21. Синтетичний і аналітичний облік витрат допоміжних виробництв

Аналітичний облік за рахунком 23 "Виробництво" ведеться за видами виробництв, статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестись за підрозділами підприємства, центрами витрат і центрами відповідальності за витратами. Обслуговуючі виробництва та господарства - це виробництва, діяльність яких не пов'язана з виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг і не відповідає меті створення даного підприємства. Продукція обслуговуючих виробництв і господарств, а також виконані ними роботи та послуги можуть споживатись як безпосередньо самим підприємством для власних потреб, так й іншими сторонніми (зовнішніми) споживачами. Аналітичний облік витрат допоміжних виробництв ведеться у розрізі наступних видів виробництв:

♦ інструментальні (виготовлення інструментів, пристроїв, штампів, моделей, запасних частин, виробництво будівельних конструкцій і деталей);

♦ ремонтні (ремонт механічного та електричного обладнання, транспортних засобів, будівель і споруд); ♦ енергосилові (забезпечення різними видами електро- і теплоенергії, стислим повітрям, киснем, водою);

♦ транспортні (залізничний, водний та автомобільний транспорт тощо). Виходячи з потреб основного виробництва, встановлених норм і технічних нормативів споживання послуг, всім підрозділам допоміжних виробництв керівництвом підприємства встановлюються завдання (нормативи, замовлення) з виробництва виробів, робіт і послуг, із собівартості відповідно, планово-розрахункової вартості одиниці виробів або послуг та показники.

Ці показники необхідні для внутрішньовиробнича госпрозрахунку, а на великих підприємствах - для розрахунків, підрозділами основного та допоміжного виробництв за надані послуги і оприбуткування виготовлених інструментів і матеріалів. Для ефективної контролю за обсягом послуг допоміжних виробництв в цехах основної' виробництва встановлюються лічильники, вимірювальні пристрої. деталізуються нормативи та норми для забезпечення контролю за споживанням послуг допоміжних виробництв. Витрати допоміжних виробник розподіляються пропорційно до кількості послуг, що споживаються.

У виробництвах, які випускають однорідну продукцію, всі витрати . місяць розподіляються на кількість виробленої продукції або послуг і відповідних одиницях виміру (1 кВт/год електроенергії, 1 гкал тепла, 1000 м води, 1 т перевезень, 1 год. роботи автомобіля тощо).

Складніше організований розподіл витрат у виробництвах, що випускають різноманітну продукцію. На першому етапі тут розподіляють» непрямі витрати, на другому - оцінюються залишки незавершеною виробництва.

Особливістю допоміжних виробництв є наявність взаємних (зустрічних) послуг. Для спрощення цих складних розрахунків доцільно оцінювати та списувати взаємні та інші послуги за плановою або нормативною собівартістю. В деяких випадках допускається віднесення послуг за фактичною собівартістю минулого місяця.

Аналітичний облік витрат обслуговуючих виробництв ведеться в розрізі виробництв і господарств.

Синтетичний облік витрат виробництва ведеться в Журналі 5 (5А).