- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
-
Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
1.Рівновага га валютному ринку. Валютний курс w визначається на валютному ринку попитом на валюту та її пропозицію. Попит та пропозиція валюти формуються під впливом економічних операцій із Закордоном, відображених в балансі поточних операцій і балансі руху капіталу.
Так, Україна виявляє попит на валюту для імпорту товарів і послуг, трансферту, а також інвестицій за кордон, погашення закордонних позик. Сконцентруємо увагу насамперед на рахунку поточних операцій платіжного балансу. Попит на іноземну валюту випливає з попиту Батьківщини на імпорт товарів та послуг, а її пропозиція – з попиту Закордону на імпорт товарів і послуг з Батьківщини.
Рівновага на валютному ринку означає, що надлишковий попит на валюту (E$)дорівнює нулю, тобто:
. (17.1)
Надалі припускаємо, що Батьківщина (Україна) експортує товар 1 (товар 2 – імпортує), а Закордон (США) експортує товар 2 (товар 1 – імпортує). Попит України на валюту тоді задаємо як , а пропозицію валюти США - , . Надлишковий попит на валюту можна визначити через рівняння:
, (17.1′)
а зважаючи на вираження сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу в доларах:
, (17.1′′)
тобто сальдо поточного рахунку платіжного балансу і надлишковий попит на валюту співпадають, тобто додатний надлишковий попит на валютному ринку протиставлений дефіцитові поточного рахунку платіжного балансу. Рис. 17.1 відображає три можливі ситуації на валютному ринку:
-
При рівноважному валютному курсі w0 надлишковий попит на валюту дорівнює нулю. Сальдо поточного рахунку платіжного балансу – нуль ().
-
Якщо валютний курс встановлює держава на рівні w′, то існує надлишок пропозиції валюти. Поточний рахунок платіжного балансу є активним (). Цей надлишок можна усунути, зменшивши w до w0 . Оскільки w визначений як курс долара, то зменшення w означає, що на придбання одного $ витрачають менше UAH: гривня дорожчає (ревальвація національної валюти, тобто dw<0). Зазначимо, що ревальвація валюти (revaluation of currency) є підвищенням її вартості щодо золота або інших валют. Її, як правило, проводить країна, котра протягом тривалого часу має додатне сальдо платіжного балансу. Результатом ревальвації є здешевлення імпорту при одночасному подорожчанні експорту й , отже, спад конкурентоспроможності товарів країни на зовнішніх ринках.
-
Якщо валютний курс встановлений на рівні w′′, то існує надлишковий попит на валюту. Поточний рахунок платіжного балансу є дефіцитним (), w повинен зрости, тобто UAH має знецінитися (девальвація національної валюти, dw>0). Девальвація (devaluation of currency) означає зниження вартості валюти щодо вартості золота чи інших валют. Їх проводять уряди у тих випадках, коли вони розуміють, що курс їхньої валюти виявився завищеним. Наприклад, якщо стає очевидним, що через високі темпи інфляції експортна продукція країни втратила конкурентоспроможність, або торговий баланс надто несприятливий для країни. Завдання девальвації полягає в тому, щоб зробити експортні товари дешевшими, а імпортні – дорожчими, хоча при цьому виявляються негативні аспекти, пов’язані з втратою довір до держави, яка змушена девальвувати свою валюту. Крім цього, девальвація – це захід, на який змушені йти тільки держави з фіксованим обмінним курсом своєї валюти. Якщо режим валютного курсу плаваючий, то девальвація і ревальвація відбуваються постійно й автоматично.
Рисунок 17.1.
Валютний ринок.
Попит на іноземну валюту випливає з попиту Батьківщини на імпорт – крива N$, а її пропозиція – із попиту Закордону на імпорт – крива A$. При рівновазі на валютному ринку надлишковий попит на валюту E$ дорівнює нулю: . Надлишковий попит на валюту пов'язаний із сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу: . При рівноважному w0 надлишковий попит на валюту і сальдо поточного рахунку платіжного балансу дорівнюють нулю (), при курсі w′ - пропозиція валюти перевищує її попит , тобто сальдо поточного балансу додатне () і при w′′ - попит на валюту перевищує її пропозицію (), сальдо поточного балансу від’ємне ().
2.Залежність попиту на валюту від зниження валютного курсу. Попит на валюту зі зниженням валютного курсу зростає. Нехай у вихідній ситуації валютний курс w становить 2:1, а ціна зв’язки кедрового гонту – 100$. Громадяни Батьківщини мусять витрачати 200 UAH за одну зв’язку. Якщо w спадає до 1,5:1, тобто UAH дорожчає, то громадяни Батьківщини тепер платять 150 UAH за зв’язку кедрового гонту, тобто попит на товар збільшується. При зростаючому попиті ціна в $ мусить також підвищитися. Зростання обсягу і ціни імпортного товару призводить до того, що вартість імпорту в $, тобто попит українців на іноземну валюту, має також зрости.
