7.Інституційна конкуренція

Міжнародний поділ праці перебуває не лише в основі обміну товарами і послугами; а й сприяє мобільності факторів-виробництва. Якщо фактор виробництва є мобільним, то між країнами виникає конкуренція на нього.

Нині країни, як відзначає Майкл Портер, досягають переваг над конкурентами завдяки! не стільки сучасним факторам, скільки присутності унікальних інституційних механізмів, здатних безперервно підвищувати їхній рівень. В економічній науці й практиці сукупність інституційних одиниць зводиться в єдиний інституційний сектор за функціональним принципом. У системі національних рахунків представлені такі інституційні сектори: виробництво товарів і товарних послуг нефінансового характеру; виробництво нетоварних послуг в інтересах усього суспільства та здійснення операцій з перерозподілу доходів і багатств; виробництво нетоварних послуг в інтересах домашніх господарств; збір, перетворення і розподіл фінансових засобів; споживання. Схематично інституційні сектори представлені у таблиці 3 на прикладі класифікації, прийнятої у системі національних рахунків Франції.

Для створення конкурентних переваг важливу роль відіграє конкуренція > позавиробничій сфері. Удосконалення традиційних і створення нових факторів виробництва найінтенсивніше відбувається у тих країнах, де є розуміння необхідності економічного процвітання і наявності консенсусу щодо потреби у постійних капіталовкладеннях. Освіта наукові дослідження та інфраструктура є пріоритетними галузями розвитку у Німеччині Японії, Кореї та Сінгапурі. У США цим питанням віддавали переважно словесну данину. В Італії історична відраза до центрального уряду притупила процес створення факторії виробництва і наклала обмежуючі рамки на потенціал підвищення конкурентних переваг у промисловості.

Таблиця 3.

Інституційні сектори

(відповідно до класифікації, прийнятої у системі національних рахунків Франції)

Інституційний сектор	Головні функції	Ресурси
Компанії і квазікомпанії нефінансового характеру	Виробництво товарів і товарних послуг.	Дохід від продажу, нефінансового характеру.
Кредитні установи перетворення і розподіл	Фінансування, тобто збір, фінансових засобів.	Засоби, які отримують за договірними фінансовими зобов'язаннями.
Страхові компанії	Страхування,тобто гарантування оплати у випадку настання ризикованої події.	Договірні премії чи добровільні внески на соціальне страхування.
Органи державного управління	Послуги нетоварного характеру, які надають в інтересах , суспільства, й операції з перерозподілу національного доходу і національних багатств	Обов'язкові платежі, які здійснюють інші сектори й отримую! ь прямо чи опосередковано.
Часткові адміністрації	Послуги нетоварного характеру і в деяких випадках виробництво, що не має на меті отримання прибутку, товарні послуги домашнім господарствам.	Добровільні внески домашніх господарств; у деяких випадкахпокупки, які здійснюють домашні господарства.
Домашні господарства, у т. ч. індивідуальні підприємства	Споживання і (оскільки це торкається індивідуальних підприємців) виробництво товарів та товарних послуг нефінансового характеру.	Винагорода, яку отримують власники факторів виробництва; перерахування, здійснювані іншими секторами; доходи від продажу.
Решта світу	У рубриці «Решта світу» зводять в одну групу рахунки операцій, які здійснюють між одиницями-резидентами й одиницями-нерезидентами.

Дослідження проблеми створення факторів виробництва яскраво свідчать, що у кожній країні найбільш конкурентоспроможними часто були саме ті галузі, де у великих розмірах здійснювали спеціалізовані внески в освіту. В Англії, наприклад, хімічна і фармацевтична промисловість будують свою діяльність на тих дисциплінах і навичках, в навчанні яких сильні англійські університети, хоча в цілому система освіти за багатьма напрямками не є найкращою. У Швеції особливо добре поставлено викладання інженерно-машинобудівельних спеціальностей, і багато галузей, що успішно працюють, залежать від цих дисциплін. У США аерокосмічна і фармацевтична промисловість можуть бути прикладами галузей, де налагоджене тісне співробітництво між фірмами й університетами, і в обох галузях США володіють сильними позиціями. В Україні аналогічна ситуація склалася у військово-промисловому комплексі, особливо у виробництві зброї, авіакосмічній і суднобудівній галузях, що сприяє успішній конкуренції відповідних українських фірм на світовому ринку.

Інституційна конкуренція у створенні сучасної інфраструктури, особливо передових засобів транспорту, логістики і телекомунікацій тісно пов'язана з впровадженням передових технологій. За оцінками, найрішучіший курс на капіталовкладення в інфраструктуру взяли Японія, Корея і Сінгапур. Великобританія та Італія робили такі капіталовкладення у недостатніх розмірах. Після 1980-х років інфраструктура стала розширенішою і складалася не лише з доріг та телефонів. Важливого значення набувають також культурне життя і можливості для відпочинку, завдяки чому країна чи певна місцевість стають привабливими для талановитих особистостей, які приїздять сюди жити й працювати. Прикладом може служити німецька федеральна земля Баден-Вюртемберг, що досягла великих успіхів завдяки такого роду капіталовкладенням