від 18.12.1990р.1, і вона, зібравши станом на 2.05.2003 р. необхідну кількість (20) ратифікацій та документів про підписання або приєднання, 1.07.2003 року набула чинності. Україна в цій Конвенції участі не бере.
Конвенцією охоплюється велике коло питань, які стосуються прав і свобод цієї категорії осіб. Зокрема щодо трудових прав найголовнішими є такі положення цієї Конвенції:
• нею заборонена дискримінація прав трудящих-мІгрантів у сфері трудових відносин:
• встановлено, що мігранти користуються не менш сприятливим поводженням, ніж громадяни держави перебування;
• трудящі-мігранти мають право створювати профспілки у державі перебування для захисту своїх інтересів;
• у країнах, де існують обмеження щодо прийому на роботу трудящих-мігрантів. ці обмеження не повинні застосовуватись до тих мігрантів, які прожили в країні перебування більше ніж п'ять років;
• трудящий-мігрант не повинен бути позбавленим права на проживання або отримання роботи чи висипатись з держави тільки на підставі невиконання зобов'язань за трудовим договором, якщо тільки виконання такого зобов'язання не було однією з умов отримання дозволу на роботу;
Див.: Международное частное право: Учебник / Под ред. Г К. Дмитриевой.-С. 522.
" Дин.: А'од- X., Mostiyc У.. Вичклер фон Моренфельс П. Цит. праця.- С. 234.
384
Лив.: Международные акты о правах человека: Сборник документов.- М : Норма-Инфра-М. 1999,-С. 359-390.
385
• по закінченню перебування у державі мігрант та члени його сім'ї мають право перевести всі свої заробітки та заощадження у свою вітчизну та вивезти все своє особисте майно;
• мігрант і члени його сім'ї мають право у будь-який час повернутися у державу свого походження та залишитися в ній.
2. Значну увагу правовому регулюванню питань міграції приділяє Міжнародна організація праці (МОП). Серед низки документів, прийнятих нею з зазначеного питання, на особливу увагу заслуговують такі:
• Конвенція 97 про працівників-мігрантів (переглянута 1947 p.);
• Конвенція 143 про зловживання в галузі міграції і про забезпечення працівникам-мігрантам рівних можливостей І рівного ставлення, 1975 p.;
• Рекомендація 86 щодо працівників-мігрантів (переглянута в 1949р.);
• Рекомендація 151 щодо працівників-мігрантів, 1975 р. Хоча, певною мірою, цього ж питання стосуються і деякі інші
конвенції МОП (157, 173 тощо).
Взагалі слід мати на увазі, що за Статутом МОП, з урахуванням Філадельфійської декларації про цілі і задачі МОП (1944 ) головними завданнями МОП є:
• регламентація робочого часу;
• регламентація найму робочої сили;
• боротьба з безробіттям та забезпечення повної зайнятості;
• встановлення гарантій належної заробітної плати;
• захист трудящих від професійних хвороб, нещасних випадків на виробництві;
• заохочення співробітництва між підприємцями та трудящими;
• забезпечення миру через досягнення соціальної справедливості. Безумовно, всі ці питання мають певне відношення І до МПрП.
Проте слід чітко розмежувати сфери регулювання міжнародного приватного та міжнародного трудового права.
3. Міжнародна організація праці намагається вирішити поставлені перед нею завдання шляхом створення міжнародних стандартів у галузі трудового права та здійснення нагляду за їх дотриманням в державах-членах відповідних міжнародних угод, зокрема -перевіряючи стан відтворення положень цих угод в національному законодавстві.
Однак, як раніше зазначалось, міжнародні договори стають джерелом МПрП тільки тоді, коли їх положення трансформовані у
386
національне законодавство тієї чи Іншої держави, а певна держава може й не бути членом МОП або не брати участі у відповідній конвенції МОП. З іншого боку, проблема трансформації норм міжнародного (зокрема трудового) права настільки складна, що далеко не завжди норми національного законодавства повністю та належним чином відтворюють відповідні положення міжнародного договору. Безумовно, це може стати предметом обговорення стану виконання державою своїх міжнародних зобов'язань, проте неналежна трансформація норм міжнародного права у національне законодавство, з точки зору МПрП, ніколи не буде підставою для незастосування цього законодавства, якщо тільки колізійне регулювання підпорядковує йому відповідні відносини.
Таким чином, міжнародне трудове право спрямоване на вирішення глобального завдання: як саме покращити стан правового регулювання певних трудових відносин і у який засіб привести у відповідність до розроблених стандартів національне законодавство держав світу. На відміну від міжнародного трудового права МПрП вирішує цілком конкретну задачу: право якої саме держави підлягає застосуванню для врегулювання певних реальних відносин, причому перед ним зовсім не стоїть (і не може бути поставленим) питання про тс, наскільки право цієї держави відповідає міжнародним стандартам.
Тому регулювання трудових відносин в МПрП більшою мірою залежить від рішень національних законодавств, де встановлюється як правила щодо перетинання кордонів власними громадянами та іноземцями, так і умови перебування іноземців на відповідній території, зокрема умови їх допуску до працевлаштування.