- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
1. Особливості тарифної політики всередині митного союзу і відносини країн-членів з третіми країнами. Регіональні інтеграційні об'єднання є винятком з ГАТТівського принципу недискримінації, адже вони використовують дискримінаційні заходи у відносинах між країнами-членами (інсайдерами) і країнами, які не є їхніми членами (аутсайдерами). Однак членів регіональних інтеграційних об'єднань у ГАТТ допускають.
Митний союз - це об'єднання двох чи більше суверенних держав у єдину митну зону. Для нього характерні риси, які можна розпізнати за трьома критеріями: спільний зовнішній тариф щодо третіх країн, ліквідація внутрішніх тарифів між країнами-членами і розподіл митних доходів між ними. Отже, митні й державні кордони розпадаються.
Якщо уявити собі безперервність різноманітних форм інтеграції між двома полюсами (автаркією і здатним до досконалого функціонування світовим ринком), то можна виділити кілька інтеграційних форм (рис. 14.8). Преференційні зони усувають мита для певних товарів або товарних груп між країнами-членами лише частково (також в односторонньому порядку). Нечленам преференційних зон не надають перевагу шляхом найбільшого сприяння. Вони не ліквідують внутрішні мита в загальному сенсі й не мають спільного зовнішнього мита.
Зона переваги Митний союз Вільна торгівля
Зона
вільної торгівлі Спільний ринок
Економіч.союз
Економічний і валютний союз
Рисунок
8.
Форми
інтеграції.
Зони вільної торгівлі, як і митні союзи, скорочують внутрішні тарифи. Однак вони не мають угод щодо спільного зовнішнього тарифу. Кожен член зони вільної торгівлі автономно встановлює розмір мита щодо третіх країн. Щоб не вдаватися до послуг арбітражу, якому підпорядкована зона вільної торгівлі, великого значення надають первинним виробам і первинному контролю.
В умовах спільного ринку, яким с, наприклад, ринок Європейського Союзу, усувають інституційні бар'єри щодо мобільності факторів виробництва: праці й капіталу. До того ж необхідним стає уніфіковане визначення стартових умов виробництва, що означає певну гармонізацію податкової (і витратної) політики та введення єдиного для всіх порядку, який регулює конкуренцію. Економічний і валютний союз потребує узгодження між країнами-членами, особливо в сфері стабілізаційної і грошової політики.
Поряд з цими формами інтеграції найдосконалішою є вільна торгівля, яка сприймає увесь світ як спільний ринок.
2.Ефект розширення торгівлі між членами митного союзу і скорочення - з третіми країнами. При заснуванні митного союзу між країнами, що його утворили, виникає додатковий обмін товарами. Як відзначає Вайнер, у такому випадку правомірно говорити про торговельний ефект («trade creation»), тобто про формування торгових операцій у результаті заміщення вітчизняного виробництва імпортом за нижчою ціною. На противагу цьому треті країни, які не є членами союзу, внаслідок підсиленої торгівлі в середині митного союзу втрачають у експорті, що дає підстави говорити про зміну напрямків у торгівлі («trade diversion»).
Ці ефекти представлені на рис.9. Вітчизняна крива попиту позначена через NN, пропозиції - через АА. ВВ характеризує криву пропозиції країни В, СС криву пропозиції країни С. До створення митного союзу Батьківщина стягує мито за ставкою T (кількісне мито), яка зсуває криві пропозиції паралельно вгору. Поки не запроваджено митного союзу, третя країна є конкурентоспроможною, її крива пропозиції після підвищення мита лежить на С+Т. Точкою виробництва Батьківщини є точка T, точкою споживання - точка U. Обсяг ТU імпортують. Якщо створюють митний союз, то країна В стає конкурентоспроможною, оскільки мито для країни В більше не підвищується. Батьківщина зменшує своє виробництво (точка T’), а її споживання зростає (точка U'). В межах митного союзу відбувається додаткова торгівля (відрізок T' U'); торгівля з третьою країною переживає період застою. Отже, додаткову торгівлю у митному союзі проводять частково за рахунок певного зменшення торгівлі.
p N A (Батьківщина)
B T T U
C T
T' (1) (2) (3) U'
B B(Країна В)
(4)
C C(Країна С)
R S V W
0 x
Рисунок
9.
Ефект,
створений і змінений торгівлею
NN, АА - вітчизняні криві попиту і пропозиції. BB, СС криві пропозиції країн В і С. Батьківщина стягує кількісне мито за ставкою Т, тоді ціна імпортованого товару з країни С буде нижчою, а ціна товару країни В - вищою порівняно з рівноважною ціною на Батьківщині. Отже, Батьківщина імпортуватиме товар обсягом ТU (Т - точка виробництва, U- точка споживання) з країни С. Якщо країна В вступає у митний союз із Батьківщиною, то товар країни С стануть неконкурентоспроможними (С + Т > В), а в межах митного союзу) збільшиться зовнішньоторговельний оборот (T’U’ > ТU). тобто торгівля з країною С не відбуватиметься.
_______________________________________________________________
3.Виграш світу в умовах створення митного союзу. Члени митного союзу виграють у добробуті, третя країна - втрачає. Порівняно із ситуацією вільної торгівлі весь світ у цілому програє, адже в ситуації вільної торгівлі мають місце більші доходи від торгівлі, ніж у митному союзі. В реальності все ж не обов'язково порівнювати ситуацію вільної торгівлі з ситуацією повного митного союзу, оскільки вихідною ситуацією у кожному теоретичному моделюванні є наявність протекціоністських елементів. При цьому постає запитання, чи призводить створення митного союзу до певного підвищення добробуту. Хоча митний союз шляхом усунення внутрішнього мита створює певну передумову оптимізації, однак через спільне зовнішнє мито порушується інша умова світогосподарського оптимуму. Заснування митного союзу є, таким чином, особливим випадком теорії «іншого кращого». Проте можна стверджувати, що після створення митного союзу не можна заперечувати можливість погіршення добробуту людей у світі. У спрощеному варіанті аналізу започаткування торгівлі та зміни напрямків у ній світ виграє тоді, коли ефект зміни цих напрямків є меншим за ефект започаткування торгівлі.
4.Динамічні ефекти митного союзу. Наш попередній аналіз митного союзу був статично орієнтованим і, до того ж, частковим. Потрібно додатково зауважити, які динамічні ефекти можуть виникати у митному союзі. Так, конкуренція може ставати інтенсивнішою, переваги кількості можуть бути використані краще, економічне зростання може збільшуватися. Це може привести до більших обсягів імпорту, що зменшує негативний вплив на треті країни.