14 Облік та склад витрат які формують об’єкт оподаткування податком на прибуток

Витрати, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, іншими словами, собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг);інші витрати (загальновиробничі, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати, інші витрати звичайної діяльності)— будь-які витрати господарської діяльності, що не потрапляють до податкової собівартості реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) і які ПКУ прямо не забороняє відносити до витрат.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (138.4. ПКУ). Елементи податкової собівартості придбаних та реалізованих товарів дещо нагадують визначення первісної вартості придбаних запасів із п. 9 П(С)БО 9 «Запаси», а елементи виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг максимально наближені до виробничої собівартості із п.11 П(С)БО 16 ( виключення – змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати).

Підприємствам необхідно наказом про облікову політику підприємства затвердити перелік та склад статей калькулювання виробничої собівартості, калькуляцію собівартості для впевненої аргументації своєї позиції та зменшення ризику невизнання витрат при перевірці податковими органами .

податковими органами .

1. Поняття бухгалтерської звітності та її значення. Звітність як елемент методу бух. обліку – це завершальний етап фінансового, податкового, виробничого та статистичного обліку. Вона призначена для використання як зовнішніми ( державні органи, інвестори, постачальники, банки), так і внутрішніми користувачами, і є джерелом різноманітної інформації для прийняття рішень на зовнішніх і внутрішніх рівнях.Держава використовує звітність для контролю за правильністю та своєчасністю розрахунків за податковими зборами та внесками.Вищестоящі організації використовують звітність для контролю за діяльністю підлеглих підприємств, аналізу їх господарської діяльності та виявлення недоліків у роботі і управлінні.Органи статистики, на основі даних статистичної звітності, групують показники діяльності підприємств різних галузей, формуючи загальнодержавну статистику.Дані фінансової та статистичної звітності широко використовуються науковими установами для виявлення динаміки і тенденції розвитку окремих галузей, підготовки підготовки науково – обґрунтованих пропозицій та формування підручників.Особливо важливе значення має звітність для наукових досліджень в галузі економіки.На підприємствах звітність використовують для контролю за виконанням своїх планів, аналізу діяльності, формування стратегічних рішень на перспективу.Основне завдання звітності – передача інформації тим, хто іі використовує для прийняття рішень. Бухгалтерська звітність ґрунтується на даних первинного, синтетичного і аналітичного обліку.

2. Зміст якісних характеристик фінансової звітності. Якісні характеристики визначають ступінь корисності інформації, що містять фінансові звіти. Виділяють такі якісні характеристики фінансової інформації: дохідливість, доречність, достовірність і зіставність.І.Дохідливість — це якість інформації. Інформація, що включена до форм звітності, має бути зрозумілою користувачам. Однак це не означає, що користувачі зможуть правильно зрозуміти зміст фінансових звітів без необхідних базових знань у галузі банківського бізнесу, економіки та бухгалтерського обліку. Тому інформація про складні поняття, яка є корисною для прийняття рішень, не повинна виключатись із звітності через складність розуміння її окремими користувачами. 2. Доречність означає здатність інформації впливати на рішення, що приймаються. Для користувачів інформація є доречною, якщо вона дає їм змогу оцінити минулі, поточні події та зробити прогноз майбутніх подій і виходячи з отриманих висновків прийняти обґрунтоване економічне рішення щодо діяльності банку. Доречність інформації визначається її суттєвістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування. 3. Достовірність інформації означає, що вона не містить помилок та похибок, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Вимоги щодо достовірності передбачають:*сумлінність подання інформації;* нейтральність; *відповідність. 4. Зіставність інформації означає надання користувачам можливості порівнювати: фінансові звіти банку за різні періоди та фінансові звіти різних банків. Передумовою зіставності є наведення звітної інформації попереднього періоду у фінансових звітах та розкриття інформації про облікову політику та її зміни у примітках.

3.Класифікація і види звітності підприємств, її користувачі. підприємстваЗвітність класифікують за різними ознаками. Вся звітність умовно поділяється на внутрішню та зовнішню. У свою чергу, зовнішня звітність поділяється на звітність фінансову, податкову, статистичну та адміністративну. Всі ці види звітності поділяються також на звітність річну і періодичну. Для одержання окремих даних застосовується оперативна звітність.Для загального уявлення про склад звітності наводять її класифікацію за різними ознаками:-за порядком регулювання і роллю в Україні: державна і внутрішньогосподарська;-за місцем використання: зовнішня і внутрішня;-за змістом звітних даних: •типова, де відображається показники однакового змісту, характерні для всіх підприємств, незалежно від форми власності і виду діяльності;•спеціалізована – звітність, яка характеризує діяльність підприємств окремої галузі або її підгалузі;-за періодом складання:•періодична (місячна, квартальна);•річна – містить показники діяльності підприємства за звітний рік;-за ступенем узагальнення даних: первинна і зведенна.-за способом подання: телеграфна; поштова; електронна; та, що подається власноруч.-за охопленням видів діяльності:•може висвітлювати всю діяльність підприємства;•обмежує тільки певні види діяльності;-за обсягом показників: коротка (квартальна), повна ( річна).До фінансової звітності належать такі форми:-Баланс підприємства;-Звіт про фінансові результати;-Звіт про рух грошових коштів;-Звіт про власний капітал;-Примітки до річної фінансової звітності.Основним завданням форм 1—5 є задоволення інформаційних потреб зовнішніх користувачів у повній, правдивій та неупередженій інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Фінансова звітність супроводжується примітками, які є сукупністю показників та пояснень, що забезпечують деталізацію і обґрунтованість статей фінансових звітів.

