20. Екстенсивні та інтинсивні резерви збільшеня обсягів виробництва сг продукції, методика їх визначення.

Резерви збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції – екстенсивні (за рахунок збільшення посівних площ та поголів’я тварин), та інтенсивні (за рахунок підвищення урожайності та продуктивності тварин).

Основні шляхи підвищення урожайності сільськогосподарських культур пов’язані з дотриманням агротехнічних вимог: виконання робіт в оптимальні строки, забезпечення високоякісним сортовим насінням, оптимальне внесення добрив, використання засобів захисту рослин, введення і освоєння сівозмін, запобігання втратам урожаю при збиранні.

При визначенні резервів збільшення урожайності використовується прийом порівняння: порівнюється урожайність на ділянках, урожай з який збирався в оптимальні строки і з запізненням, вносилась різна кількість добрив (тут – порівняння з даними науково-дослідних установ), використовувалось насіння різних сортів тощо. Визначення резерву збільшення виробництва продукції рослинництва за рахунок збирання врожаю в оптимальні строки передбачає:Визначають різницю урожайності на ділянках, зібраних в оптимальні терміни і з запізненням → резерв підвищення урожайності.Визначають резерв збільшення валового збору: приріст урожайності · площа, зібрана з запізненням.

Важливий резерв підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції – підвищення її якості. Це дозволяє збільшити реалізаційну ціну на продукцію, підвищує окупність кормів тваринницькою продукцією.

Резерви, які пов’язують соціальну ефективність виробництва сільськогосподарської продукції з технологічною – удосконалення організації та оплати праці, налагодження гнучкої і дієвої системи преміювання.

22.Аналіз використання автопарку підприємства за системою показників.

Узагальнюючим показником використання вантажних автомобілів є обсяг вантажоперевезень, який виражається в тонно-кілометрах.

Для оцінки ефективності роботи автопарку використовується система техніко-економічних показників:коефіцієнт використання автопарку (коеф. використання фонду часу машино-дні в роботі : машино-дні перебування в господарствіМашино-дні передування у підприємстві – Сер-річ к-ть автомобілів · 365середньодобовий пробіг, км коефіцієнт корисного пробігу = пробіг з вантажем : загальний пробігвиконано т-км однією автомашиною за рік, за день роботи;коефіцієнт вантажопідйомності = виконано робіт всього : можливий обсяг перевезеньМожливий обсяг перевезень (за умови повної завантаженості) = пробіг з вантажем · середня вантажопідйомність автомобілясобівартість 1 т-км;витрати палива на 1 т-км.

Обсяг виконаних робіт залежить від кількості автомобілів та інтенсивності їх використання – середньодобового пробігу, коефіцієнта вантажопідйомності, коефіцієнта корисного пробігу, коефіцієнта використання фонду часу тощо).

Цю залежність можна виразити добутком наступних показників:

О = К· СдПр · Т · КВ · КВФЧ · 365,

де О – обсяг т-км, К – кількість автомобілів, СдПр – середньодобовий пробіг, Т – середня тоннажність 1 автомобіля, КВ – коефіцієнт вантажопідйомності, КВФЧ – коефіцієнт використання фонду часу.

Формула відображає функціональний зв’язок між досліджуваними ознаками, отже для аналізу дії факторів потрібно застосувати прийом ланцюгових підстановок.

Глибокого вивчення потребує собівартість 1 т-км, адже від неї залежить собівартість продукції підприємства і наданих ним послуг. Вона у значній мірі залежить від технічного стану транспортних засобів. Серед статей витрат варто виділити витрати пального.

Резервами покращення роботи автопарку може бути:ліквідація понаднормових простоїв на вантажно-розвантажувальних роботах;скорочення холостих пробігів;нарощування бортів і використання причепів;оптимізація структури автопарку за типами автомобілів;покращення технічного стану автомобілів тощо.