6. Фіскальна політика
Ми пам'ятаємо про припущення у попередньому розділі щодо малої країни (припущення 22.1), фіксованого обмінного курсу (припущення 22.2) і повної нейтралізації (припущення 22.5). Розглянемо вплив приросту державних витрат.
1. Постановка питання. Приріст державних витрат дає змогу через зміщення кривої ІХ8Іт підвищити НД і проценти. Разом з цим на платіжний баланс впливають два різних ефекти. Зростаючий НД передбачає збільшення імпорту; при цьому від руху товарів виникає тенденція до пасивізації платіжного балансу. Зростаючий процент приваблює капітал або гальмує експорт капіталу. При цьому виникає тенденція до активізації платіжного балансу.
2. Основа. Математичний запис фіскальної політики описаний у рівняннях 22.1-22.4. Нехай державні витрати фінансують за рахунок внутрішньої позики. Отже, економічні суб'єкти купують державні цінні папери. Через повну диференціацію рівнянь 22.1-22.3 отримаємо рівність, аналогічну 22.7.
22.10
3. Розв’язки. Як розв'язки отримаємо:
22.10′
22.10″
22.10′′′
Фіскальна політика впливає на НД і на процент у відкритій економіці так само як і у закритій економіці. Єдина відмінність у запитанні, яке сольдо встановлюється у балансі потояних операцій та в платіжному балансі.
4.
Фіскальна політика в умовах немобільності
капіталу.
Фіксально політика спричиняє зміщення
кривої IXISm.Вправо і разом з тим приріст
НД і процентної ставки (переміщення з
точки P в точку P′.). якщо, припустимо,що
= 0, то виникає дефіцит. Підвищення НД
сприяє збільшенню імпорту (рисунок
22.9).
Рисунок 22.9
Фіскальна політика і НД
На
рисунку відображено ефект експансіоністської
фіскальної політики для розширення
сукупного попиту і стимулювання
економічного зростання при повній
немобільності капіталу,
= 0. Спочатку країна перебуває в стані
макроекономічного балансу в точці Р.
Фіскальна політика, яка передбачає
зростання державних витрат, сприяє
збільшенню сукупного попиту (крива
ІХSІт
переміщується вправо), зростанню рівня
НД і процентної ставки (переміщення з
точки Р в точку Р'). Підвищення НД
призводить до збільшення імпорту.
Виникає дефіцит платіжного балансу,
< 0.
5.
Фіскальна політика в умовах мобільності
капіталу.
Якщо припустити, що
>
0, то підвищення процента спричиняє
тенденцію до активізації платіжного
балансу. Наскільки ця тенденція до
активізації є сильною та достатньою,
щоб компенсувати тенденцію до пасивізації
в результаті руху товарів, залежить від
реакції руху капіталу на процент. Якщо
рух капіталу не дуже сильно реагує на
процент, то переважає тенденція до
пасивізації. І навпаки, якщо рух капіталу
дуже сильно реагує на процент, то домінує
тенденція до активізації платіжного
балансу.
Твердження: якщо чистий імпорт капіталу реагує на процент, то активізується через фіскальну політику платіжного балансу. Коли чистий імпорт капіталу не реагує на процент, пасивізується платіжний баланс. На рисинку 22.10 показані випадки з рухом капіталу, який реагує на процент і який не реагує на нього. Якщо рух капітал реагує на процент ( крива Z=0 горизонтальна), то фіскальна політика спричиняє активізацію платіжногобалансу. Як результат фіскальної політики, відбувається підвищення процента, яке компенсує збільшення імпорту внаслідок приросту НД (рисунок 22.10а). І навпаки, якщо рух капіталу реагує на процент, то імпорт капіталу, внаслідок зростання прцентної ставки, є незначним. Це спричиняє пасивізацію платіжного балансу (рисунок 22.10б).
Рисунок 22.10
Вплив фіскальної політики
Результати використання того або іншого інструмента залежать від того проводить у країні щодо міжнародного руху капіталу - повної немобільності або мобільності капіталу. Якщо рух капіталу реагує на процентну ставку (крива Z=0 горизонтальна), то фіскальна політика спричиняє активізацію платіжного балансу (тачка P′). Збільшення державних витрат сприяє зростанню НД та процентної ставки І (крива IXISm пересувається вверх) - рисунок 22.10а. Зростання процентної ставки призводить до зростання експорту із Закордону на Батьківщину, який компенсує збільшення імпорту внаслідок приросту Y. Pух капіталу не реагує на процент, то імпорт капіталу на Батьківщину незначний при зростанні процентної ставки (крива Z=0 вертикальна). Збільшення імпорту товарів за рахунок зростання рівня НД не компенсується імпортом капіталу. Існує дефіцит платіжного балансу (точка P″) – рисунок 22.10б.
6.Умова реакції платіжного балансу. Порівнюючи рисунок 22.10а, можна побачити, що активізація відбувається тоді, коли крива Z=0 має нижчий нахил, ніж крива LМ. Ця умова випливає з рівності 22.10'"
mLi + Lyאi >0 → dZ/dM>0,
отже:
(22.11)
7.На рисунку 22.11 зображено вплив фіскальної політики.
Рисунок 22.11
Ланцюг дій фіскальної політики.
8.Зв'язки цілей. Зв'язки цілей між збалансованістю платіжного балансу і повною зайнятістю змінюються не лише з вихідним положенням та з введенням у дію інструмента економічної політики, а й зі станом економіки. Якщо припустити вихідну ситуацію зі зрівноваженим платіжним балансом та безробіттям, то фіскальна політика може спричинити надлишок чи дефіцит, що залежить від того, як чистий імпорт капіталу реагує на процент. Якщо чистий імпорт капіталу реагує на процент, то виникає надлишок платіжного балансу. І навпаки, якщо чистий імпорт капіталу не реагує на процент, то існує дефіцит (рисунок 22.12).
9. Відсутність нейтралізації. Відмовимся від припущення, що сальдо платіжного балансу нейтралізується, таким чином, сальдо має вплив на грошову масу. Отже, крива LM зміщується. При надлишку платіжного балансу зростає грошова маса, при дефіциті -зменшується.
10.
Фінансування з податків.
Якщо додаткові витрати держави
фінансуються не через позику (кредит),
а через податки, то система рівнянь
22.10 повинна бути змінена. Наявний дохід
визначається як НД мінус прямі податки:
Далі діє збалансування бюджету: це означає, що державні витрати повинні дорівнювати податковим надходженням, через які (у найпростішому випадку) здійснюють фінансування:
G= T
Рисунок 22.12
Зв’язки цілей при фіскальній політиці.