8. Аналіз умов використання сільськогосподарських угідь

Використання угідь сільськогосподарськими підприємствами здійснюється на засадах оренди земельних паїв. Саме за рахунок укладання додаткових договорів оренди можна збільшити площу землекористування.

Аналіз умов оренди повинен передбачити заходи, які збережуть використання с/г підприємствами великих масивів земельних угідь. Орендна плата має певне соціальне значення для сільського населення, і також є об’єктом аналізу.

Аналіз оренди земельних паїв здійснюється за такими показниками:динаміка кількості укладених договорів;термін, на який укладено договори оренди (1-3 роки; 4-5; 6-10; більше 10 років)середня орендна плата за 1 га (пай) за рік;плата за оренду 1 га у % до грошової оцінки угідь;частка форм орендної плати – грошової, натуральної, відрядної;рівень виплати орендної плати за рік (у % до передбаченої договорами).

Вивчають склад власників земельних паїв – орендодавців. Серед них виділяють осіб, які не мають прямого відношення до сільськогосподарського виробництва – пенсіонерів та зайнятих у інших галузях економіки. Вони зазвичай менш схильні до зміни орендаря чи розривання з ним відносин, оскільки не мають можливості самостійно використовувати земельний пай. З іншого боку, такі орендодавці віддають перевагу грошовій формі розрахунків.

Рівень орендної плати повинен відповідати передбаченому нормативними документами. Згідно з внесеними у серпні 2008 року змінами до Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” розмір орендної плати за використання паю встановлений у розмірі не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та зазначена необхідність поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. У випадку індексації грошової оцінки землі, на основі якої визначається вартість паю, повинна бути проіндексована й величина орендної плати.

Термін, на який укладені договори оренди, повинен дати орендарю можливість сформувати раціональну сівозміну. Чим тривалішим є договір оренди, тим більше можливостей стимулів у орендаря здійснювати заходи для підвищення економічної родючості ґрунту. Ці обставини враховують, аналізуючи терміни оренди.

9. Методика аналізу технологічної ефективності використання земельних ресурсів с/г під-вом.

Ефективність (результативність) використання земельних ресурсів відображає використання природної родючості ґрунту, раціональність структури земельних угідь і структури посівних площ, освоєння сівозмін, віддачу живої і уречевленої праці, ефективність селекції тощо.

Технологічну ефективність вимірюють натуральними показниками: урожайністю, виходом окремих видів продукції рослинництва і тваринництва на одиницю площі відповідних угідь (виробництво молока, м’яса всіх видів на 100 га с.-г. угідь; виробництво зерна, свинини на 100 га ріллі), виробництвом кормів (у центнерах кормових одиниць) на 100 га сільськогосподарських угідь.

Їх аналіз доповнюють вивченням показників інтенсивності використання земельних ресурсів. Такими є: щільність поголів’я тварин на 100 га угідь, відношення посівної площі до площі ріллі (за рахунок підпокривних, проміжних, поукісних культур цей коефіцієнт може перевищувати одиницю), частка посівів окремих культур у структурі посівних площ. Зазначені показники є чинниками, які впливають на технологічну ефективність використання угідь.

Зокрема, щільність поголів’я тварин і їх продуктивність є факторами першого порядку, що впливають не виробництво продукції тваринництва на 100 га угідь. Між зазначеними ознаками існує функціональний зв’язок, і факторна модель має вигляд:

ВП_{100 га} = ЩП ∙ Пр,

де ВП_{100 га} – виробництво продукції (молока, яловичини, свинини у натуральних одиницях) на 100 га угідь, ЩП – щільність поголів’я тварин на 100 га угідь, Пр – продуктивність тварин.

Вплив зазначених факторів на відхилення виробництва продукції тваринництва на 100 га угідь у звітному році порівняно з базисним може бути визначений за допомогою способу обчислення різниць із застосуванням формул:

- вплив зміни щільності поголів’я:

ΔВП_ЩП= (ЩП₁ – ЩП₀) ∙ Пр₀

- вплив зміни продуктивності тварин:

ΔВП_Пр= (Пр₁ – Пр₀) ∙ ЩП₁