2.Правове забезпечення діяльності бюджетних установ.

Бюджетна установа— це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за кошти відповідного державного бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими, і до них належать: Верховна Рада; Секретаріат Президента; міністерства і відомства; місцеві державні адміністрації; органи місцевого самоврядування (районні, районні у містах, міські, селищні, сільські ради); державні підприємства, установи і організації, що фінансуються виключно з бюджетів усіх рівнів.

Реєстр неприбуткових установ та організацій— це автоматизована система збирання, нагромадження й опрацювання даних про неприбуткові організації та установи, які відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", звільняються від сплати податку на прибуток. Установи та організації, які утримуються за кошти бюджету, підлягають обов'язковій реєстрації: в органах податкової служби; Пенсійному фонді; органах Фонду соціального страхування; органах Державної служби зайнятості.

Нормативно-правовими актами, що регулюють діяльність бюджетних установ в Україні, є: Конституція України, Бюджетний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про державний бюджет», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість» та інші нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, рішення органів АР Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

3.Хто є розпорядниками бюджетних коштів.

Розпорядники бюджетних коштів- бюджетні установи в особі їхніх керівників, уповноважені на одержання бюджетних асигнувань, узяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.Головні розпорядники бюджетних коштів (далі — головні розпорядники) — це бюджетні установи в особі їхніх керівників, які визначаються відповідно до Бюджетного кодексу та затверджуються законом про Державний бюджет або рішенням про місцевий бюджет через установлення їм бюджетних призначень. Наприклад, міністр Міністерства освіти, міністр Міністерства культури, міністр Міністерства охорони здоров'я тощо є головними розпорядниками бюджетних коштів, передбачених Законом «Про Державний бюджет»

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня(далі — розпорядник нижчого рівня) у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпорядникові та (або) координує свою діяльність через нього. До розпорядників нижчого рівня належать обласні управління освіти, культури, охорони здоров'я тощо

До розпорядників коштів другого рівня належать такі керівники, які одержують кошти як на утримання своєї установи, так і для перерахування безпосередньо їм підпорядкованим установам (розпорядникам коштів). Розпорядники коштів третього рівня одержують і використовують кошти тільки на утримання очолюваної ними установи.

Одержувачі бюджетних коштів(далі — одержувачі) — це підприємства і госпрозрахункові організації, громадські та інші організації, що не мають статусу бюджетної установи, які одержу­ють безпосередньо через розпорядників кошти з бюджету як фінансову підтримку або вповноважені органами державної влади на виконання державних цільових програм та надання послуг. Одержувачі витрачають бюджетні кошти відповідно до плану використання бюджетних коштів.