- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
2. Регіональна структура світової торгівлі
Європу та Північну Америку досі вважали зоною відносної стабільності, незважаючи на загострення політичної та економічної кризи в Росії, непевне становище у Південно-Східній Азії та підвищений волатилітет на фінансових ринках, адже за всім цим таїться небезпека, що згадані процеси поширюватимуться далі. Нині неможливо передбачити, якими будуть прямі чи довготермінові наслідки. Саме в Європі наше майбутнє визначається перспективами світового господарства. У сьогоднішньому світі , не існує «процвітаючих оазисів». Та й тривалу нестабільність у плані політичних рішень в Японії теж треба розглядати критично.
За прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ) на 2000 рік очікувалось зростання світового виробництва на 4,2% порівняно з 1999 роком і розширення світової торгівлі на 7,9%. Для порівняння: у 1998 році світове зростання становило 2,5%, у 1999 році - 3,3%, а обсяг світової торгівлі збільшився на 4,2% у 1998 році та на 4,6% у 1999 році.
У Сполучених Штатах Америки кон'юнктура поки що задовільна. Щоправда, у другому кварталі 1998 року можна було спостерігати скорочення експорту на 8%, що послабило зростання. Завдяки приватним споживачам, зростанню інвестицій та бурхливому розвиткові будівельного господарства протягом наступних місяців частково вдалося компенсувати затримку в зростанні.
Ще у 80-х роках США вважали «згаслим вулканом». Тепер проведено необхідні структурні перетворення та загальноекономічні пристосування, отож господарство почало розвиватися швидше. У чому причина цього? На противагу капіталоінтенсивному масовому виробництву, зорієнтована на технології економічна структура інформаційного і суспільства є працеінтенсивною. Людський досвід, творчі підходи та інновативність неможливо замінити машинами. Завдяки досягненням у галузі інформаційних та комунікаційних технологій ступінь зростання, необхідний для створення нових робочих місць, у США становить 0,6%. Натомість у Німеччині, економіка якої в основному зорієнтована на розвиток промисловості, для цього потрібне економічне зростання у розмірі 2,5%.
Сьогодні у США рівень безробіття становить 4,6%, тобто у країні панує практично повна зайнятість. Щороку додаються 2% нових робочих місць, і не тільки низькооплачуваних, а й, як свідчать дослідження, у пропорційній кількості також високооплачуваних. Поруч з кон'юнктурною динамікою переворот на ринку праці у США теж послужив причиною того, що незадовго до кінця 1998 бюджетного року вперше за 30 років було досягнуто надлишку в розмірі $70 мільярдів.
Для економіки позитивний психологічний ефект такої бюджетної консолідації ще не зовсім оцінено. Шість років тому в бюджеті було виявлено дефіцит у розмірі S300 мільярдів. Започатковане тим самим вивільнення ринку капіталу позитивно впливає на кон'юнктуру та розвиток американського господарства. А, враховуючи історично низький рівень інфляції (1,7%) та облікову ставку федерального резервного банку, яка навіть після зниження у жовтні 1998 року становить 5,0%, у фінансово-політичній площині все ще достатньо простору для діяльності.
У Європейській Співдружності (ЄС), насамперед у тих країнах, які візьмуть участь у майбутньому Європейському валютному союзі, протягом 1998 року утвердився кон'юнктурний розвиток. Зниження експорту, яке у зв'язку з низькими торговими контактами зі східноазіатськими країнами мало невелике значення для загального господарства, вже вирівнялося завдяки міцній кон'юнктурі у середині країни. Цьому сприяли також експансивні впливи побічних явищ криз у Східній Азії, як, наприклад, зниження процентних ставок на ринку капіталів та значне здешевлення важливих імпортованих напівфабрикатів і сировини. Потужність виробництва в ЄС протягом року зросла ще більше, нещодавно вона становила 84%. У 2000 році в Європі очікувалось зростання на 3,2% (у 1999 році воно сягало 2,3%), щоправда, між окремими країнами існує суттєва різниця.
У результаті загального прогресу дещо поліпшилося становище на ринках праці. У тих країнах, де впроваджуватимуть євро, протягом річного терміну рівень безробіття знизився на півпроцента і становить тепер 11,1%. Щоправда, цей показник порівняно, скажімо,' зі Сполученими Штатами залишається незадовільним. Та й для подальшого кон'юнктурного розвитку високий рівень безробіття - сумна обставина.
