- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
Протекціоністські дії держави можуть бути прокоментовані на основі аналізу п’яти ситуацій.
-
Захист «старих» галузей промисловості, які втратили конкурентоздатність. Це здійснюють за допомогою субвенцій і мита, специфічних для такого типу секторів. На рис. 1.1 завдяки протекціоністським заходам вдається зсунути стовпчики секторів 6-8 нижче лінії конкурентоспроможності (стрілка 1). Старі сектори штучно залишаються конкурентоспроможними.
pi / wpi
-piEi
Рисунок 1.1.
Секторна структура і торгова
політика
-
Захист усієї промисловості шляхом впровадження заходів щодо всього народного господарства. Така ситуація складається при введенні імпортного мита або девальвації національної валюти (протекціонізм валютного курсу). На рис. 1.1 можна спостерігати, що у даному випадку зсуваються стовпчики всіх секторів.
-
Захист секторів, які є під «патронатом» держави, рестрикціями кількісного характеру. Він знаходить своє вираження у проведенні відповідної фіскальної політики, особливо коли збільшуються митні ставки на імпорт. Тоді через подорожчання імпорту знову виявляється ефект, позначений стрілкою 1.
-
Створення і розвиток нових секторів. Такі процеси формують нові цінові переваги, завдяки чому з’являються нові конкурентоспроможні сегменти (стрілка 3).
-
Поліпшення умов виробництва в усіх секторах. Досягнення п’ятої ситуації ймовірне шляхом розвитку інфраструктури та системи освіти при одночасно сприятливій податковій системі (конкуренція місця розташування). Знову спостерігається зміщення всіх секторів за схемою, позначеною стрілкою 2.
3. Вплив мита на виробництво і добробут
1. Кількісне мито. Як уже було зазначено, в економічній теорії його називають специфічним митом, враховуючи ту обставину, що тарифна ставка цього мита прив’язана до ваги, кількості одиниць чи інших величин виміру товару. Для розгляду впливу кількісного мита на товарні потоки та ціни треба звернутись до рис. 1.2. На ньому графічно зображено ситуації автаркійного характеру та вступу до міжнародної торгівлі з прив’язкою до Батьківщини. З рис. 1.2а видно, що в умовах автаркії на Батьківщині автаркійна ціна встановлюється на рівні Ра. При наявності торгових відносин до введення мита точка перетину надлишкового попиту Батьківщини з надлишковим попитом закордону визначає рис. 1.2в рівноважну ціну Р. Якщо Батьківщина стягує мито в розмірі АВ на одиницю товару (кількісне мито), то ре валентний надлишковий попит Батьківщини на світовому ринку (для зарубіжних виробників відповідно ре валентна функція «ціна-збут») зміщується вниз на величину АВ. Стягнення мита спричиняє відокремлення вітчизняного ринку від світового (сегментація).
На світовому ринку надлишковий попит зменшується, а обсяг торгівлі скорочується до ZP ̀. Світова ринкова ціна коливається так, що, зрештою, обсяг, який імпортує Батьківщина XY, зрівнюється з обсягом X ̀Y ̀, який експортує Закордон. Це - обсяг ZP ̀, яким торгують на світовому ринку. Отже, після стягнення мита на світовому ринку встановлюється нова рівноважна ціна P ̀. Внаслідок справляння мита ціна товару на Батьківщині (P ̀ ̀) більша за нову рівноважну ціну (P ̀) на величину АВ.
p2 A wp2* p2
pa A
X Y A ̀ A* B p” p
B ̀ X ̀ Y ̀ Z p ̀
N N*
0 Q2 0 Q2 0 Q2
Рисунок 1.2.
Мито та ринок імпорту
Вітчизняна ціна після введення мита (P ̀ ̀) лежить між ціною світового ринку в умовах вільної торгівлі (Р) та автаркійною ціною Ра. Через стягнення мита ціна на Батьківщині зросла порівняно з ситуацією вільної торгівлі (з Р до P ̀ ̀).
При невисокому імпортному миті ціна на Батьківщині перебуває близько від ціни вільної торгівлі(точка Р). Якщо ставка мита дорівнює нулю, то повинна встановитися ціна Р. І навпаки, при більшому миті точка P ̀ ̀ лежить ближче до автаркійної ціни Ра.
У граничному випадку імпортне мито може бути вибране так, що торгівля занепаде, отже, після стягнення мита досягають автаркійної ціни Ра.. Це спостерігається при такому миті, яке настільки зміщує ре валентну для Закордону функцію «ціна-збут», що надлишковий попит на Батьківщині стає рівним нулю.
2. Адвалорне мито. У даному випадку мито стягують не з імпортної одиниці, а з вартості імпортного товару. Мито коректують автоматично зі зростанням вартості імпорту. Крива попиту на експорт пересувається пропорційно вниз (до початку координат).
