9.Зведений аналітичний облік зобов’язань з податку на додану вартість

Під податковими зобов'язаннями з ПДВ розуміють загальну суму податку, одержану (нараховану) платником податку у звітному періоді, що визначена згідно з Законом „Про податок на додану вартість". Аналітичний облік зобов'язань здійснюється в реєстрі отриманих та виданих податкових накладник (розділІІ) (додаток Д), в журналі-ордері №11 (при журнально-ордерній формі обліку) , журналі №3 (при журнальній формі обліку), машинограмі (при автоматизованій формі обліку) в розрізі окремих покупців та замовників.

На підставі первинних документів - податкових накладних та розрахунку коригувань даних податкової накладної з 1997 по 2000 р. бухгалтери України складали регістри аналітичного обліку з ПДВ - Книгу обліку продажу товарів (робіт, послуг) і Книгу обліку купівлі товарів (робіт, послуг).Метою ведення цих книг було визначення сум податкового зобов'язання та податкового кредиту платника податку за звітний період. Форми і порядок ведення книг були розроблені і затверджені наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 165 [99]. Підставою для записів у книгах продажу та купівель були податкові накладні, а по окремих операціях - товарні чеки, транспортні квитки, по імпорту товарів - вантажні митні декларації, при імпорті послуг (робіт) - акти виконаних робіт (послуг).

10. Облік доходів, які формують об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ ПКУ

Склад доходів звітного періоду:Ø дохід від операційної діяльності) - визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов’язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощоØ інші доходи які включають:1) дивіденди, отримані від нерезидентів, проценти, роялтівід володіння борговими вимогами;2) доходи від операцій оренди/лізингу;3) суми штрафів та/або неустойки, пені, отримані за рішенням сторін договору, держорганів, суду;4) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни;5) суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;6) суми безнадійної кредиторської заборгованості;7) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати нижчі ставки податку.

Якщо у майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Зазначене не поширюється на:– суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента), у випадку її повернення не пізніше 365календарних днів з дня її отримання;– операції з отримання/надання фінансової допомоги між платником податку та його відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи (не змінює їх витрат або доходів)8) доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді9) дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів, визначений з урахуванням положень статей і)інші доходи відповідно до ст. 135 ПКУ.

Порядок визнання доходів

1. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.2. Доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається:2.1. сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт;2. цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання;2.3. цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 2.1 і 2.2, протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.. Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.13. Суми штрафів та/або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів платника податку за датою їх фактичного надходження.