Інтеграція в Європі - конкретний приклад прогресу глобалізації. Всі аргумента свідчать про те, що об'єднана Європа, яка постає у даний час, навіть у майбутньому столітті належатиме до визначальних сил у світовому господарстві. Завдяки єдиній європейській валюті з чисельних малих, зорієнтованих на експорт народних господарств виросте великий інтегрований, зорієнтований на внутрішній ринок економічний простір. Уже тепер зовнішня торгівля єврокраїн перевищує зовнішню торгівлю США.
Зростання зовнішньої торгівлі розподілено за регіонами світу й окремими країнами по-різному. Особливо вражаючими були темпи зростання Японії, які набагато перевищили не тільки середньосвітові, а й показники США, Канади і країн Європейського Союзу; У 1997 році Японії вдалося збільшити свій експорт у 145 разів. Таблиці 2.2 і 2.3 унаочнюють розвиток зовнішньої торгівлі за регіонами світу й одночасно містять у собі багато внутрішніх питань щодо місця окремих країн у світовій торгівлі.
Таблиця 2.2
Обсяг світової
торгівлі товарами за окремими регіонами
у 1990 – 1997 роках
Д
Таблиця 2.3
Вартісний обсяг
світової торгівлі за регіонами у 1990 –
1997 роках
Джерело: ВТО (отримано по Інтернету)
а Канада і США.
б Тайвань, Гонконг (Китай), Республіка Корея, Малайзія, Сінгапур, Таїланд.
Чим зумовлено те, що, наприклад, Японія з обсягом експорту $421,1 млрд. у 1997 році виявляла більшу зовнішньоекономічну активність, ніж Росія з $65,7 млрд. (табл. 2.4)? Як розуміти той факт, що обсяг зовнішньої торгівлі Швейцарії ($76,1 млрд.) більший, ніж половина обсягу такої торгівлі Латинської Америки, а вартість експорту Індії оцінюють у $33,9 млрд.? Чому країнам Латинської Америки, Африки та Азії належить порівняно незначна частка у світовій торгівлі? Який наслідок має цей факт для відмінностей у доходах між індустріальними націями і країнами, що розвиваються? Чим пояснюється розходження між показниками фізичного і вартісного обсягу з огляду на стабільність американського долара порівняно з іншими валютами, які використовують у світовій торгівлі, і низький рівень інфляції після 1950 року?
У регіональній структурі світової торгівлі помітно, що 51,4% її здійснюють між індустріальними націями з ринковою економікою (включаючи Японію). Якщо ж розглядати експорт індустріальних держав не лише в інші індустріальні країни, а й у країни, що розвиваються, країни ОПЕК і країни, де раніше існувала державна торгівля, то індустріальним націям належать 71,9%, тобто майже 3/4 загальної світової торгівлі. Поряд з цим на країни, що розвиваються, припадає частка у розмірі 21,9%, на країни, орієнтовані на експорт нафти, - 4,9%, а на колишні країни з державною торгівлею - 1,3%. Нарешті, частка індустріальних націй у світовій торгівлі, починаючи з 1970 року, дещо зменшилась, а частка країн, що розвиваються, зросла (табл. 2.1).
Внутрішня торгівля у Північній Америці та експорт у країни Латинської Америки зросли вдвічі. Вперше з 1994 року імпорт Північної Америки зростав швидше за експорт. Посилення пропозиції імпорту в Північній Америці призвело до збільшення імпортних поставок із Західної Європи (21%), Китаю (21%) та Японії (14%). За останні роки пожвавлення торгівлі у Північній Америці дало змогу відродити її частку в світовій торгівлі. Частка експорту США досягла 13%, а імпорту - 16,5%, що є найвищим досягненням, починаючи з 1970 року. Експортні поставки та імпорт послуг у Північній Америці розвивалися дещо повільніше, ніж торгівля товарами, але значно швидше, ніж світова торгівля послугами.
У 1997 році значно активізувала міжнародну торгову діяльність.Латинська Америка -завдяки високим темпам приросту ВВП (5,2%) і припливу приватного капіталу. Експорт товарів з Латинської Америки зріс приблизно на 13%, у той час як імпорт сягнув понад 20%. Вплив переважаючого приросту імпорту над експортом позначається на економічному розвитку і нині. Проте він компенсується швидким зростанням торгівлі послугами, яка випереджає середньосвітовий рівень.
