2.2. Визначення відносин обміну

На надлишковий попит (Е_i) певної країни впливає ряд факторів. Внутрішній попит (С_i ) залежить від цін на товари та від доходу Y, внутрішнє виробництво продукції - від цін на товари (при заданій забезпеченості факторами).

Е_i = С_і(р₁/р₂;Y) – Q_i(р₁/р₂).

У спрощеній формі можна припустити, що надлишковий попит залежить від співвідношення цін на товари:

E_i = E_i (p₁/p₂). (5)

Позначимо в подальшому для спрощення співвідношення цін на товари р₁/р₂ через р, тобто р = р_І /р₂ Тоді рівняння 2 та 3 утворюють таку систему рівнянь (де Z^L виражається в одиницях товару 2).

Е₁(р) + Е₁*(р) = 0; Е₂(р) + Е₂*(р) = 0; Z^L = -(рЕ₁ + Е₂) = 0. (6)

Співвідношення товарних цін р необхідно визначити так, щоб товари на ринках розкупили, а платіжний баланс був вирівняний.

Надалі визначення консистенції буде зображене графічно, що потребує проведення аналізу кривої надлишкового попиту (кривої обміну). З цією метою можемо використати криві обміну Онікі-Узава або Маршалла-Мілля.

2.3. Крива обміну Онікі - Узава

1. Перебіг функції надлишкового попиту на товар 1 на Батьківщині залежить від

(7)

Зміна обсягу для обміну залежно від співвідношення цін на товари є результатом ефекту виробництва й ефекту попиту. Ефект виробництва при вгнутій кривій трансформації є позитивним. Це означає, що пропозиція товару 1 у кількісному виразі збільшується при зростанні співвідношення цін р, а точка повної спеціалізації досягнута (відповідно Q₂ = 0). У даному випадку ефект виробництва дорівнює нулю. Крім цього, з вгнутості кривої трансформації випливає, що dQ₁/dp тим менше, чим ближчим буде співвідношення цін до максимального цінового співвідношення. Ефект попиту можна розкласти на ефект заміщення (substitution effect) та на ефект доходу (іпсоте еffect).

Ефект заміщення виражає кількісну зміну потреби у товарі при падінні ціни на нього. Вважають, що зміна ціни товару має негативний ефект заміщення на цей товар, тобто спад ціни веде до зростання попиту. Ефект зміни ціни одного товару на інші залежить від того, є ці товари доповненням (сотplетепts) до даного товару (й у такому випадку ефект негативний), чи його замінниками (substitutes) (ефект позитивний).

Ефектом доходу є зміни загальної купівельної спроможності окремої людини залежно від зміни ціни товару. Наприклад, при зниженні ціни на картоплю споживач зможе купити ту ж її кількість, що й раніше, і в нього ще залишиться частина доходу, яку він зможе витратити на інші товари.

Рисунок 10.2.

Крива обміну Онікі - Узава

Крива E₁ – надлишковий попит (обсяг для обміну) Батьківщини, Е₁* - надлишковий попит Закордону. Крива Е₁ має від’ємний нахил – зі зростанням ціни р₁/р₂, надлишковий попит на Батьківщині на товар зменшується (dЕ₁/dp<0). При ОТ<р₁/p₂<ОU Батьківщина експортує товар 1 (Е₁<0), а Закордон імпортує цей товар (Е₁^*>0). Слід зазначити, що для Закордону додатне значення Е₁*>0 нанесено на ординату нижнього квадранта, а від’ємне E₁^*<0 – на ординату верхнього. При р₁/р₂>ОU Закордон експортує товар 1 (-E₁*<0). Умови консистенції досягають при р₁/р₂ = ОР, коли Батьківщина пропонує обсяг OW, а Закордон має попит на таку ж кількість товару. При р₁/р₂ = ОТ, Батьківщина не пропонує товар 1, а Закордон має надлишковий попит Е₁* = ТТ'. В цих умовах світовий надлишковий попит Е^w>0 (dp>0). Якщо р₁/р₂ = OU, у Закордоні нема попиту на товар 1, тоді як Батьківщина пропонує обсяг UU'.

Отже, ефект заміщення (також щодо відносної ціни p) є негативним; ефект доходу може бути як негативним, так і позитивним, і (в останньому випадку) переважати ефект заміщення. Для високоякісних товарів зростання доходу, яке є результатом поліпшення реальних відносин обміну, буде підвищувати власний попит країни на свій експортний товар 1. Якщо цей ефект є досить сильним, пропозиція експорту може скорочуватися внаслідок зростання співвідношення цін та при відповідно малому ефекті виробництва. Надалі будемо виходити з припущення, що dЕ₁/dр < 0, тобто крива обміну Е₁ має від’ємний нахил, як це зображено на рисунку 2.

Зі зростанням р₁/р₂ надлишковий попит на Батьківщині на товар 1 зменшується. При співвідношенні цін ОТ Батьківщина починає пропонувати товар 1, тобто Е, буде від’ємним. Крива Е₁ названа за іменами її авторів кривою обміну Онікі-Узава.

