5. Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини

Якщо спроектувати розглянуті у цій главі гіпотези на стан зовніпшьої торгівлі Німеччини, то можна спочатку легко з'ясувати, за якими видами виробництва Німеччина не має жодної порівняльної переваги. Це стосується трудомістких товарів, які випускають масовим виробництвом. Коли ж країни, де домінує фактор «праця», мають у виробництві трудомістких товарів порівняльну перевагу, то німецьким фірмам вдасться отримати за допомогою диференціації продуктів хіба шо тільки частку ринку. Також при виробництві сировинномістких продуктів Німеччина не має жодної цінової переваги. Не існує їх і при виробництві товарів, що містять шкідливі речовини, через досить густу заселеність. Виробничі переваги можна бачите у такому факторі виробництва, як висококваліфікована праця (людський капітал), у капіталомісткій продукції і у високому технічному рівні. Технічний прогрес можна привести до підвищення кваліфікації робочої сили, з одного боку, а з іншого - до організаційних рішень і. врешті, до перших стадій продуктового циклу (нові продукти. нові способи виробництва, інновації тощо).

Приклад 6.2 Секторальні зміни в Німеччині.

Міжнародний поділ праці спричиняє зміни в секторальній структурі народного. Особливо це можна побачити, якщо взяти до уваги кілька останніх десятиріч. У таблиці6.1 представлені секторальні зрушення Західної Німеччини з 1950 року. У загальнійструктурі зайнятості питома, вага зайнятих зменшилася у сільському господарстві з 24,8% у 1950 році до 3% в 1993 році, у секторі енерго- і водозабезпечення та гірничовидобувній промисловості з 2,9% у 1960 році до 1,5% в 1992 році. У продукуючій промисловості кількість зайнятих спочатку збільшилася від 42,6% у 1950 році до 48,9% у 1970 році, а потім знову зменшилася до 37,3% у 1993 році. У переробній промисловості зменшилася зайнятість з. 38,1% (1970 рік) до 30,3% (1992 рік). На відміну від цього, в сферіпослуг (не враховуючи торгівлю і транспорт) збільшилося число зайнятих з 9,1% (1960 рік) до 20,6% (1993 рік).

Таблиця 6.1

Розвиток секторальних структур Німеччини

СЕКТОР	1950	1960	1970	1980	1990	1992	1993^1
сільське та лісове господарство, рибальство	24,8	13,7	8,5	5,2	3,5	3,1	3,0
продукуюча промисловість	42,6	47,9	48,9	43,4	39,7	38,5	37,3
енерго- та водозабезпечення, гірнича промисловість		2,9	2,1	1,8	1,6	1,5
переробна промисловість	-	36,9	38,1	33,7	31,4	30,3	-
будівельна промисловість	-	8,1	8,7	7,9	6,7	6,7	-
торгівля і транспорт	16,0	18,2	17,9	18,6	18,6	19,1	19,3
послуги	-	9,1	11,0	14,7	18,6	19,8	20,6
послуги на дому, приватні організації	-	11,0	13,6	18,0	19,5	19,4	19,8

Джерело: щоквартальні результати обчислення ВВП: Німецьке статистичне управління. – 4 квартал 1993 р.