1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.

Випадок 1. Товар 2 є капіталомістким.

2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.

Іншими словами, капіталозабезпечена країна експортує капіталомісткі товари. За цією умовою необхідно визначити, чи зміниться дане твердження, коли припустити, що виробництво товару 1 є капіталомісткішим, тобто k₁> k₂. Надалі має суттєве значення, що (1/r) < (1/r)*. У першому квадранті рисунка 5.66 функція к₁ повинна проходити вище функції k₂.

З 5.6' ми знаємо, що для k_І > k₂ співвідношення цін на товари повинно зменшуватись із зростаючим співвідношенням процента і зарплати. Це зображено на рисунку 5.66. При цьому менше співвідношення процента та зарплати OU відповідає більшому співвідношенню цін на товари ОХ. Тут характерним є вираз (р/р,) > (р/р₂ )*. Тепер Закордон експортує товар 1; він є капіталомістким. Звідси випливає:

1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.

Випадок 2. Товар 1 є капіталомістким.

2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.

Іншими словами, капіталозабезпечена країна експортує капіталомісткий товар. В обох випадках k₂<>k₁ отримують однозначний взаємозв'язок. Узагальнюючи сказане, можна дійти до висновку:

Твердження: країна експортує той товар, виробництво якого є факторомісткішим, беручи до уваги достатню наявність факторів виробництва. Це - теорема Гекшера - Оліна.

7. Обернена факторомісткість

Економічний зміст оберненої факторомісткості. Раніше ми припустили, що капіталомісткість сектора при будь-якому співвідношенні цін на фактори є завжди більшою або меншою, ніж в інших секторах. Також може бути випадок, коли дві виробничі функції характеризуються тим, що умова k₂>< k₁ не підходить для всіх цінових співвідношень на фактори виробництва. Цілком можливо, що в одній галузі k₁ > k₂, а в іншій - к₂ > к₁. У даному випадку йдеться про обернену факторомісткість.

На рисунку 5.7 функції k₁ та k₂ розміщені так, що умова k₂ > k₁ не виконується для всіх співвідношень процентних ставок і зарплати. А відомо з 5.6', що зростання функції (р₁/р₂) = g(l/r) залежить від k₁>< k₂. Ця функція має від'ємний нахил для галузі k₁ > k₂,. Для k₁ = k₂ зростання дорівнюватиме нулю, а для k₂ > k₁ воно буде додатним. Одна з таких функцій зображена на рисунку 5.7 у нижньому квадранті. З цього випливають такі твердження:

Умови тверджень: Закордон є капіталозабезпеченою країною, Батьківщина - працезабезпеченою, оскільки (l/r)* > (l/r). За таких умов ОS характеризує співвідношенні процентної ставки і зарплати на Батьківщині, OS - e Закордоні. Товар 1 є капіталомістким на Батьківщині.

Твердження 1. Оскільки (р₁/р₂)* > (p₁/p₂), то товар 1 у країні І є дешевшим. Країна І експортує товар 1. Товар 1 капіталомісткий для країни І. Країна І є працезабезпеченою, тобто країна, забезпечена трудовими ресурсами, експортує капіталомісткий товар 1. ц^ висновок є винятком з теореми Гекшера - Оліна.

Рисунок 5.7.

Обернна факторомісткість.

На Батьківщині = ОR i => = ОР; у Закордоні = OS => = OQ. Оскільки < (Батьківщина працезабезпечена, Закордон—капіталозабезпечений) і < , тобто Батьківщина експортує капіталомісткий товар 1 (k₁ > k₂), а Закордон - капіталомісткий товар 2 (k_г > k₁), то це суперечить теоремі Гекшера - Оліна у випадку оберненої факторомісткості.

Країна II експортує товар 2, бо ціна цього товару до торгівлі в країні II є нижчою, ніж у країні І. Товар 2 для країни II є капіталомістким товаром. Країна II є капіталозабезпеченою. Для країни II все ще діє теорема Гекшера - Оліна.

Твердження 2. У випадку оберненої факторомісткості положення теореми Гекшера — Оліна їй завжди можуть бути дійсними.

Додаток

Зв'язок між відносною ціною на товари і співвідношенням цін на фактори виробництва

З рівняння 5.7 отримаємо:

Має місце:

З огляду на 5.6^*:

та

.

Елі Філіп Гекшер (1879-1952)

Елі Гекшер народився у 1879 році в м. Стокгольм, Швеція. З 1897 по 1907 рік він вивчав економіку та історію в Упсальському університеті, після чого став доцентом у Коледжі комерції Стокгольмського університету. В 1909 році був призначений професором економіки та статистики, а в 1929 році став директором Інституту економічної історії. Його робота, як дослідника та автора, була плідною: він написав 36 книг, 174 статті у фахових журналах, 700 коротких статей для провідних стокгольмських газет та багато урядових доповідей, що разом на час, коли він пішов з життя, склало 1148 одиниць.

Багато з його праць присвячено економічній історії Швеції, в визначною з них став двотомник з меркантилізму. Найбільшим внеском Е. Гекшера в економічну теорію була праця під назвою «Вплив зовнішньої торгівлі на розподіл доходу» (написана в 1919 році, але перекладена англійською пише через 30 років). Ця робота стала джерелом нині відомої теорії Гекшера-Оліна.

Учений постійно намагався поєднати економічну теорію та економічну історію. Він, зокрема, наголошував на застосуванні принципів економічної теорії для пояснення аналізу історичної економіки.

У 1945 році Є. Гекшер після роботи в Інституті економічної історії вийшов на пенсію, ввівши курс економічної історії в університетах Швеції Помер у 1952 році в Стокгольмі.

Бертіл Готхард Олін (1899-1979)

Співавтором наукових праць Елі Гекшера був шведський економіст і політичний діяч Бертіл Олін.

Бертіл Олін народився в 1899 році в м. Кліппан, Швеція. В 1917 році отримав вчений ступінь з математики, статистики та економіки в університеті Люнда. У 1919 році під керівництвом Елі Гекшера захистив свій другий ступінь з економіки в Стокгольмській школі управління бізнесом. У 1923 році став магістром гуманітарних наук з економіки в Парварії. У 1924 році отримав ступінь доктора філософії з економіки в університеті Стокгольма.

Із 1925 по 1930 рік викладав в університеті Копенгагена, а після цього став наступником Гекшера в Стокгольмській школі управління бізнесом, де працював, доки не вийшов на пенсію в 1965 році. Крім виконання своїх академічних обов'язків, він був членом Рікштату (Шведський парламент) (1938-1970 роки), міністром торгівлі Швеції (1944-1945 роки) та лідером Ліберальної партії (1944-1967 роки).

Б. Олін зробив важливий науковий внесок у мікроекономічну теорію, враховуючи особливості кейнсіанського аналізу. Вчений поєднав ідеї Елі Гекшера та Густава Касселя (останній був професором, коли Олін здобував ступінь доктора філософії в університеті Стокгольма), які привели до розвитку моделі загальної рівноваги закритої економіки. Після цього він розширив та видозмінив цю модель з тим, щоб показати вплив міжнародної торгівлі. У 1933 році Олін опублікував свою книгу «Міжрегіональна і міжнародна торгівля». Завдяки аналітичним дослідженням сформулював славнозвісну теорію співвідношення факторів виробництва. За заслуги у розвитку теорії міжнародної економіки Б. Олін у 1977 році отримав Нобелівську премію.

Результатом його плідної роботи є славнозвісна теорема Гекшера-Оліна, яка мала велике теоретичне і практичне значення.

Бертіл Олін помер у Стокгольмі в 1979 році.