Крива обміну Закордону за аналогією з Батьківщиною може бути представлена нерівністю dЕ₁*/dр < 0. Якщо нанести додатне значення Е₁* (попит Закордону на товар 1) на ординату нижнього квадранта, то Е₁* позначає криву обміну Закордону. При менших відносинах обміну (OU) Закордон має попит на товар 1, тобто E₁*>0. При р₁/р₂ >OU, Е₁*<0, тобто Закордон пропонує товар 1.

Умова консистенції зображена на рисунку 2. Плани обміну обох країн щодо товару 1 консистентні, якщо Батьківщина пропонує обсяг OW, а Закордон має попит на таку ж кількість. ОР є рівноважним співвідношенням цін. Нижня частина рисунка 2 показує світовий надлишок попиту на товар 1. При співвідношенні цін ОР світовий ринок товару 1 перебуває у рівновазі. На рисунку 2 розглянуто випадок, коли країна І експортує товар 1, а країна II експортує товар 2. Для спрощення у темі зроблені наступні припущення:

Припущення 10.1.

1. Експортна спеціалізація. Країна І експортує товар 1, а країна II - товар 2.

2. Рівновага світових товарних ринків. Виявляється, що рівновага на світовому ринку одного товару з огляду на бюджетні обмеження обох народних господарств також обумовлює рівновагу на другому світовому ринку. Це так званий закон Вальраса. Щоб довести згаданий закон, треба виходити з того, що обмеження бюджету для Батьківщини та Закордону визначають як:

рЕ_І + Е₂ = 0;

pE₁* + Е₂* = 0.

Якщо на світовому ринку товару 1 панує рівновага, тобто Е₁ = -Е₁*, то Е₂ = -Е₂*, тобто ринок товару 2 має перебувати також у рівновазі. Крім цього, бюджетні обмеження передбачають, як вище вже було показано, що торгові баланси є врівноваженими. Оскільки умови dE₁/dp<0 та dЕ₁*/dр<0 (зважайте на позначення осей) є достатніми для визначеності рівноваги на світовому ринку товару 1, то ці умови є також достатніми для визначеності міжнародної рівноваги.

Твердження: Якщо один із світових товарних ринків перебуває в стані рівноваги, то й другий світовий ринок під впливом бюджетного обмеження також у рівновазі.

3. Стабільність. Рівновага на рисунку 2 є стабільною у тому розумінні, що при (незначному) відхиленні від рівноважного співвідношення цін існує механізм пристосування, який повертає ціну в стан рівноваги.

Припущення 10.2. Співвідношення цін зростає (спадає), коли сума надлишків попиту обох країн, інакшими словами (в моделі з двох країн) світовий надлишок попиту (Е₁^w) при заданій відносній ціні є додатним (від’ємним), тобто

E₁^w = E₁ + E₁* > < 0 → dp > < 0. (8)

Стабільність рівноваги залежить від перебігу функцій надлишкового попиту обох країн та разом з цим від кривої світового надлишкового попиту. Припустимо, світовий надлишковий попит на товар 1 зі зростанням відносної ціни спадає:

(9)

Припущення А.2 характеризує інституційну властивість ринку, тобто воно дає відповіді на запитання, як реагує відносна ціна на відсутність рівноваги. Умова 9 на противагу цьому характеризує зміну обсягів попиту і пропозиції під впливом альтернативної ціни. Умова 9 відображена на рисунку 2. У припущенні А.2 розрізняють два випадки:

Нехай ОТ – співвідношення цін, тоді ТТ' характеризує на рисунку 2 додатний надлишковий попит Закордону. Батьківщина при такому співвідношенні цін пропонує нульовий обсяг товару. Світовий надлишковий попит додатний; згідно з припущенням А.2 з умови E₁^w>0 випливає зростання відносної ціни (dp>0). На основі властивості 9 світовий надлишковий попит має спадати.

Нехай відносна ціна становить ОU. У цьому випадку в Закордоні не існує попиту на товар, тоді як Батьківщина пропонує обсяг UU'. Світовий надлишковий попит негативний (надлишок пропозиції). З умови E₁^w < 0, за припущенням А.2, dp<0. На основі властивості 9 надлишок пропозиції зменшується.

Система повертається назад до рівноваги. За умови 9 рівновага (локально) є стабільною. (Під локальною стабільністю, що має назву стабільності Маршалла, розуміють стабільність окремої ринкової рівноваги. На противагу цьому є системна стабільність, що передбачає стабільність рівноваги в системі моделей). Зрозуміло, що рівновага нестабільна, коли умова 9 не виконується та коли dЕ₁^w/dp> 0.

Твердження: Рівновага згідно з припущенням А.2 є стабільною, коли світовий надлишковий попит зменшується зі зростанням співвідношення цін (властивість 9). З цього випливає, що dE/dp<0, як і dЕ₁*/dp<0, є необов’язково обмежуючими. Достатньо, щоб сума у виразі 9 була меншою за нуль.