Важливо дотримуватися того, щоб вартість імпорту в іноземній валюті завжди відповідала зміні валютного курсу. Цього можна досягнути при її оцінюванні у валюті Батьківщини.
3.Залежність пропозиції валюти від зміни валютного курсу Батьківщини. До цього існувало припущення, що крива пропозиції валюти завжди має додатний нахил. Проте це лише один з можливих випадків. Пропозиція валюти може залишатися сталою або навіть зменшуватися при зростаючому валютному курсі. Зокрема, пропозиція доларів пояснюється попитом США на імпорт, якщо знехтувати іншими джерелами пропозиції доларів (наприклад, експорт капіталу США). Якщо курс UAH спадає ($/UAH), то американці витрачають менше $, щоб купити одну UAH. При заданих цінах (в UAH) українські товари при спадаючому курсі гривні стають дешевшими для американців. Наслідком цього є те, що американці будуть мати попит на більшу кількість UAH (рисунок 17.2а).
Проте для визначення валютного курсу на рисунку 17.2 необхідно враховувати твердження щодо того, що вартість імпорту США, виражено в $, змінюється залежно від зміни курсу $. При цьому, розглядаючи рисунки 17.2а і 17.2б, треба мати на увазі, що валютний курс виражає співвідношення валют під час їх обміну, або, інакше, він є ціною грошової одиниці однієї країни, вираженої в грошових одиницях іншої країни. Якщо йдеться про курс долара, то треба розуміти це як кількість гривень, необхідної для придбання одного долара. І навпаки, говорячи про курс гривні, мають на увазі кількість доларів, необхідної для придбання однієї гривні. Якщо у грудні 1998 року офіційний курс долара, який встановив Національний банк України з урахуванням фіксингу долара на Українській міжбанківській валютній біржі, становив 3,42700, то це відповідатиме курсу гривні 0,29180 (1 : 3,42700).
Тепер розглянемо пропозицію валюти за допомогою рисунків 17.2а і 17.2б. Для визначення обмінного курсу на рис.17.2 треба виходити з твердження щодо зміни вартості імпорту США, вираженої у $, залежно від курсу долара. Цьому відповідає таке твердження: з вартості імпорту США в UAH як функції курсу UAH можна розрахувати пропозицію доларів США залежно від курсу долара. Чотирикутник ОАВС на рис.17.2а має вимір , тобто показує пропозицію валюти США. Ці значення перенесені пунктиром на рисунок 17.2б. При цьому слід зауважити, що кожному курсу UAH на рисунку а відповідає певний курс $ на рисунку б. Якщо w – це курс долара, то - курс гривні, тобто нижчому курсові UAH () на рис.17.2а відповідає вищий курс долара $ (w0) на рис.17.2б. Якщо ж курс UAH на рис.17.2а знизити, то вартість імпорту в $ (чотирикутник під кривою) спочатку зростає, а починаючи з деякого визначеного курсу UAH, знову спадає. Попит США на імпорт відображає криву пропозиції $. Крива пропозиції долара SS′ зображена на рис.17.2б. Відрізок OS характеризує співвідношення цін в умовах автаркії (порівняйте з рис. 3.6).
На рис.17.2а показано також, що вартість імпорту в іноземній валюті (чотирикутник ОАВС) реагує нормально на зміни валютного курс. Вартість імпорту в національній валюті не завжди реагує нормально на зміни валютного курсу.
4.Стабільність. Якщо зобразити на рис. 17.2б криву попиту на валюту, то можна проаналізувати, як реагують надлишковий попит на валюту і сальдо поточного балансу на зміну валютного курс, та визначити, якою є рівновага на валютному ринку – локально стабільною чи нестабільною. Для спрощення аналізу на рис.17.3а наведені криві попиту і пропозиції валюти, на рис.17.3б виведена крива надлишкового попиту.
Ринок є стабільним тоді (так звана «стабільність Вальраса»), коли при додатному надлишковому попиті на валюту її ціна зростає (надлишок попиту буде зменшуватися), а при від’ємному надлишковому попиті – спадає. Отже, валютний ринок є стабільним, якщо:
. (17.2)
Рисунок 17.2.
Крива пропозиції валюти.
Зміни вартості імпорту США, вираженої в $, залежить від курсу долара. На основі вартості імпорту США в UAH як функції курсу UAHможна розрахувати пропозицію США залежно від курсу долара. Кожному курсу UAH на рисунку а відповідає певний курс $ на рисунку б; w – курс $ (UAH/$); 1/w – курс UAH ($/UAH), тобто нижчому курсу UAH (1/w0) відповідає вищий курс $ (w0). Чотирикутник ОАВС (рис.17.2а) показує пропозицію валюти США і має вимір . При зниженні курсу UAH (1/w0) вартість імпорту в $ (чотирикутник під кривою) спочатку зростає і досягає максимуму – ОАВС, а починаючи з деякого значення курсу UAH, спадає.
