2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля

1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.

Альтернативне зображення умов консистенції та визначення відносин обміну можна отримати за допомогою кривої обміну Маршалла-Мілля.

На рис. 3а зображена крива обміну Батьківщини (-Е₁). Нехай товар 1 Батьківщина експортує, а товар 2 – імпортує. На осі абсцис позначений експорт Батьківщини (-E₁) та імпорт Закордону (Е₁*). На осі ординат представлений імпорт Батьківщини (Е₂) та експорт (-Е₂*) Закордону. Співвідношення товарних цін представлене як тангенс кута променя, що виходить з початку координат, при якому діє умова р₁/p₂/МЕ₂/МЕ_1. Крива обміну Батьківщини (-E₁) показує, який обсяг товару 1 готова експортувати Батьківщина при альтернативних співвідношеннях цін. Зрозуміло, що Батьківщина тільки тоді експортуватиме товар 1, коли після відкриття кордонів за певну кількість товару 1 (експорт) вона отримає більшу кількість імпортного товару 2, порівняно з автаркією. Нехай тангенс кута, утвореного променем α, відображає співвідношення цін на товари в умовах автаркії. Тоді обсяги для обміну дорівнюють нулю. Якщо після відкриття кордонів співвідношення цін на товари зростає з tg α до tg α' (утвореного променем α'), то Батьківщина зацікавиться зовнішньою торгівлею. Вона, наприклад, запропонує обсяг OD товару 1, коли отримує від Закордону обсяг ОF товару 2.

Якщо відносна ціна р продовжує підвищуватися (наприклад, до tg α"), то слід зважати на три ефекти:

• зі зростаючою відносною ціною p країна піднімається по кривій трансформації. Цей ефект виробництва буде зменшуватися в результаті вгнутості кривої трансформації. У граничному випадку повної спеціалізації ефект виробництва дорівнює нулю.

• зі зростаючою відносною ціною р попит на товар 1 зменшуватиметься. Цей ефект заміщення спричиняє те, що зі зростаючим p зростає пропозиція експорту.

• цьому ефекту заміщення протиставлений ефект доходу.

а

Рис.10.3.

Криві обміну Батьківщини і Закордону

б

Крива обміну Батьківщини (-E₁) показує обсяг товару 1, який країна І експортує при альтернативних співвідношеннях цін (р₁/р₂). В умовах автаркії р₁/р₂=tg α (кут, утворений променем α). Країна І експортуватиме товар 1, коли р₁/р₂, зросте від tg α до tg α' (за певну кількість товару 1 отримує більшу кількість імпортного товару 2, ніж виробляли в автаркійних умовах). Країна І експортує обсяг товару 1 – ОD, а імпортує обсяг товару 2 – ОF. Крива обміну (-Е₂*) показує обсяги товару 2, які Закордон експортує. В умовах автаркії цінове співвідношення р₁/р₂=tg β'. Країна II (Закордон) експортуватиме товар 2 при зниженні р₁/p₂, до tg β' . Враховуючи, що торгові умови для країни II визначаються р₂/р₁=1/р, то при збільшенні р₂/р₁, і відповідно при зменшенні tg β поліпшуються її відносини обміну. Для міжнародної торгівлі необхідно, щоб в умовах автаркії цінове співвідношення Батьківщини було нижчим за автаркійне цінове співвідношення Закордону, тобто tg α < tg β.

Зі зростаючим р, тобто за сприятливіших торгових умов, підвищується національний дохід Y = рQ₁+Q₂, виражений в обсягах товару 2. Зі зростанням доходу збільшується попит на товар 1. Якщо ефект доходу є досить великим, то при зростаючому ціновому співвідношенні р обсяг, запропонований для обміну, може зменшуватися. Крива -Е₁ загинається. Для кривої обміну Онікі-Узава ми припустили, що dE₁/dp < 0. Тоді запропонований Батьківщиною обсяг товарів (-Е₁) має збільшуватися зі зростаючим р. Для кривої обміну Маршалла-Мілля розглядають також випадок, коли ефект попиту через сильний ефект доходу є загалом позитивним та досить великим, щоб компенсувати ефект виробництва у виразі 7.

2. Крива обміну Закордону. Відповідну криву обміну -Е₂* можна також побудувати для Закордону. Вона зображає обсяги товару 2, які може запропонувати Закордон на експорт при альтернативних співвідношеннях цін на товари. Нехай tg β' характеризує цінове співвідношення Закордону в умовах автаркії, тоді Закордон після відкриття кордонів не пропонує нічого. Він тільки тоді готовий пропонувати, коли цінове співвідношення р₁/р₂ спадає, наприклад, до tg β. Оскільки торгові умови Закордону визначають як р₂/р₁= 1/p, то менше значення tg β для Закордону означає поліпшення його відносин обміну. Зі зростаючим р₂/р₁ тобто зі спадаючим tg β ефект доходу буде проявлятися для Закордону. Отже, крива -Е₂* загинатиметься донизу (tgα<tgβ; тобто для того, щоб Батьківщина експортувала товар 1, а Закордон експортував товар 2, автаркійне цінове співвідношення Батьківщини має бути нижчим за автаркійне цінове співвідношення Закордону).