- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
2. Припущення до теоретичного аналізу
Аналіз попереднього розділу був характерний тим, що обидві країни при однаковій забезпеченості факторами мають різні ступені продуктивності у формі відносних розбіжностей у параметрах ефективності. Тепер усунемо припущення щодо ідентичної забезпеченості факторами й абстрагуємося від розбіжностей у виробничих функціях. Це так званий випадок Гекшера-Оліна.
Як і раніше, дослідження ґрунтуватиметься на основі того, що виробнича функція виражає взаємозв'язок між обсягами виробництва товару та необхідними затратами факторів. У теорії Гекшера-Оліна вона вказує на максимум обсягів виробництва, що досягається заданою технічними умовами виробництва комбінацією затрат факторів. Математично це твердження має вигляд Qi = f (а, b, с, ..., п), де Qi - обсяг виробництва товару і, а а, b, с, п - затрати факторів.
Для розгляду моделі Гекшера - Оліна введемо три припущення.
Припущення 1 щодо виробничої функції. Факторами виробництва в обох країнах є праця та капітал. Виробнича функція має якості субституціональності та лінійної гомогенності. Вона для сектора і є ідентичною в обох країнах, тобто Fі = Fi*. З іншого боку, існують різниці у виробничих функціях обох секторів, тобто F1 ≠ F2.
Припущення 2 щодо забезпеченості факторами. Обидві країни неоднаково забезпечені працею і/або капіталом, тобто ≠,≠.Взяті до уваги у попередніх розділах припущення щодо повної зайнятості та досконалої конкуренції залишаються дотриманими. У цьому випадку також варто обговорити, при яких параметрах, беручи до уваги забезпеченість факторами, виконуються умови для торгівлі, що сформульовані у темі 3.
Основна Ідея. Коли певна країна є багатою на капітал, то потрібно очікувати, що тут капітал порівняно дешевший, ніж праця, і що в цій країні капіталомісткий товар вигідніший для виробництва з огляду на витрати. Слід також припустити, що країна, багата на капітал, має перевагу у виробництві капіталомістких товарів. Отже, можна стверджувати, що багата на капітал країна експортує капіталомісткі товари.
Аналогічно можна уявити собі країну з достатньою забезпеченістю трудовими ресурсами та трудомістким продуктом. Припустимо, що багата на трудові ресурси країна має перевагу у виробництві трудомісткого товару і саме його експортує. Розширивши перелік факторів виробництва, отримаємо такі твердження:
-
країна, багата на землю, експортує товари, вироблені у результаті інтенсивного використання земельних ресурсів (сільськогосподарська продукція);
-
країна, багата на сировину, експортує матеріаломісткий продукт;
-
країна, багата на краєвиди, експортує продукт інтенсивного використання ландшафтів (туризм);
-
країна, багата на гуманітарний капітал, експортує товари, вироблені шляхом його інтенсивного використання;
-
країна з високим рівнем інновації експортує інноваційно інтенсивний продукт.
Визначальним у твердженні Гекшера—Оліна є комбінування забезпеченості факторами з інтенсивністю їх використання у виробництві.
Оцінка забезпеченості факторами. Перш ніж перейти до предметного розгляду моделі необхідно встановити правила вимірювання забезпеченості факторами. Для цього можна оперувати такими двома змінними.
-
Країна II (Закордон) багатша на капітал порівняно з країною І (Батьківщиною), коли фондоозброєність кожного працівника к — К/А у Закордоні є вищою, ніж на Батьківщині, тобто
k* > k (5.1)
-
Зворотним критерієм до такого підходу є означення, згідно з яким Закордон більш забезпечений капіталом порівняно з Батьківщиною, коли у Закордоні капітал дешевший і праця дорожча, ніж на Батьківщині, тобто
(5.1*)
Економічна практика І забезпеченість факторами. Розглянемо ситуацію, коли країни відрізняються забезпеченістю факторами виробництва з різною інтенсивністю їх використання у відповідних секторах. Емпіричне вимірювання забезпеченості факторами стикається зі значними проблемами. Математичний запис задачі, який наведений вище, поєднує забезпеченість країни факторами з інтенсивністю даних факторів в окремих секторах виробництва. При цьому варто зауважити, що емпіричне вимірювання забезпеченості факторами має значні проблеми. Так, при аналізі фактора «праця» потрібно не обмежуватися показниками робочого часу (наприклад, кількістю відпрацьованих людино-годин), тому що ефективність праці не може бути визначена лише з цих параметрів. Таблиця 5.1 показує поділ країн за ступенем забезпеченості факторами.
Таблиця
5.1
Емпірична
оцінка забезпеченості факторами деяких
країн
Країни з основним капіталом |
США, Канада, Японія, Західна Європа |
Країни з гуманітарним капіталом |
США, Канада, Японія, Західна Європа |
Країни з трудовим капіталом |
Китай, Малайзія, Східна Європа |
Країни з земельним капіталом |
Австралія, Україна |
Країни з ресурсним капіталом |
Арабський півострів, Аляска |
Змінний характер інтенсивності у секторах виробництва. Інтенсивність факторів виробництва істотно змінюється між двома секторами. У Західній Німеччині капіталомісткість, тобто оснащеність капіталом робочого місця, у нафтодобувній галузі становить приблизно 1,1 млн. DМ на робоче місце і є особливо високою. А виробництво сталі, легких металів та вагонобудівна промисловість характерні низькою капіталомісткістю. У середньому капіталомісткість німецької економіки перебуває в межах 200000 DМ (табл. 5.2). Слід взяти до уваги, що капіталомісткість залежить і від технологій, які застосовують.
Таблиця
5.2
Капіталомісткість
у деяких секторах Західної Німеччини
Сектори |
Капіталомісткість |
Сільське господарство |
357,135 |
Промисловість |
173,522 |
Енерго- та водозабезпечення |
1,689,877 |
Гірнича промисловість |
338,674 |
Обробна промисловість |
149,617 |
Нафтопереробна |
1,081,153 |
Металоплавильна |
313,482 |
Хімічна промисловість |
271,426 |
Виробництво кольорових металів |
261,315 |
Текстильна |
187,415 |
Будівництво доріг |
163,103 |
Суднобудування |
163,055 |
Гумообробна |
140,940 |
Харчова |
133,737 |
Виробництво пластмаси |
115,006 |
Літако- та ракетобудівна |
111,665 |
Металообробна |
110,602 |
Електротехнічна |
105,152 |
Машинобудування |
102,343 |
Вагонобудівна та сталеплавильна |
82,526 |
Будівництво |
42,296 |
Торгівля |
106,409 |
Транспорт та передача інформації |
417,643 |
Послуги (без оренди житла) |
230,720 |
Страхування |
345,774 |
Кредитні установи |
184,292 |
Усі підприємства (без оренди житла) |
199,666 |