а) Розглянемо ситуацію навколо точки Р і припустимо будь-яке порушення рівноваги внаслідок зміщення кривої попиту вправо до точки N′. При валютному курсі w0 , заданому у вихідній точці Р, існує надлишковий попит на валюту, тобто дефіцит поточного рахунку платіжного балансу Батьківщини, що вирівнюється завдяки зростанню валютного курсу. Аналогічно при зміщенні кривої попиту на валюту вліво до точки N′′ (надлишок поточного рахунку платіжного балансу) валютний курс навколо точки Р повинен знизитися. Рівновага в цій ситуації є стабільною (локальною).
Якщо валютний курс формується не на валютному ринку, а фіксується економічною політикою, то (локальну) стабільність навколо точки Р потрібно інтерпретувати таким чином: нехай валютний курс буде w0 для функції попиту N′, поточний рахунок платіжного балансу Батьківщини буде дефіцитним, то при зростанні валютного курсу (гривня девальвує) дефіцит вітчизняного балансу поточних операцій зменшується.
Аналогічно надлишок поточного балансу існує тоді, коли при функції попиту N′′ існує валютний курс w0. Якщо валютний курс буде спадати, то надлишок зменшуватиметься.
Рисунок 17.3.
Стабільність валютного
ринку.
а) Крива попиту і пропозиції валюти.
Крива А$ - пропозиція валюти, крива N$ - попит на валюту, точка Р характеризує стан рівноваги. Зміщення кривої попиту вправо до N′ збільшує попит на валюту. Поточний рахунок платіжного балансу Батьківщини тоді є дефіцитним, але якщо w зростає (девальвація гривні), то дефіцит зменшується. Аналогічно при зміщенні кривої попиту вліво до N′′ (пропозиція перевищує попит) існує надлишок поточного рахунку платіжного балансу; валютний курс w біля точки Р повинен впасти (ревальвація гривні) для досягнення рівноваги. Рівновага в цій ситуації є стабільною. Розглянемо ситуацію біля точки В: зміщення кривої попиту вправо до N′ збільшує попит на валюту. Дефіцит пропозиції валюти (N$>A$ ) при курсі w′ зумовлює його зростання і ще більше поглиблюється. Якщо крива попиту зміщується вліво до N′′, при валютному курсі w′ існує дефіцит попиту (N$<A$ ); валютний курс повинен би впасти, але через це дефіцит попиту поглиблюється (відповідно і дефіцит поточного рахунку платіжного балансу Батьківщини). Рівновага в точці В нестабільна.
б) Крива надлишкового попиту.
Точка Р′ характеризує стабільну рівновагу, точка В′ - нестабільну рівновагу. Додатний надлишковий попит на валюту протиставлений дефіцитові поточного рахунку платіжного балансу (), тобто імпорт товарів Батьківщини перевищує її експорт. Від’ємний надлишковий попит на валюту протиставлений надлишку поточного рахунку платіжного балансу (), тобто експорт товарів Батьківщини перевищує її імпорт. Збільшення валютного курсу у визначених межах має позитивний вплив на сальдо поточного рахунку платіжного балансу.
б) Розглянемо ситуацію навколо точки В на рис.17.3а і припустимо деяке порушення рівноваги, наприклад, зміщення кривої попиту на валюту вправо (крива N′). Дефіцит пропозиції валюти за курсом w′, заданий в точці В, зумовлює зростання валютного курсу, проте через це дефіцит пропозиції збільшується. Рівновага в точці В нестабільна. Гнучкі валютні курси навколо точки В не зменшують дефіцити та надлишки пропозиції валюти і цим самим не вирівнюють поточний рахунок платіжного балансу. Якщо крива попиту N′, яка перетинає криву пропозиції в точці В при валютному курсі w′, переміститься вліво, то виникне дефіцит надлишкового попиту на валюту (-F$) та надлишок поточного балансу. Тому для врівноваження поточного рахунку платіжного балансу валютний курс повинен би впасти (ревальвація гривні), але це призведе до більшого зростання дефіциту надлишкового попиту на валюту.
Якщо валютний курс встановлюється економічною політикою, то цю нестабільність слід інтерпретувати таким чином. Розглянемо точку В на рис.17.3а і зміщення кривої попиту на валюту вправо до N′, тоді існуватиме дефіцит поточного рахунку платіжного балансу (дефіцит пропозиції валюти). Валютний курс повинен зрости, але ця девальвація збільшує дефіцит пропозиції валюти або дефіцит поточного рахунку платіжного балансу.
в) Зменшення попиту на валюту (крива N$ пересувається вліво) при фіксованому значенні валютного курсу w′ (точка В) призводить до надлишку поточного рахунку платіжного балансу. Якщо проводити ревальвацію (w спадає) для досягнення рівноважного стану, то обсяг пропозиції доларів зростає більшою мірою, ніж попит на них. Початковий надлишок пропозиції валюти і надлишок поточного рахунку платіжного балансу ще більше зростають після ревальвації. Стає зрозуміло, що зміни валютного курсу лише за визначених умов мають бажаний вплив на сальдо платіжного балансу.