2. Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами

1.Рівновага га валютному ринку. Валютний курс w визначається на валютному ринку попитом на валюту та її пропозицію. Попит та пропозиція валюти формуються під впливом економічних операцій із Закордоном, відображених в балансі поточних операцій і балансі руху капіталу.

Так, Україна виявляє попит на валюту для імпорту товарів і послуг, трансферту, а також інвестицій за кордон, погашення закордонних позик. Сконцентруємо увагу насамперед на рахунку поточних операцій платіжного балансу. Попит на іноземну валюту випливає з попиту Батьківщини на імпорт товарів та послуг, а її пропозиція – з попиту Закордону на імпорт товарів і послуг з Батьківщини.

Рівновага на валютному ринку означає, що надлишковий попит на валюту (E^$)дорівнює нулю, тобто:

. (17.1)

Надалі припускаємо, що Батьківщина (Україна) експортує товар 1 (товар 2 – імпортує), а Закордон (США) експортує товар 2 (товар 1 – імпортує). Попит України на валюту тоді задаємо як , а пропозицію валюти США - , . Надлишковий попит на валюту можна визначити через рівняння:

, (17.1′)

а зважаючи на вираження сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу в доларах:

, (17.1′′)

тобто сальдо поточного рахунку платіжного балансу і надлишковий попит на валюту співпадають, тобто додатний надлишковий попит на валютному ринку протиставлений дефіцитові поточного рахунку платіжного балансу. Рис. 17.1 відображає три можливі ситуації на валютному ринку:

1. При рівноважному валютному курсі w₀ надлишковий попит на валюту дорівнює нулю. Сальдо поточного рахунку платіжного балансу – нуль ().

2. Якщо валютний курс встановлює держава на рівні w′, то існує надлишок пропозиції валюти. Поточний рахунок платіжного балансу є активним (). Цей надлишок можна усунути, зменшивши w до w₀ . Оскільки w визначений як курс долара, то зменшення w означає, що на придбання одного $ витрачають менше UAH: гривня дорожчає (ревальвація національної валюти, тобто dw<0). Зазначимо, що ревальвація валюти (revaluation of currency) є підвищенням її вартості щодо золота або інших валют. Її, як правило, проводить країна, котра протягом тривалого часу має додатне сальдо платіжного балансу. Результатом ревальвації є здешевлення імпорту при одночасному подорожчанні експорту й , отже, спад конкурентоспроможності товарів країни на зовнішніх ринках.

3. Якщо валютний курс встановлений на рівні w′′, то існує надлишковий попит на валюту. Поточний рахунок платіжного балансу є дефіцитним (), w повинен зрости, тобто UAH має знецінитися (девальвація національної валюти, dw>0). Девальвація (devaluation of currency) означає зниження вартості валюти щодо вартості золота чи інших валют. Їх проводять уряди у тих випадках, коли вони розуміють, що курс їхньої валюти виявився завищеним. Наприклад, якщо стає очевидним, що через високі темпи інфляції експортна продукція країни втратила конкурентоспроможність, або торговий баланс надто несприятливий для країни. Завдання девальвації полягає в тому, щоб зробити експортні товари дешевшими, а імпортні – дорожчими, хоча при цьому виявляються негативні аспекти, пов’язані з втратою довір до держави, яка змушена девальвувати свою валюту. Крім цього, девальвація – це захід, на який змушені йти тільки держави з фіксованим обмінним курсом своєї валюти. Якщо режим валютного курсу плаваючий, то девальвація і ревальвація відбуваються постійно й автоматично.

Рисунок 17.1.

Валютний ринок.

Попит на іноземну валюту випливає з попиту Батьківщини на імпорт – крива N^$, а її пропозиція – із попиту Закордону на імпорт – крива A^$. При рівновазі на валютному ринку надлишковий попит на валюту E^$ дорівнює нулю: . Надлишковий попит на валюту пов'язаний із сальдо рахунку поточних операцій платіжного балансу: . При рівноважному w₀ надлишковий попит на валюту і сальдо поточного рахунку платіжного балансу дорівнюють нулю (), при курсі w′ - пропозиція валюти перевищує її попит , тобто сальдо поточного балансу додатне () і при w′′ - попит на валюту перевищує її пропозицію (), сальдо поточного балансу від’ємне ().

2.Залежність попиту на валюту від зниження валютного курсу. Попит на валюту зі зниженням валютного курсу зростає. Нехай у вихідній ситуації валютний курс w становить 2:1, а ціна зв’язки кедрового гонту – 100$. Громадяни Батьківщини мусять витрачати 200 UAH за одну зв’язку. Якщо w спадає до 1,5:1, тобто UAH дорожчає, то громадяни Батьківщини тепер платять 150 UAH за зв’язку кедрового гонту, тобто попит на товар збільшується. При зростаючому попиті ціна в $ мусить також підвищитися. Зростання обсягу і ціни імпортного товару призводить до того, що вартість імпорту в $, тобто попит українців на іноземну валюту, має також зрости.