4.Принципи підготовки і подання фінансової звітності підприємствами та організаціями України. Відповідно до НП(С)БО 1 фінансова звітність підприємства складається з урахуванням наступних принципів, дотримання яких підтверджується в наказі про облікову політику підприємства, зокрема: – принцип автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов’язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;–принцип безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів та зобов’язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;–принцип періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності; – принцип історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання; –принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду доходи порівнюються з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;– принцип повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;– принцип послідовності, який передбачає постійне із року в рік застосування підприємством обраної облікової політики. – принцип обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів та доходів підприємства; – принцип превалюваннязмісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; – принцип єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

5.Порядок складання консолідованої звітності. Консолідована фінансова звітність - це звітність, яка відо­бражає фінансовий стан і результати діяльності юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці.Вимоги і методика складання консолідованої фінансової звіт­ності регламентується П(С)БО 20 «Консолідована фінансова зві­тність». Це положення розповсюджується на групу підприємств, орга­нізацій та інших юридичних осіб, яка складається з материнсько­го (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств.Склад і форми консолідованої фінансової звітності ті ж самі, що ї передбачені для окремих підприємств: баланс;звіт про фінансові результати;звіт про рух грошових коштів;звіт про власний капітал;примітки до консолідованої звітності. Залежно від наявності або відсутності взаємних операцій можна виділити наступні етапи консолідації:- первинна консолідаціявиникає при складанні вперше консолідованої звітності раніше незалежних підприємств і пов’язана з придбанням інвестованого підприємства;-наступна консолідаціявиникає при складанні консолідованої звітності групи підприємств,- у разі одержання контролю (вирішального впливу на фінансову та господарську політику дочірнього підприємства) в інший спосіб.Необхідність складання консолідованої фінансової звітності перш за все визначається потребами її користувачів. До складу користувачів інформації консолідованої фінансової звітності можна віднести: акціонерів; материнського підприємства і дочірніх підприємств; зовнішніх інвесторів; кредиторів; управлінський персонал групи; державні органи управління; покупців; постачальників; аналітиків і консультантів; громадськість.Тому для зовнішніх користувачів консолідована фінансова звітність виступає в якості додаткової інформації, яка усуває обмеженість окремих фінансових звітів. Відповідно, при розробці організації та методики складання консолідованої фінансової звітності необхідно враховувати всі особливості консолідованої фінансової звітності.Консолідація звітів відбувається при об’єднанні підприємств.Об’єднання - з’єднання підприємств в результаті приєднання одного з іншим, або в наслідок одержання контролю одним підприємством над іншим.Об’єднання здійснюють у формі придбання або злиття.

6.Загальні вимоги до фінансової звітності за НПСБО 1. На основі даних бухгалтерського обліку всі підприємства зобов’язані складати фінансову звітність, яку підписує керівник та головний бухгалтер. Мета складає принципи підготовки фінансової звітності, визнання та розкриття її елементів визначених в П(С)БО №1 “Загальні вимоги до фінансової звітності.”Фінансова звітність включає:-Баланс, -Звіт про фінансові результати, -Звіт про рух грошових кошті,-Звіт про власний капітал,-Примітки до фінансової звітності. Кожний з цих компонентів має своє призначення.Баланс– надання інформації про фінансовий станпідприємства на звітну дату.Звіт про фінансові результати – надання інформації про доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період.Звіт про власний капітал – надання інформації про зміни в складі власного капіталу протягом звітного періоду. Звіт про рух грошових коштів – надання інформації про надходження та вибуття грошових коштів внаслідок операційної, інвестиційної та фінансової діяльності протягом звітного періоду. Примітки до фінансової звітності – виклад облікової політики та пояснення інформації наведеної у відповідних фінансових звітах. Фінансові звіти мають правдиво відображати діяльність підприємства так щоб забезпечити якісні характеристики фінансових звітів. Доякісних характеристик належать:Дохідливість – якість інформації. Яка дає можливість користувачам сприймати її значення. Інформація, яка надається в фінансових звітах має бути розрахована на її розуміння та однозначне тлумачення користувачами за умови. Що вони мають достатні знання.Доречність – здатність інформації впливати на рішення, що приймаються на її основі. Визначення її суттєвістю, своєчасністю та можливістю використання для прогнозування.Доречність – визначає, що вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.Зіставність – характеризує можливість користувачів порівнювати фінансові можливості звітів підприємств за різні періоди і фінансові звіти різних підприємств.