Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПМ Чубарев.doc
Скачиваний:
52
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
4.13 Mб
Скачать

23.2. Цивільно-процесуальна правоздатність та дієздатність іноземців

І. Зазвичай під цивільно-процесуальною правоздатністю розу­міється здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки, а здатність особисто здійснювати ці права та виконувати свої обов'язки в суді прийнято позначати як цивільну процесуальну

1 Див.: Фединяк Г. С.. ФедшІякЛ. С. Циі. праця.- С. 464.

" Дин.; Постанови Пленуму Верховного Суду України (1963 -2000). Офіційні; видання: Том 1.-К.: А.С.К., 2000. -С. 313.

473

дієздатність. Вважається, що цивільну процесуальну правоздат­ність мають усі фізичні та юридичні особи, а цивільну процесуаль­ну дієздатність, за загальним правилом, - фізичні особи, що досяг-ли повноліття, та юридичні особи.

Наголошую ще рач, що питання про те, чи мас відповідна фізич­на або юридична особа цивільно-процесуальну правоздатність та дієздатність виникає тільки після того, як вирішено питання, пов'язане з міжнародною підсудністю. Згідно з правилами національ­ного цивільного процесу, і це підкреслено у ст. 28 нового тексту ЦПК України, оскільки всі особи мають цивільну процесуальну правоздатність, то, як тільки доведено їх цивільну процесуальну дієздатність, їм не може бути відмовлено у праві стати сторонами, третіми особами або заявниками у цивільному процесі та здійсню­вати свої права чи виконувати свої обов'язки в суді особисто (ст. 29) разом зі своїм представником або через нього (ст. 38 ЦПК України).

Між тим, у міжнародному цивільному процесі здатність осіб стати стороною у процесі підпорядковано, перш за все, вирішенню питання про те, чи мають ці особи право звернутись з позовом до суду (а це залежить від наявності у національного суду компетен­ції на розгляд відповідної справи, ускладненої іноземним елемен­том), а вже тільки після нього розглядаються питання про цивіль­ну процесуальну право- та дієздатність зазначених осіб.

Так, у англійському праві питання про можливість бути сюро-ною у цивільному процесі вирішується за законом суду (принцип lexfori}. Проте додатково суд враховує, при цьому, чи знаходиться Іноземець в Англії або Уельсі, чи ні. В обох цих випадках діє ще додаткове обмеження, яке полягає в тому, можливо чи ні у відпо­відному місті вручити цьому іноземцю повістку до суду.

Із здатності Іноземця бути стороною у процесі в англійському праві виокремлено питання про його здатність звертатись з позо­вом до суду. Оскільки це питання тісно пов'язане з матеріальним правом, воно і вирішується з використанням відповідної колізійної прив'язки. Для фізичних осіб пс закон громадянства або закон домі­цилію, а для юридичних осіб - закон місця Інкорпорації, реєстрації статусу і т. ін. Тобто, здатність особи звернутися з позовом до суду не призведе обов'язково до її визнання стороною у процесі І навпаки.

2. Існує ще одне питання, яке безпосередньо пов'язане зі стату­сом Іноземця, а саме - питання щодо об"єму дієздатності іноземця у міжнародному цивільному процесі. Про що йдеться? Мається на увазі застереження, що зараз сприйнято багатьма національними

474

законодавствами, яке, наприклад, сформульовано у німецькому процесуальному праві таким чином: іноземець, цивільно-проце­суальна дієздатність якого обмежена згідно з його національним законом, вважається все ж дієздатним, якщо це випливає із зако­нодавства суду. Повинно бути зрозумілим, іцо сферою дії цього застереження є вік фізичної особи та правове положення філії юридичної особи, коли зазначені особи або філії не мають права на повну дієздатність за національним законодавством.

3. Питання правового захисту і цивільно-процесуальної право­та дієздатності осіб у Мінській конвенції (ст. І цієї Конвенції") ви­рішено таким чином:

• громадяни кожної зі сторін, що домовляються, а також особи, які проживають на її території, користуються на території всіх ін­ших Договірних Сторін стосовно своїх особистих та майнових прав таким же правовим захистом, як і власні громадяни цієї Держави;

• громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи, які проживають на їх території, мають право вільно та без пере­шкод звертатися до судів, у прокуратуру та інші установи Договір­них Сторін, до компетенції яких належать цивільні, сімейні і кри­мінальні справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, позови та здійснювати Інші процесуальні дії за тих же умов, що і власні [-ромадяни Договірних Сторін;

• положення цієї Конвенції застосовуються також до юридич­них осіб, створених згідно з законодавством Договірних Сторін.

4. Відповідно до ст. 74 Закону від 23.06.2005 р. процесуальна право­здатність і дієздатність іноземних осіб в Україні визначаються правом України. Цю лаконічну імперативну формулу в Законі доповнено ли­ше однією вказівкою: на вимогу суду, який розглядає справу, іноземна юридична особа має представити оформлений з урахуванням ст. 13 цього Закону документ, що є доказом правосуб'єктності юридичної особи (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).