Важливо дотримуватися того, щоб вартість імпорту в іноземній валюті завжди відповідала зміні валютного курсу. Цього можна досягнути при її оцінюванні у валюті Батьківщини.

3.Залежність пропозиції валюти від зміни валютного курсу Батьківщини. До цього існувало припущення, що крива пропозиції валюти завжди має додатний нахил. Проте це лише один з можливих випадків. Пропозиція валюти може залишатися сталою або навіть зменшуватися при зростаючому валютному курсі. Зокрема, пропозиція доларів пояснюється попитом США на імпорт, якщо знехтувати іншими джерелами пропозиції доларів (наприклад, експорт капіталу США). Якщо курс UAH спадає ($/UAH), то американці витрачають менше $, щоб купити одну UAH. При заданих цінах (в UAH) українські товари при спадаючому курсі гривні стають дешевшими для американців. Наслідком цього є те, що американці будуть мати попит на більшу кількість UAH (рисунок 17.2а).

Проте для визначення валютного курсу на рисунку 17.2 необхідно враховувати твердження щодо того, що вартість імпорту США, виражено в $, змінюється залежно від зміни курсу $. При цьому, розглядаючи рисунки 17.2а і 17.2б, треба мати на увазі, що валютний курс виражає співвідношення валют під час їх обміну, або, інакше, він є ціною грошової одиниці однієї країни, вираженої в грошових одиницях іншої країни. Якщо йдеться про курс долара, то треба розуміти це як кількість гривень, необхідної для придбання одного долара. І навпаки, говорячи про курс гривні, мають на увазі кількість доларів, необхідної для придбання однієї гривні. Якщо у грудні 1998 року офіційний курс долара, який встановив Національний банк України з урахуванням фіксингу долара на Українській міжбанківській валютній біржі, становив 3,42700, то це відповідатиме курсу гривні 0,29180 (1 : 3,42700).

Тепер розглянемо пропозицію валюти за допомогою рисунків 17.2а і 17.2б. Для визначення обмінного курсу на рис.17.2 треба виходити з твердження щодо зміни вартості імпорту США, вираженої у $, залежно від курсу долара. Цьому відповідає таке твердження: з вартості імпорту США в UAH як функції курсу UAH можна розрахувати пропозицію доларів США залежно від курсу долара. Чотирикутник ОАВС на рис.17.2а має вимір , тобто показує пропозицію валюти США. Ці значення перенесені пунктиром на рисунок 17.2б. При цьому слід зауважити, що кожному курсу UAH на рисунку а відповідає певний курс $ на рисунку б. Якщо w – це курс долара, то - курс гривні, тобто нижчому курсові UAH () на рис.17.2а відповідає вищий курс долара $ (w₀) на рис.17.2б. Якщо ж курс UAH на рис.17.2а знизити, то вартість імпорту в $ (чотирикутник під кривою) спочатку зростає, а починаючи з деякого визначеного курсу UAH, знову спадає. Попит США на імпорт відображає криву пропозиції $. Крива пропозиції долара SS′ зображена на рис.17.2б. Відрізок OS характеризує співвідношення цін в умовах автаркії (порівняйте з рис. 3.6).

На рис.17.2а показано також, що вартість імпорту в іноземній валюті (чотирикутник ОАВС) реагує нормально на зміни валютного курс. Вартість імпорту в національній валюті не завжди реагує нормально на зміни валютного курсу.

4.Стабільність. Якщо зобразити на рис. 17.2б криву попиту на валюту, то можна проаналізувати, як реагують надлишковий попит на валюту і сальдо поточного балансу на зміну валютного курс, та визначити, якою є рівновага на валютному ринку – локально стабільною чи нестабільною. Для спрощення аналізу на рис.17.3а наведені криві попиту і пропозиції валюти, на рис.17.3б виведена крива надлишкового попиту.

Ринок є стабільним тоді (так звана «стабільність Вальраса»), коли при додатному надлишковому попиті на валюту її ціна зростає (надлишок попиту буде зменшуватися), а при від’ємному надлишковому попиті – спадає. Отже, валютний ринок є стабільним, якщо:

. (17.2)

Рисунок 17.2.

Крива пропозиції валюти.

Зміни вартості імпорту США, вираженої в $, залежить від курсу долара. На основі вартості імпорту США в UAH як функції курсу UAHможна розрахувати пропозицію США залежно від курсу долара. Кожному курсу UAH на рисунку а відповідає певний курс $ на рисунку б; w – курс $ (UAH/$); 1/w – курс UAH ($/UAH), тобто нижчому курсу UAH (1/w₀) відповідає вищий курс $ (w₀). Чотирикутник ОАВС (рис.17.2а) показує пропозицію валюти США і має вимір . При зниженні курсу UAH (1/w₀) вартість імпорту в $ (чотирикутник під кривою) спочатку зростає і досягає максимуму – ОАВС, а починаючи з деякого значення курсу UAH, спадає.

