3. Умови забезпечення добробуту для окремої країни

Припущення 12.2 щодо зростання добробуту Батьківщини і Закордону завдяки зовнішній торгівлі. Задано соціальні функції добробуту для Батьківщини і Закордону із обсягами споживання товарів 1 і 2 як змінними аргументами, тобто W = W(C₁, C₂).

1. Графічне зображення виграшу від міжнародної торгівлі Батьківщини і Закордону. Графічно користь від міжнародної торгівлі можна пояснити, показавши, що країна досягає завдяки зовнішній торгівлі вищого рівня добробуту. Для випадку Рікардо з лінійними кривими трансформації було показано в темі 4 (розділ 1), що країна може досягти вищого рівня кривої корисності завдяки зовнішній торгівлі (варто зауважити, що в теорії Рікардо, як і в моделі з постійними витратами виробництва, не виникає проблеми диференціації становища різних економічних агентів у межах однієї країни та перерозподілу доходів. Побудова концепції на існуванні лише одного фактору – праці приводить до висновку: в результаті виходу країни на світовий рівень зростає відносна ціна праці, що виражається у збільшенні заробітної плати, а це, в свою чергу, веде до зростання добробуту усього суспільства).

На рис. 12.1 початкові точки виробництва обох країн співпадають у точці А. Для стану автаркії маємо p⁰ < p . Після запровадження зовнішньої торгівлі досягають точки виробництва Р. Дотична в точці Р є співвідношенням цін після запровадження торгівлі. Точка споживання С обох країн буде визначена (на рис. 12.2 не нанесені) кривими байдужості обох країн, що дотикаються одна до одної. Відрізок ХС характеризує експорт Батьківщини (товар 1) і разом з цим імпорт Закордону. РХ відображає імпорт Батьківщини (товар 2) та водночас експорт Закордону. Обидві економіки досягають точки споживання, що лежить поза кривими їх виробничих можливостей. На Батьківщині зросло виробництво товару 1 та скоротилося виробництво товару 2 (спеціалізація виробництва в напрямку експортного товару1), за кордоном відбулась обернена спеціалізація.

Рисунок 12.2.

Стан благополуччя для світу.

2. На рисунку 12.2 зображена частина рисунка 12.2. При цьому Р позначає точку виробництва при вільній торгівлі в обох економіках, а С – це точка споживання. А та А* є точками виробництва в умовах автаркії, U та U* зображують рівень добробуту обох країн в умовах автаркії. Рівень добробуту U та U* утворюють лінзу, що показує, в якій мірі обидві країни можуть поліпшити за допомогою зовнішньої торгівлі добробут.

3. Отримання прибутків від зовнішньої торгівлі для окремої країни можна довести наступним чином. Зміна добробуту країни через перехід від автаркії до зовнішньої торгівлі задана рівнянням (12.4).

. (12.4)

Слід вказати, що .

Гранична корисність певного товару змінюється залежно від наявної товарної маси. Оскільки ми прагнемо зробити висновок про добробут у новій торговій рівновазі, то відношення граничної корисності повинно стосуватися ситуації торгівлі (а не ситуації автаркії). Нехай р відображає співвідношення цін в умовах вільної торгівлі, то через рівність відношень граничних корисностей та товарних цін матимемо

(12.4′)

тобто зміна добробуту вимірюється в одиницях товару 2. Взявши до уваги, що , отримаємо

(12.4′′)

Якщо Закордон не надає кредитів, то баланс поточних операцій та розрахунків при будь-якому співвідношенні цін повинен бути вирівняний, тобто . Зміна сальдо балансу поточних операцій та розрахунків дорівнює нулю, отже, +, оскільки . У результаті цього для переходу від автаркії до зовнішньої торгівлі маємо

(12.5)

Вираз (12.4′′) спрощується до

(12.6)

У подальшому припустимо, що товар 2 оцінюється позитивно, тобто . Слід розрізнити таких два випадки:

1. Нехай , тобто перейшовши до торгівлі, країна обмежує виробництво товару 2. На основі характеристик моделі в цьому випадку маємо . Це легко побачити, якщо провести нові прямі вздовж кривої трансформації. Як достатню умову для отримання виграшу від добробуту для , маємо

;

чи (12.6′)

Якщо позначимо відносини автаркії через °р, то добробут від зовнішньої торгівлі виникає, коли °р , тобто співвідношення цін, яке встановлюється після початку зовнішньої торгівлі, більше, ніж співвідношення цін в умовах автаркії.

Умова 12.6′ зображена на рис.12.3. Вона виконується для всіх точок на кривій трансформації, що лежать зліва від Р. Тангенс кута α характеризує співвідношення цін у початковому становищі. Умова 12.6′ вимагає, що для зростання добробуту країни при °р вона повинна спеціалізуватися на виробництві товару 1. Оскільки країна І згідно зі зробленими припущеннями (див.тему 3, розділ ) експортує товар 1, в результаті чого зростає її добробут, то аналогічно можна сказати і про Закордон.

Умова °р показує те, що країна отримує виграш у добробуті. Перша частина умови °р свідчить, що суб’єкти економіки мають приватний інтерес до зовнішньої торгівлі (через абсолютну цінову перевагу). Умови для суспільного добробуту та приватної зовнішньоекономічної діяльності таким чином перекриваються.

Висновок: Якщо приватний сектор експортує та імпортує за критеріями абсолютної цінової переваги, то він підвищує суспільний добробут країни.

2. Нехай . Тоді маємо . Достатньою умовою для отримання добробуту є:

. (12.6)

Якщо початкове співвідношення цін в умовах автаркії більше, ніж те, що встановлюється після початку торгівлі p, тобто °р , то добробут підвищиться тоді, коли країна спеціалізуватиметься на виробництві товару 2. Саме цю умову ми отримуємо також з нашої умови торгівлі у темі 3 (рис. 12.3).

Рисунок 12.3.

Вигоди для окремих країн.

Висновок: Зовнішня торгівля приводить до зростання добробуту країни, що бере участь у ній.

3. З попереднього аналізу зрозуміло, що вигоди в добробуті від зовнішньої торгівлі не виникають тоді, коли співвідношення цін не змінюється після початку зовнішньої торгівлі. В цьому випадку маємо dp = 0 і тим самим також dQ² = 0. Це відбувається тоді, коли обидві країни мають в умовах автаркії ідентичне співвідношення цін. Ми вже знаємо, що тоді не відбувається зовнішньої торгівлі. Чим сильніше змінюється співвідношення цін, тим дальше назовні при заданому початковому положенні пересувається по кривій трансформації можливість економіки, тобто прибуток від зовнішньої торгівлі змінюється залежно від величини зміни співвідношення цін. Таким чином, маленька країна має шанс завдяки відкриттю своїх кордонів досягти більшого добробуту, ніж велика. У граничному випадку співвідношення цін для великої країни не змінюється. Тоді велика країна також не досягає ніякого прибутку від зовнішньої торгівлі.

Висновок: Прибутки від зовнішньої торгівлі при заданих умовах попиту для певної країни тим більші, чим сильніша різниця між співвідношенням цін у початковому положенні. Якщо співвідношення цін не змінюється, то виграш добробуту дорівнює нулю. Цей висновок ще раз вказує на значення Terms of Trade.