5.Аудит балансу

Аудит балансу конкретизує аудит фінансової звітності у частині перевірки однієї з її форм. На нашу думку, аудит балансу – це дослідження відображення у балансі реального фінансово-майнового стану підприємства на звітну дату і відповідність порядку ведення бухгалтерського обліку законодавству України.

Виходячи з цих положень об’єктом  перевірки є бухгалтерський баланс, його розділи, групи статей та окремі статті. Об’єкти аудиту визначаються циклами пов’язаних між собою операцій та групами, які відображають ці статті.

Метою перевірки балансу підприємства незалежним аудитором є висловлення думки про рівень об’єктивності складання й відображення показників балансу відповідно до загально прийнятих бухгалтерських принципів.

Тому  мета, яку переслідує аудитор, формулюється відразу після одержання тверджень керівництва і тісно зв’язана з ними. Найперший обов’язок  аудитора, підтвердити дані твердження щодо балансу.

Зміст цілей аудиту полягає в тому, щоб  зібрати достатньо відповідних доказів, а потім вирішити, які фактичні дані необхідно збирати в конкретних обставинах, при яких проводиться  аудит.

При перевірці Балансу аудитор повинен  вирішити такі завдання:перевірити наданий баланс на арифметичну точність  підсумків по групах статей і розділах балансу по активу і пасиву;перевірити відповідність залишків на початок звітного року залишкам на кінець минулого року, тобто дотримання вимоги несуперечливості;перевірити відповідність залишків у Головній книзі із показниками балансу;у разі зміни залишків внаслідок виправлення помилок минулих періодів – ретельно перевірити характер помилок, їх вплив на звітність, адекватність внесених змін;скласти пробний баланс на кінець звітного періоду та порівняти його з наданим для перевірки (при виявленні аудитором необхідності проведення таких дій);розрахувати і перевірити правильність відображення підприємством відстрочених податкових активів або зобов’язань;скласти перелік виправлень залишків за балансовими рахунками;оцінити розбіжності, виявлені в ході перевірки.

6. Перевірка правильності складання фінансової звітності

Аудиторська перевірка починається із загального огляду звітних форм клієнта (їхній склад та структуру ми розглянули в попередньому розділі). Етапи перевірки фінансової звітності:1) перевірка правильності заповнення адресної частини;2) визначення виду діяльності підприємства (необхідне для правильного розмежування доходів і витрат підприємства за основною та іншою діяльністю);3) перевірка правильності заповнення звітності за формою: наявність усіх передбачених показників, відсутність підчисток і виправлень4) логічний аналіз показників звітності з метою визначення ділянок у звітності з найінформаційнішим ризиком, тобто тих, де найвірогідніша можливість виявлення шахрайства чи помилок в обліку і звітності. Залежно від цього визначають ті операції й активи, які повинні бути перевірені ретельніше, і ті, де можна покластися на інформацію клієнта;5) рахункова перевірка, тобто зіставлення і перевірка взаємозв'язку показників, відображених у різноманітних формах бухгалтерської звітності;6) перевірка показників форм фінансової звітності;7) встановлення суттєвості виявлених відхилень у показниках фінансової звітності.Зіставлення показників різних форм річної звітності проводять у відповідності з Методичними рекомендаціями, наведеними нижче. Залежно від технічних можливостей ця робота може бути виконана як вручну, так і з використанням комп'ютера.