26.Аналіз реалізації сільськогосподарської продукції за строками

Необхідність аналізу строків реалізації продукції пов’язана з тим, що у різні періоди (протягом року чи іншого часового відтинку) помітно змінюються ціни на продукцію. Це пов’язано з сезонністю попиту на продукцію (наприклад, на одяг, прохолоджуючі напої, туристичне спорядження) та з нерівномірністю поступлення продукції на ринок (зокрема, сільськогосподарської продукції).

Ціни на сільськогосподарську продукцію, яка нерівномірно поступає на ринок, та продукти її переробки значно коливаються протягом року. Нерідко сільськогосподарські підприємства стоять перед вибором: реалізовувати продукцію одразу після збору урожаю чи закласти на зберігання, сподіваючись на додаткові доходи від росту цін у перспективі. Вибір варіанта передбачає врахування таких обставин:А. Наскільки помітно коливаються ціни в різні періоди, чи зберігатиметься надалі високий попит на продукцію?Б. Чи є у підприємства можливості організувати зберігання продукції протягом відповідного періоду? Наскільки затратним є таке зберігання?

Висновок про інтенсивність коливання попиту і цін на продукцію в різні періоди робиться перш за все на основі аналізу ситуації в попередні роки.

Методика аналізу доцільності зберігання продукції з метою реалізації її пізніше, у вигідніший в кон’юнктурному аспекті період, полягає у порівнянні затрат на зберігання продукції з додатковою виручкою від очікуваного росту цін в перспективі. Затрати на зберігання містять:Затрати на утримання пристосованих приміщень, устаткування, на створення необхідних умов зберігання. При використанні послуг спеціалізованих підприємств (наприклад, при зберіганні зерна на елеваторі) враховується відповідна плата за зберігання Оплата за виконання робіт з сортування, пакування продукції, наповнення і розвантаження складу. Враховується при зберіганні продукції у власних складських приміщеннях.Втрати продукції при зберіганні. При розрахунках на перспективу визначаються за нормативами.

27.Аналіз реалізації продукції різними каналами.

Переважно підприємства використовують кілька каналів реалізації своєї продукції. Зокрема, сільськогосподарські підприємства реалізовують продукцію:переробним підприємствам;реалізація на ринку – включає продаж на селянських ринках, через власну торговельну мережу (магазини, ятки), на ярмарках, підприємствам і організаціям для забезпечення своїх працівників, населенню з транспортних засобів або через торговельні пункти безпосередньо з полів, продукцію переробки у власних цехах з подальшою реалізацією ринковими каналами;населенню в рахунок оплати праці, включаючи через систему громадського харчування; видача пайовикам в рахунок плати за оренду земельних і майнових паїв;на товарних біржах, аукціонах;експорт;іншими каналами.

Господарства також можуть переробляти сільськогосподарську продукцію на давальницьких умовах і продавати продукти переробки.

Канали збуту відзначаються різною ефективністю. У ході аналізу слід встановити, наскільки раціонально підприємство розподілило товарну продукцію за каналами збуту, визначити, які з них здатні забезпечити йому максимальну вигоду.

У ході аналізу визначають структуру розподілу товарної продукції та її зміни в динаміці. Основним критерієм вигідності окремих каналів є рівень реалізаційної ціни. Вища реалізаційна ціна вказує на потенційну привабливість даного сегмента ринку збуту продукції. Окремо розглядаються випадки, коли реалізацією продукції переслідуються соціальні цілі.

При оцінці ефективності окремих каналів збуту враховується обсяг затрат, які необхідно здійснити для користування каналом. Такі затрати визначаються в загальному, а при достатньо високому їх рівні проводиться аналіз і за елементами витрат (оплата праці персоналу, транспортні витрати, посередницькі послуги, тара тощо). Так, при реалізації картоплі на міському ринку сільськогосподарське підприємство повинно оплатити ринковий збір, понести затрати на транспортування, оплату праці продавця. Встановлюють, як ці витрати впливають на загальний фінансовий результат реалізації продукції.

Потенційні можливості окремих каналів збуту оцінюють за такими критеріями, як їх пропускна спроможність та мобільність. Пропускна спроможність каналу визначається обсягом реалізації продукції за одиницю часу – день, місяць, рік. Даний критерій важливий, якщо підприємство відчуває труднощі зі збутом продукції, а освоєння каналу потребує значних витрат.

Мобільність каналу – це час, який необхідно затратити на оформлення і реалізацію окремих торгових операцій. В окремих випадках ця обставина може мати певне значення, особливо якщо вона впливає на час надходження коштів за відвантажену продукцію.

29. Поняття конкурентоспроможності продукції та основи методики її аналізу.

Конкурентоспроможність можна визначити як спроможність деякого класу об'єктів (товар, підприємство, країна) займати визначену ринкову нішу.

Конкурентоспроможність товару зазвичай визначається такими елементами:- властивостями даного товару;- властивостями конкуруючих товарів;- особливостями споживачів;- загрозою появи нових конкурентів;- загрозою появи товарів-замінників;- незалежністю постачальників ; - вибірковістю покупців;- суперництвом конкурентів між собою.

При визначенні конкурентоспроможності товару розглядають властивості аналізованого товару і конкуруючих товарів. Численні способи визначення конкурентоспроможності товару оперують саме цими групами показників - якісними і кількісними параметрами.

Від вибору бази порівняння залежить правильність результату оцінки конкурентоспроможності і прийняття рішення. Базою порівняння можуть виступати:- потреби покупців; - величина корисного ефекту;- конкуруючий товар;- гіпотетичний зразок;- група аналогів.

Оцінка конкурентоспроможності товару здійснюється шляхом зіставлення параметрів аналізованої продукції з параметрами бази порівняння. Порівняння здійснюється за групами технічних і економічних параметрів. При оцінці конкурентоспроможності використовуються диференціальний і комплексний методи оцінки.1, Диференціальний метод оцінки конкурентоспроможності заснований на використанні і зіставленні одиничних параметрів аналізованої продукції і бази порівняння. Якщо за базу оцінки приймається потреба, розрахунок одиничного показника конкурентоспроможності2, Комплексний метод оцінки конкурентоспроможності. Він ґрунтується на застосуванні комплексних показників чи зіставленні питомих корисних ефектів аналізованої продукції і гіпотетичного зразка.

Особливістю розрахунку даного показника є те, що якщо хоча б один з одиничних показників конкурентоспроможності дорівнює 0 (тобто не відповідає обов'язковій нормі), то груповий показник також дорівнює 0. Очевидно, що оцінюваний товар є неконкурентоспроможним.

Отриманий груповий показник (Ітп) характеризує ступінь відповідності даного товару існуючій потребі в ньому за сукупністю технічних параметрів. Чим він більший, тим повніше задовольняються потреби споживачів. Основою для визначення вагомості (значимості) кожного технічного параметра в загальному їх наборі є експертні оцінки, засновані на результатах маркетингових досліджень.