Приріст торгівлі у Західній Європі знову відновився. Зростання експорту вдвічі було особливо відчутним у Німеччині, Франції, Іспанії, Ірландії та Туреччині. Зниження курсу екю до американського долара, а також низька інфляція та зростання пропозиції на внутрішньому ринку призвели до перевищення експорту над імпортом, виражених у доларовому еквіваленті (табл. 2.4). Вартість експорту та імпорту, виражена в екю, зросла більш як на 10%.
Таблиця
2.4
Основні
експортери у світовій торгівлі товарами
(без внутрішньої торгівлі товарами в
межах ЄС) за 1997 рік. (Країни розміщені
в порядку спаду питомої ваги експорту
(імпорту) в світовому експорті (імпорті))
Джерело: дані ВТО (отримано по Інтернету).
а Під затриманим імпортом розуміють імпорт за мінусом реекспорту.
б Дані не включають торгівлю з Балтійськими державами та СНД. У разі включення торгівлі з цими державами російські імпорт та експорт становили 6 відповідно $86,6 млрд. та S65,7 млрд.
в Імпорт оцінений за умовами f.o.b.
г Рядок містить підсумок лише даних, зазначених у таблиці.
У
Таблиця 2.5
Основні експортери
та імпортери в світовій торгівлі
послугами за 1997 рік
Джерело: дані ВТО (отримано по Інтернету).
Неспроможність країн з перехідною економікою поліпшити становище у виробництві та зовнішній торгівлі у 1997 році поставила під сумнів процес реформ. Потужне, та рівномірне зростання торгівлі було зафіксовано лише в Угорщині та Польщі.
Через нафтову кризу в країнах Середнього Сходу, 70% експорту яких становлять паливні матеріали, спостерігалася відносна незмінність цін на експорт та імпорт у доларовому еквіваленті. Після деякого підвищення (на 20%) у 1996 році цін на неочищену нафту вони впали у 1997 році в середньому на 6%. Зростання обсягів експорту нафти цих країн лише частково компенсувало вплив низьких цін на експорт нафти. У 1997 році в країнах Африки знизилися ВВП, виробництво сільськогосподарської продукції та номінальні ціни на нафту. Експорт, виражений у доларовому еквіваленті, зріс на 3%. Це середньосвітовий рівень, хоча і нижчий, ніж у 1996 році. Імпорт порівняно з 1996 роком зріс на 5% (табл. 2.3). У 1997 році ціни на товари дещо коливалися. Зокрема, спостерігався приріст цін на напої (каву, чай, какао), хоча знизилися ціни на продукти харчування. У 1997 році економічний розвиток в Азії дещо вповільнився. Перш за все це стосується Японії і деяких інших країн даного регіону. Причиною спаду було коливання курсу основних валют (особливо підняття курсу американського долара щодо єни). Це і дало підстави для сумнівів щодо конкурентоспроможності країн Східної Азії, які розвиваються, хоча вони були найдинамічнішими у світовій торгівлі за останніх десять років завдяки тісній прив'язці національної валюти до американського долара. Проте коливання обмінного курсу та млява торгівля через фінансову кризу породили недовіру іноземного капіталу до даного регіону.
Незважаючи на фінансову кризу та повільний економічний розвиток, Азіатський регіон у 1997 році спромігся на зростання частки імпорту до 5,5%. Приріст експорту порівняно з 1996 роком на 11,5% відбувався швидше, ніж зростання світової торгівлі (табл. 2.2). Азіатський експорт збільшився на 5,5%, у той час як зростання імпорту дещо уповільнилось. У Японії, Китаї, інших азіатських країнах, які потерпіли від фінансової кризи, простежувався приріст експорту над імпортом. У 1997 році в межах останньої групи країн приріст торгівлі змінювався по-різному. Зокрема, на Філіппінах було зафіксовано перевагу експорту над імпортом, у той час, як торгівля в Малайзії перебувала у стагнації. В Індонезії, Республіці Корея та у Таїланді простежувався спад імпорту. Азіатський експорт послуг зростав дещо швидше, ніж світова торгівля, в той час, як рівень імпорту порівняно з попередніми роками залишався незмінним.