а) Розглянемо ситуацію навколо точки Р і припустимо будь-яке порушення рівноваги внаслідок зміщення кривої попиту вправо до точки N′. При валютному курсі w₀ , заданому у вихідній точці Р, існує надлишковий попит на валюту, тобто дефіцит поточного рахунку платіжного балансу Батьківщини, що вирівнюється завдяки зростанню валютного курсу. Аналогічно при зміщенні кривої попиту на валюту вліво до точки N′′ (надлишок поточного рахунку платіжного балансу) валютний курс навколо точки Р повинен знизитися. Рівновага в цій ситуації є стабільною (локальною).

Якщо валютний курс формується не на валютному ринку, а фіксується економічною політикою, то (локальну) стабільність навколо точки Р потрібно інтерпретувати таким чином: нехай валютний курс буде w₀ для функції попиту N′, поточний рахунок платіжного балансу Батьківщини буде дефіцитним, то при зростанні валютного курсу (гривня девальвує) дефіцит вітчизняного балансу поточних операцій зменшується.

Аналогічно надлишок поточного балансу існує тоді, коли при функції попиту N′′ існує валютний курс w₀. Якщо валютний курс буде спадати, то надлишок зменшуватиметься.

Рисунок 17.3.

Стабільність валютного ринку.

а) Крива попиту і пропозиції валюти.

Крива А^$ - пропозиція валюти, крива N^$ - попит на валюту, точка Р характеризує стан рівноваги. Зміщення кривої попиту вправо до N′ збільшує попит на валюту. Поточний рахунок платіжного балансу Батьківщини тоді є дефіцитним, але якщо w зростає (девальвація гривні), то дефіцит зменшується. Аналогічно при зміщенні кривої попиту вліво до N′′ (пропозиція перевищує попит) існує надлишок поточного рахунку платіжного балансу; валютний курс w біля точки Р повинен впасти (ревальвація гривні) для досягнення рівноваги. Рівновага в цій ситуації є стабільною. Розглянемо ситуацію біля точки В: зміщення кривої попиту вправо до N′ збільшує попит на валюту. Дефіцит пропозиції валюти (N^$>A^$ ) при курсі w′ зумовлює його зростання і ще більше поглиблюється. Якщо крива попиту зміщується вліво до N′′, при валютному курсі w′ існує дефіцит попиту (N^$<A^$ ); валютний курс повинен би впасти, але через це дефіцит попиту поглиблюється (відповідно і дефіцит поточного рахунку платіжного балансу Батьківщини). Рівновага в точці В нестабільна.

б) Крива надлишкового попиту.

Точка Р′ характеризує стабільну рівновагу, точка В′ - нестабільну рівновагу. Додатний надлишковий попит на валюту протиставлений дефіцитові поточного рахунку платіжного балансу (), тобто імпорт товарів Батьківщини перевищує її експорт. Від’ємний надлишковий попит на валюту протиставлений надлишку поточного рахунку платіжного балансу (), тобто експорт товарів Батьківщини перевищує її імпорт. Збільшення валютного курсу у визначених межах має позитивний вплив на сальдо поточного рахунку платіжного балансу.

б) Розглянемо ситуацію навколо точки В на рис.17.3а і припустимо деяке порушення рівноваги, наприклад, зміщення кривої попиту на валюту вправо (крива N′). Дефіцит пропозиції валюти за курсом w′, заданий в точці В, зумовлює зростання валютного курсу, проте через це дефіцит пропозиції збільшується. Рівновага в точці В нестабільна. Гнучкі валютні курси навколо точки В не зменшують дефіцити та надлишки пропозиції валюти і цим самим не вирівнюють поточний рахунок платіжного балансу. Якщо крива попиту N′, яка перетинає криву пропозиції в точці В при валютному курсі w′, переміститься вліво, то виникне дефіцит надлишкового попиту на валюту (-F^$) та надлишок поточного балансу. Тому для врівноваження поточного рахунку платіжного балансу валютний курс повинен би впасти (ревальвація гривні), але це призведе до більшого зростання дефіциту надлишкового попиту на валюту.

Якщо валютний курс встановлюється економічною політикою, то цю нестабільність слід інтерпретувати таким чином. Розглянемо точку В на рис.17.3а і зміщення кривої попиту на валюту вправо до N′, тоді існуватиме дефіцит поточного рахунку платіжного балансу (дефіцит пропозиції валюти). Валютний курс повинен зрости, але ця девальвація збільшує дефіцит пропозиції валюти або дефіцит поточного рахунку платіжного балансу.

в) Зменшення попиту на валюту (крива N^$ пересувається вліво) при фіксованому значенні валютного курсу w′ (точка В) призводить до надлишку поточного рахунку платіжного балансу. Якщо проводити ревальвацію (w спадає) для досягнення рівноважного стану, то обсяг пропозиції доларів зростає більшою мірою, ніж попит на них. Початковий надлишок пропозиції валюти і надлишок поточного рахунку платіжного балансу ще більше зростають після ревальвації. Стає зрозуміло, що зміни валютного курсу лише за визначених умов мають бажаний вплив на сальдо платіжного балансу.