3. Змінне імпортне мито. При змінному імпортному миті, яке практикують на аграрному ринку Європейського Союзу, імпорту оподатковують таким чином, що досягають ціни, бажаної для імпортуючої країни. Слід розрізняти ціну в імпортуючій країні (на Батьківщині) в умовах автаркії, бажану для неї ціну та ціну на світовому ринку. У випадку із змінним імпортним митом ціна в імпортуючій країні в умовах автаркії вища від світової ринкової ціни. В результаті обкладання імпорту змінним митом світова ринкова ціна дорівнюватиме бажаній для імпортуючої країни ціні, при імпорті аграрних продуктів використовують змінне мито: наприклад, якщо знижується світова ринкова ціна, то зростає додаткове імпортне мито, а якщо ціна на світовому ринку зростає, то ставка мита зменшується. Ціни на світовому ринку не мають жодного впливу на обсяги імпорту.
4. Митний тариф на імпорт і втрати добробуту споживачів та чисті витрати. Детальніше вплив мита в умовах внутрішнього ринку зображений на рис. 1.3, де N - крива попиту, а А – крива пропозиції Батьківщини. Припущена повністю еластична функція пропозиції Закордону; Р – торгова рівновага в умовах вільної торгівлі. Горизонтальну пряму ММ ̀ можна інтерпретувати як криву пропозиції (ре валентну для Батьківщини). Нижче зазначений випадок з малою країною.
p2 A
N P ̀
u a z c P
M M ̀
N
0 Q2
Рисунок 1.3.
Вплив величини мита на
добробут
Якщо стягують мито у розмірі MN, то ревалентна для Батьківщини крива пропозиції пересувається на величину ставки мита MN вгору. Аналіз впливу мита можна зобразити на графіку перелічених показників, маючи на увазі, що рівноважна ціна на Батьківщині переміщується з точки Р у точку Р ̀.
Вплив на виробництво. Відбувається зростання вітчизняного виробництва. Для виробництва товарів субститутів імпорту залучають більше факторів, які вилучають з інших галузей економіки.
Доходи виробника. Виробники отримують доходи у розмірі, зображеному чотирикутником и.
Митні надходження. Держава отримує митні надходження у розмірі, зображеному чотирикутником z.
Дохід споживача. Отже, споживачі втрачають свій дохід, який дорівнює u + a + z + c. Обсяг споживання зменшується, тому що вища ціна усуває деяких споживачів з ринку.
Перерозподіл. Кількісне мито спричиняє перерозподіл доходів від споживачів (домашніх господарств) на підприємства і державу. Частину втраченого доходу споживача отримають підприємства як додатковий дохід виробника (и) ; іншу частину доходу споживача отримає держава у формі митних надходжень (z). Отже, мито призводить до перерозподілу доходу не на користь споживача.
Чисті втрати. Однак загальна втрата доходу споживача u + a + z + c повністю не перетворюється у прибуток інших секторів народного господарства. Трикутники а і с показують ті втрати доходу споживача, які не доходять ні до держави, ні до виробників. Тому вони також називаються чистою втратою.
-
Виробничі та споживчі ефекти. Вплив мита може бути також зображений з допомогою кривої трансформації. У випадку з малою країною відносна ціна р на світовому ринку залишається незмінною. Отже, країна продовжує здійснювати обмін за світовими ринковими цінами. Уряд встановлює мито (тут - адвалерне мито), так що ціна імпортного товару 2 зростає, а відносна ціна після стягнення мита Батьківщиною ˜p = p1 / p˜2 є меншою, ніж на світовому ринку, отже ˜p < p(рис. 1.4). Вітчизняна відносна ціна ˜p визначає точку виробництва Р ̀ ,а точку споживання С ̀(після стягнення мита). Країна обмінює обсяг експорту Р ̀D на обсяг імпорту DС ̀. Ставка мита дорівнює EC ̀/DE;EC ̀ - це митні надходження. Вітчизняне цінове співвідношення ˜p= DE /P ̀D .Припускають, що держава розподіляє митні надходження EC ̀ як паушальний трансферт між домашніми господарствами. Завдяки цьому домашні господарства досягають такої бюджетної кривої, що лежить за межами кривої трансформації. На рисунку 1.4 точками Р (точка виробництва) і С (точка споживання) позначена ситуація вільної торгівлі. Через мито країна отримує нижчий рівень корисності. Якщо ж мито високе, то торгівля занепадає, і країна досягає точки автаркії А.
Q1
p̃ р
P
C p
P ̀
D E C ̀
A•
0 Q2
Рисунок 1.4.
Мито та відносні ціни
всередині країни.
Із митом пов’язані доходи для секторів замінників імпорту. Роблять значні зусилля для того, щоб добитися вигідного регулювання з точки зору певного сектора. Цей пошук доходу об’єднує фактори, які вилучають з виробництва. Таким чином точка виробництва переміщується з кривої трансформації всередину. Через це, поряд з трикутниками Гарбергера, виникають нові чисті втрати (чотирикутник Крюгера).