24.Як проводиться ремонт і модернізація необоротних активів бюджетної установи.

Необоротні активи - це сукупність матеріально-речових і нематеріальних цінностей та об'єктів, які належать установі, забезпечують її функціонування і мають очікуваний термін корисної дії чи експлуатації понад один рік.

З метою бухгалтерського обліку необоротні активи поділяються на три групи:

- основні засоби;

- інші необоротні матеріальні активи;

- нематеріальні активи.

Процес зношення необоротних активів відбувається нерівномірно. Це означає, що окремі частини об’єкта втрачають свої первинні якості та властивості неодночасно. Для підтримання необоротних активів у робочому стані до моменту їх списання, а також для запобігання передчасному вибуттю необоротних активів через нероботоздатність періодично здійснюється обслуговування об’єктів, а за потреби проводяться ремонтні роботи чи роботи з модернізації об’єкта необоротних активів. Ремонти залежно від складності та характеру їх обслуговування поділяються відповідно на поточні, капітальні та господарські і підрядні.

У разі поточного ремонту здійснюється заміна окремих частин, деталей, ліквідація ушкоджень і т. ін. Капітальний ремонт передбачає заміну конструкцій споруд і будівель, а також заміну чи поновлення поношених вузлів. Капітальний ремонт може проводитись підрядним способом, тобто з залученням спеціалізованих підрядних організацій, і господарським — силами самої установи.

У разі господарського способу ведення ремонтних робіт ремонт проводиться власними силами установи. При цьому початку ремонтних робіт передує огляд об’єкта, складання дефектної відомості на об’єкт та складання кошторису ремонтних робіт. Підставою для початку робіт ремонтної бригади установи є наряд на відрядну роботу, в якому визначається комплекс завдань, умови оплати та склад виконавців ремонтних робіт.

25.Склад, класифікація і оцінка запасів бюджетної установи.

Різноманітність складу запасів потребує їх класифікації. В основу її покладено функціональну належність і виділено економічно однорідні групи запасів, що покладені в основу їх обліку та відповідають відповідним бухгалтерським рахункам:1. Виробничі запаси - рахунок 20 "Виробничі запаси".2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі - рахунок 21 "Тварини на вирощуванні та відгодівлі".3. Малоцінні та швидкозношувані предмети - рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".4. Матеріали та продукти харчування - рахунок 23 "Матеріали та продукти харчування".5. Готова продукція - 24 "Готова продукція".6. Продукція сільськогосподарського виробництва - 25"Продук-ція сільськогосподарського виробництва".

В свою чергу кожна з цих груп має підгрупи або ж субрахунки, що визначені в Плані рахунків та виділяють економічно однорідні запаси. В розрізі таких підгруп організований облік на субрахунках.

Ця класифікація запасів дозволяє виділити в обліку економічно однорідні групи запасів, які мають однакове призначення, умови зберігання, порядок обліку та контрою за їх використанням, наприклад, господарські матеріали, учбові матеріали, медикаменти, продукти харчування, паливо та інші.

В бухгалтерському обліку запасів важливим питанням є методи оцінки при надходженні, вибутті, а також переоцінка запасів.

В бухгалтерському обліку запаси установ відображаються по балансовій вартості.

Балансова вартість - це вартість запасів по якій вони відображаються в балансі. В свою чергу балансова вартість буває:- первісна;- відновлювальна;- справедлива.

За первісною вартістю зараховуються на баланс придбані, вироблені запаси. Вона визначається на рівні фактичної собівартості придбання чи виготовлення.

При придбанні запасів слід мати на увазі, що не всі витрати по придбанню включаються до собівартості придбаних запасів.

Так, відповідно до Інструкції № 125 не збільшують вартість запасів такі витрати:

- транспортні витрати, які списуються за тим кодом витрат, за яким вони передбачені в кошторисі (зарплата - по коду 1111, нарахування на зарплату - по коду 1120, транспортні послуги - по коду 1135, витрати на відрядження - по коду 1140 і т.д.);

- сума сплаченого податку на додану вартість. Ця сума списується на витрати за кодом придбання запасів або включається до складу податкового кредиту, якщо установа є платником ПДВ (в частині придбання запасів за рахунок спеціальних коштів). Таким чином сума ПДВ у всіх випадках не збільшує вартість придбаних запасів.

Справедлива вартість - це первісна вартість запасів отриманих установою безоплатно. Вона визначається на рівні існуючих ринкових цін на аналогічні запаси і використовується для оцінки безоплатно отриманих запасів чи отриманих, як гуманітарна допомога.

Запаси, що отримані в результаті ліквідації необоротних активів оцінюються за цінами можливого використання, що і є їх справедливою вартістю.

Відновлювальна вартість - це змінена первісна вартість запасів після їх переоцінки.

Запаси можуть бути переоцінені на виконання нормативних актів (якщо такі будуть введені), або ж за рішенням керівника установи, у випадках якщо запаси морально застаріли та у зв'язку з тривалим часом їх перебування на збереженні в установі, їх первісна вартість значно відрізняється від аналогічних запасів, що придбані пізніше.

Переоцінка запасів установи проводиться комісією з переоцінки, яка призначається наказом керівника установи і до складу якої входять: заступник керівника установи (голова комісії) та головний бухгалтер чи його заступник, бухгалтер що веде облік запасів, матеріально-відповідальні особи на яких покладено відповідальність за збереження запасів та інші відповідальні особи (на розсуд керівника установи).

Комісією здійснюється переоцінка кожної окремої одиниці запасів і встановлюються нові ціни. Документи, що підтверджують нові ціни не потрібні. При встановленні цін на однотипні предмети, вони встановлюються однаковими в межах однієї установи.За результатами переоцінки складається акт про зміну вартості запасів, який затверджується керівником установи.Відповідальність за організацію роботи комісії покладається на керівника установи, а за об'єктивність визначення реальної вартості запасів - на керівника установи і голову комісії.Зміна первісної вартості запасів не є додатковим доходом установи і не належить до доходів. Результати переоцінки відображаються на рахунку 441 "Переоцінка матеріальних активів".

Оцінка запасів при вибутті на різні цілі: використання на потреби установи, на виробництво, продаж, інше вибуття, здійснюється за двома методами:1 - по балансовій вартості;2 - по середньозваженій собівартості.

При списанні запасів по балансовій вартості, вони списуються за вартістю, що відображена в балансі. Тобто, собівартість запасів, що вибувають визначається по кожній одиниці запасів. Такий метод доцільно використовувати при невеликій кількості запасів. При цьому передбачається налагодження попартійного чи індивідуального обліку по кожному виду запасів.

Середньозважена собівартість розраховується шляхом ділення вартості залишку запасів на початок звітного місяця (Зпоч.м) та вартості отриманих у звітному місяці запасів (Знад) на сумарну кількість запасів на початок звітного періоду (Кпоч.м) та кількості запасів, що надійшли за звітний місяць(Кнад):Соб. Од. запасів = (Зпоч.м. + Знад.) / (Кпоч.м.+Кнад.).Середньозважена собівартість визначається по кожному виду подібних запасів.