1.5. Система міжнародного приватного права

1. Коли мова Йде про ту чи іншу сукупність правових норм, то першим постає питання: чи є ця сукупність відокремленою, чи, навпаки, вона є підгалуззю (інститутом тощо) іншого, більш ши­рокого правового утворення. Визначальним для вирішення даного питання с те, чи мас дана сукупність правових норм свій власний об'єкт регулювання. З того, про що йшлося раніше, безумовно, випливає, що для сукупності норм, які складають МПрП, об'єктом регулювання є. ті приватні відносини, які виходять за межі кожно­го окремого національного правопорядку і саме тому жодна з та­ких відносин не може бути самостійно врегульована будь-якою з цих національних правових систем.

До речі, на подібному розумінні засновується одне з визначень міжнародного приватного права, яке свого часу було запропонова­не у вітчизняній літературі: це сукупність норм, що регулюють процес прикріплення до певної правової системи цивільних (сі­мейних, трудових та інших цивілістичних) правовідносин, усклад­нених Іноземним елементом (ознаками)¹.

Таким чином, у міжнародному спілкуванні реально існують специфічні відносини суб'єктів, які є окремим об'єктом правового регулювання, а саме - об'єктом регулювання МПрП. Останнє, у свою чергу, складається з певної сукупності норм, тому з'яв­ляються певні підстави стверджувати, що ми маємо справу зі спе­ціальною галуззю міжнародного права, інакше кажучи, існує пев­ний соціально-правовий феномен - специфічна галузь права, а тому, відповідно, має існувати спеціальна галузь правової науки, котра цей феномен вивчає. Зазначені явища слід розрізняти, бо не­обов'язково система норм права буде збігатися з системою знань про ці норми, а тим більше - з системою МПрП як навчальної дисципліни відповідних навчальних закладів.

2. Знайомство з системою міжнародного приватного права свід­чить, що вона охоплює правові приписи таких трьох видів:

1) Норми загального характеру, призначення яких полягає у ви­значенні права, що підлягає застосуванню щодо відповідних від­носин та пов'язаного з цим питання про встановлення джерел да­ної галузі права, методи правового регулювання, взаємність та

¹ Див.: Международное частное право / Под рсл. Г. К Матвеем- К.: Вища школа, 1985.--С. 10.

34

правові режими. Сукупність цих норм становить Загальну час жну даної галузі права.

2) Норми, які призначені для регулювання окремих питань, що виникають внаслідок участі суб'єктів МПрП у цивільному, зокре­ма торговому обороті. Це норми, що регулюють статус осіб у МПрП, специфічні питання права власності, різні аспекти регулю­вання зобов'язальних, зокрема розрахункових відносин, відшкоду­вання шкоди, а також питання міжнародного сімейного, спадково­го і трудового права. Ці норми становлять зміст Особливої части­ни МПрП.

3) Нарешті, це група норм, які присвячені проблемам забезпе­чення або ефективного застосування зазначених вище двох груп норм. Інакше кажучи, перші дві групи норм становлять матєріаль-но-правову та колізійну частину МПрП, тоді як третя - це група процесуальних норм, якою охоплюються питання міжнародного цивільного процесу, такі, як процесуальні право- та дієздатність осіб, організація та здійснення розгляду справ у міжнародному ци­вільному процесі, вручення судових та Іюзасудових документів, отримання доказів за кордоном, питання взаємної правової допо­моги. Тобто, це група норм, які становлять міжнародний цивіль­ний процес - Спеціальну частину МПрП.

Щодо цієї частини у доктрині існує найбільша неузгодженість точок зору, починаючи з твердження, що це дійсно є частиною МПрП, і закінчуючи положенням, за яким не окрема сфера право­вого регулювання на кшталт міжнародного кримінального або на­ціонального цивільного процесу. Проте, незважаючи на невиріше-ність даної проблеми, майже всі автори, у більшому чи меншому обсязі, розглядають відповідні питання саме у курсі МПрП, і це, на мою думку, поки що єдиний плідний підхід до вирішення даної проблеми.

Однак при цьому слід зазначити, що вказана сукупність норм, у свою чергу, розподіляється на два специфічних підвиди за суб'єктами правозастосування: це власне міжнародний цивільний процес та міжнародний комерційний арбітраж що, як стверджу­ється, являє собою особливий підрозділ МПрП¹. Саме за такою схемою буде розглядатися Спеціальна частина МПрП у даній ро­боті.

Див.: КІІбеІІко Е. Р Международное частное право: Учебно-практическое пособие.- X.: Эспада, 2003. - С. 130.

35

Стосовно кола норм, які становлять назначені три частини даної сфери правового регулювання, та структури їх побудови у доктрині існує велике різмаїтгя поглядів, тому подальше викладення неоо хідно розглядати не як спробу вирішити дане спірне питання, а я ще одну точку зору щодо можливої побудови струкіури МПрП, яка сформована в результаті вивчення автором Існуючого стану реч

Контрольні запитання

І.Яким чином слід тлумачити термін «приватне» у словоспо­лученні «міжнародне приватне право»?

2 Що Вам відомо про школи глосаторів та постглосаторів у Ш Ірі

3 Яким чином фактичне відношення, що є об'єктом регулю­вання МПрП, може бути ускладнене «іноземним елементом»?

4. Яким Ви уявляєте собі співвідношення між міжнародним публічним правом і МПрП за сучасних умов?

5. Як Ви уявляєте собі систему норм МПрП?