2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах

Надалі відносні цінові переваги будь-якої держави будуть наведені в аспекті різноманітних визначальних факторів, і, власне, різноманітних типів виробництва, забезпеченості факторами та умовами попиту. У таблиці 4.2 відображені ці три випадки.

Таблиця 4.2

Визначальні фактори порівняльних цінових переваг

Співвідношення попиту	Забезпеченість факторами	Спосіб виробництва
Різне	Ідентична	Ідентичний
Ідентичне	Ідентична	Різний
Ідентичне (або різне)	Різна	Ідентичний

3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту

1. Основна ідея. Формування основ для вигідної торгівлі двох країн не обмежується різницею виробничих можливостей. На товарні ціни може суттєво впливати також попит. Тому варто очікувати, що однією з підстав для міжнародної торгівлі є різні співвідношення попиту в обох країнах. Якщо Батьківщина в ситуації автаркії має незначний попит на , певний товар, то ціна цього товару порівняно із Закордоном нижча. Малий попит є основою цінових переваг.

Приклади впливу попиту на ціни у міжнародній торгівлі можна спостерігати в будь- якій країні. Цікавий приклад розглядають Ф. Р. Рут і А. С. Філіпенко. У їхньому матеріалі США і Франція мають однакову криву виробничих можливостей, але американські споживачі надають перевагу великій кількості яловичини і невеликій кількості вина, тод і як французькі споживачі - навпаки. Це створює основу для вигідної торгівлі, за якої і США експортували б вино й імпортували яловичину.

Важливе значення у вивченні умов торгівлі, пов'язаних з попитом, відіграють криві байдужості, які спочатку використовували тільки для характеристики системи смаків та уподобань окремих споживачів. Але в макроекономічному аналізі їх застосовують як групові або суспільні криві байдужості (community indifference curve), що відображають смаки й уподобання населення країни в агрегованій (узагальненій) формі. Вони нічим не відрізняються від індивідуальних кривих байдужості, та застосовувати їх треба обережно, оскільки суспільні криві байдужості не показують розподілу доходів, а цей фактор надзвичайно важливий при аналізі агрегованого попиту.

2. Припущення 1 щодо ідентичності виробничої функції у певному секторі обох країн. Виробнича функція сектора і є ідентичною в обох країнах. Це означає, що F_і. – F_i^* Однак між секторними виробничими функціями існує різниця, тобто F₁≠ F₂.

Припущення 2 щодо ідентичності забезпеченості факторами. Приймають умову, що забезпеченість факторами є ідентичною в обох країнах. Таке Припущення роблять, незважаючи на те, що на практиці воно малоймовірне. Воно необхідне для абстрагування від інших умов, щоб довести необхідність враховування попиту в будь-якому повному викладі теорії порівняльної переваги.

3. Вплив попиту. З цих припущень бачимо; що крива ефективності, як і крива трансформації є ідентичною для обох країн. Виходячи з 4.6, умову 3.2 можна сформулювати так

Рисунок 4.9.

Цінові переваги і різниці у політиці

Батьківщина і закордон мають ідентичні умови для виробництва й одинакову забезпеченість факторами, але у них різні умови попиту tgβ < tgβ^*. Точка D' характеризує рівень виробництва Батьківщини, . Отже, Батьківщина буде мати менший попит на товар 1, ніж Закордон, а товар 2 характеризуватиметься більшим попитом у Закордоні порівняно з товар 2, тобто країна експортує той Товар, який до початку торгівлі у ній користувався меншим попитом, ніж у Закордоні.

При ідентичних трансформаційних кривих умова tgα < tgα* виконується тоді, коіш tgβ < tgβ* (рисунок 4.9), або коли за умов автаркії з боку попиту діє закономірність:

при чому С₁.С₁* - спожиті обсяги товару 1, а С₁ С₁ * - спожиті обсяги товару 2 на І Батьківщині й у Закордоні відповідно.

Товар 1 при ідентичних кривих трансформації є дешевшим у країні І, тоді як попит на цей товар у вихідному стані порівняно менший.

4. Процеси пристосування. На рисунку 4.10 точкою D позначено обсяги виробництва товарів на Батьківщині в умовах автаркії; tgα - це співвідношення цін р₁/р₂ при автаркії. У результаті міжнародної торгівлі співвідношення цін на Батьківщині зростає, а разом з цим і виробництво експортного товару 1. Точка виробництва пересувається до D'. Збільшене цінове співвідношення (пряма TT) характеризує можливість обміну. Yточка споживання після початку торгівлі, D'Х - обсяг імпорту, ХY - обсяг експорту країни.

Рисунок 4.10

Процеси пристосування до торгівлі

Точка D відображає рівень виробництва і споживання в країні за умов автаркії (р₁/р₂-tgα). Після запровадження зовнішньої торгівлі виробництво переходить у точку D, а споживання - у точку Y, цінове співвідношення зростає (ТТ), країна експортує ХY товару 1 та імпортує DХ товару 2.