24. Резерви зниження собівартості продукції рослиництва та методика їх визначення.

Зниження собівартості сільськогосподарської продукції – основний шлях підвищення ефективності її виробництва, покращення фінансового стану підприємств галузі.

Про наявність резервів зниження собівартості продукції свідчать результати порівняльного аналізу собівартості окремих видів продукції в даному підприємстві і в передових підприємствах, науково-дослідних установах.

Резерви зниження собівартості продукції можна поділити на 3 групи:що можуть бути використані у виробництві без додаткових витрат;що потребують невеликих додаткових витрат і можуть бути використані протягом календарного або господарського року;що потребують значних капітальних вкладень і можуть бути використані в перспективі.

Перша група резервів включає: ліквідацію невиправданих перевитрат, пов’язаних із недотриманням лімітів і нормативів окремих видів витрат, оскільки ліквідація їх знижує собівартість продукції. Такими перевитратами, насамперед, є:непродуктивні затрати робочого часу, у т.ч. пов’язані з низьким рівнем технології і трудової дисципліни;недотримання кошторису адмінуправлінських витрат;у рослинництві – втрати при збиранні внаслідок неякісної підготовки техніки до збиральних робіт, втрати при транспортуванні й зберіганні продукції;у тваринництві – неоптимальне навантаження тварин на працівника галузі, марнотратство й безгосподарність у використанні кормів.

Друга група – резерви, пов’язані з оптимізацією використання наявного виробничого потенціалу:впровадження передових методів організації виробництва, трудового процесу;у рослинництві – удосконалення структури посівних площ, правильне комплектування агрегатів, вибір найкращих режимів їх роботи, внесення в оптимальних співвідношеннях добрив тощо;у тваринництві – ліквідація яловості корів, прохолостів свиноматок, інші зоотехнічні заходи.

Резерви третьої групи пов’язані із зміною технології виробництва, із значними інвестиціями.

У рослинництві:проведення меліоративних робіт, підвищення родючості ґрунту;впровадження нової системи машин;сортозаміна і т.п.

25.Аналіз ефективності витрат на заходи зі стимулювання збуту.

Заходи зі стимулювання збуту проводяться з метою поширення інформації рекламного характеру про підприємство та його продукцію. Зміст заходів може бути досить різноманітним: розміщення реклами у різних засобах масової інформації та на спеціальних і пристосованих носіях, участь у виставках, ярмарках, презентаціях, благочинних акціях тощо. Ефект від рекламної кампанії визначається розміром аудиторії, яка може з нею ознайомитись, та рівнем впливу на цю аудиторію рекламних матеріалів. Перший фактор визначається способом поширення рекламної інформації, другий – її змістом та якістю.

Кінцевий ефект проведення заходів зі стимулювання збуту проявляється у зростанні товарообігу, збільшенні прибутків підприємства. Аналіз передбачає порівняння результатів з витратами на їх проведення.

Аналізуючи результативність окремого заходу, порівнюють показники обсягів збуту до початку його здійснення, під час здійснення, після закінчення дії заходу. Періоди, протягом яких здійснюються заміри (з розрахунку на день, тиждень) беруться однакові і не дуже великі, оскільки чим більший період охоплюватиметься, тим сильнішим буде вплив на результати реалізації продукції інших факторів.

Нерідко стимулюючий захід має характер експерименту, під час якого змінюють ціну товару, форму подачі реклами (засіб масової інформації) і здійснюють заміри активності споживачів. Застосування методу експериментів дає можливість встановити ефективність окремих видів реклами, реакцію покупців на зміну ціни тощо.

Аналіз ефективності затрат на стимулюючі заходи ґрунтується на розрахунку системи показників. Основні з них:- обсяг реалізації товарів на 1 грн. затрат (визначається у вартісній та натуральній формах);- величина прибутку на 1 грн. затрат;- кількість укладених угод на 1 тис. грн. затрат.

Ці показники аналізуються в динаміці, порівнюються із запланованим рівнем. Їх зміна свідчить про наявність ефекту від проведення тих чи інших заходів, силу та тривалість його дії.

Якщо стимулюючим заходом є зниження ціни, яке має на меті активізацію збуту, розраховують зміну виручки та зміну прибутку даного виду продукції.