5. Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів

Питання, чи втрачає сектор конкурентоспроможність, відіграє в економіко-політичній дискусії важливу роль. З аналізу знаємо, що втрата конкурентоспроможності полягає не тільки в тому, що умови виробництва сектора в країні-експортері стають несприятливими, а й у тому, що вони можуть поліпшуватися в інших країнах, які є конкурентами, або в країні-імпортері. У зв'язку з цим дуже важливим є вибір показників, що можуть виражати зміни конкурентоспроможності. Зупинимося на розгляді окремих з них.

1.Зміна в цінових перевагах. Йдеться про емпіричне дослідження зміни цінової переваги сектора. Звичайно при емпіричному аналізі не порівнюють ситуацію автаркії з ситуацією вільної торгівлі. Питання в тому, чи втрачає країна при даній торговій ситуації свою цінову перевагу. Зміну в ціновій перевазі спостерігати емпірично все ж важко, бо товарний арбітраж (неспекулятивне переміщення фінансових коштів з одного ринку на інший з метою отримання прибутку за рахунок різниці в цінах на товари, особливо в умовах наявності великих запасів у країні його споживання) дбає про те, щоб швидко зменшити цінові відмінності. Обчислення зміни в цінових перевагах країни повинно б бути спрямоване на гіпотетичні зміни, які визначали б для ситуації перед тим. як вступає у силу товарний арбітраж. Отже, виходячи з цього, необхідно було б дослідити зміну витрат факторів виробництва. Зростання витрат на зарплату призвело б до того, що ціна трудомісткого товару зросла б; заходи, пов'язані з охороною навколишнього середовища, зробити б дорожчими товари, виробництво яких забруднює навколишнє середовище: зростання витрат на енергію повинні б були при виробництві енергомістких товарів призвести до нижчої конкурентоспроможності.

Також важливим є питання, чи при втраті сектором своєї інноваційної спроможності розробляють для світового ринку добре продуману високоякісну продуктову палітру, чи разом з цим поліпшують технологію виробництва.

2.Зменшення прибутку. Індикатором, який може показувати втрату конкурентоспроможності, є зменшення прибутку, що виражається через спад граничної продуктивності капіталу, і є коефіцієнтом q, який знаходять з граничної продуктивності капіталу і з обчислення розміру процентної ставки (коефіцієнт Кейнса (Keynes) або Тобіна (Tobin'). Зменшення прибутку відбувається тоді, коли ціна виробника є несприятливою, тобто коли витрати зростають швидше, ніж ціна.

Оскільки обчислення гіпотетичної ціни є досить складним, то при розгляді конкурентоспроможності окремих секторів звертаються до кількісного аналізу.

3.Втрата часток світового ринку. Цей індикатор може показувати втрату країною конкурентоспроможності, тобто втрату нею взагалі (говорячи про всі сектори народного господарства) часток світового ринку. Зміну в частці світового ринку можна поділити натри компоненти: регіональний фактор, структурний фактор, фактор конкуренції.

• Регіональний фактор показує, як розвивалась би частка світового ринку країни, якщо б у регіонах світу частки сві тового ринку цієї країни залишалися постійними.

• Структурний фактор показує, як розвивалась би частка світового ринку країни, якщо б за товарними групами частки світового ринку цієї країни залишалися постійними.

Отже, регіональний і структурний фактори описують гіпотетичну частку світового ринку країни, якщо б ця країна утримувала свою регіональну структуру експорту і товарну структуру. Відмінність гіпотетичного розвитку від фактичного показує втрату конкурентоспроможності, тобто є фактором конкуренції.

Приклад 6.3 Аналіз виявленої порівняльної переваги.

У звіті за 1993/94 роки Рада експертів Мінекономіки Німеччини використовує аналіз індексу виявленої порівняльної переваги (RСА) для того, щоб визначити порівняльні переваги та їх зміни. Тут, зокрема, зазначено:

«Основне міркування полягає у тому, що країна в умовах вільної торгівлі спеціалізується на виробництві й експорті таких товарів, у яких має відносні переваги у витратах виробництва щодо інших країн, і закуповує з-за кордону такі товари, у виробництві яких існують відносні втрати щодо витрат порівняно з іншими країнами. Частка (це стосується загального експорту й імпорту) товарів, у виробництві яких країна має переваги щодо витрат, повинна б бути в експорті більшою, ніж в імпорті. Частка товарів, у виробництві яких є відносна втрата щодо витрат, мала би бути більшою в імпорті, ніж в експорті. За допомогою індексу виявленої порівняльної переваги відображають модель експорту-імпорту. За товарами з порівняно великою часткою експорту (що вказує на відносні переваги у витратах виробництва) обчислюють позитивну величину виявленої порівняльної переваги, а товари з порівняно більшою часткою імпорту (що вказує на відносні втрати щодо витрат виробництва) отримують меншу за 0 величину виявленої порівняльної переваги.

Аналіз виявленої порівняльної переваги у 1992 році дав, передусім у ряді вироблених товарів групи 6 SІТС і в ряді багатьох товарів групи 8 SІТС, від'ємні величини, індикаторні величини, що є більшими від 0, мають багато хімічних продуктів (група 5 SІТС), товарів машинобудування (групи 71 до 74 SІТС) і дорожніх транспортних засобів (група 78 SІТС).

Величина виявленої порівняльної переваги, отримана згідно з обчисленням, є восновному додатною для групи технологічномістких товарів. У середньому в групах галузі технологічномістких продуктів величини виявленої порівняльної переваги є більшими за 0; серед них, передусім, продукція машинобудування і товари галузей біохімії, фармацевтичної промисловості, вимірювальної та регулюючої і медичної техніки. Відємні індикаторні величини мають 14 товарних груп. До них належать товари інформаційної інформаційної і комунікаційної техніки, включаючи електроніку технічного обслуговування».

4. Виявлена порівняльна перевага. Ця концепція розглядає стан конкуренції сектора порівняно з іншими секторами країни, причому в індикатор включають обсяги експорту й імпорту. Індекс RCA_і (revealed comparative advantage),тобто індекс виявленої порівняльної переваги, уніфікує експорт та імпорт однієї галузі / із загальним експортом й імпортом усіх галузей певної країни.

_.

Позитивна величина цього індексу означає, що галузь і має порівняльну перевагу. Якщо галузь і є чистим експортером, то вона більше експортує порівняно з сукупністю всіх галузей, а якщо галузь і-чистий імпортер, то вона більше імпортує порівняно із сукупністю всіх галузей. Від'ємна величина індексу відображає порівняльну втрату. Пояснення є аналогічним . Через уніфікацію можна визначити кількість порівняльних переваг (див. рисунок 7.1).

5. Порівняння темпів приросту національного експорту з темпами приросту світового експорту всередині продуктової групи. При дослідженні конкурентоспроможності застосовують також метод, який дає змогу визначити місце галузі країни на світовому ринку певного товару. При цьому розраховують відношення темпів приросту національного експорту всередині продуктової групи до темпів приросту світового експорту цієї групи продуктів. Величини, що є більшими, ніж 1, показують завоювання нових сегментів ринку, а величини, менші за 1, свідчать про втрату частки світового ринку.