- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
-
Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
Економіка завжди займалася фінансовими потоками, але традиційно вони були пов’язані з торгівлею товарами і послугами. Однак у наш час у міжнародних економічних відносинах частіше доводиться мати справу з платіжними потоками, що виникають у результаті рішень інвесторів про капіталовкладення за кордоном. Наприклад, німецький банк купує українські державні облігації, японська інвестиційна група – українські акції, українська приватна особа – острів у Греції і т.ін. У цілому обсяг купівлі й продажу іноземної валюти, який пов'язаний з капіталовкладеннями, є набагато більшим, ніж обсяг торгівлі товарами.
Якщо розглядати світові капіталовкладення з точки зору отримання доходу від цінних паперів, то логіка підводить до формулювання проблеми про доцільність і можливість розгляду вітчизняних й зарубіжних капіталовкладень як субститутів. Інвестор, незважаючи на різниці у розрахунках на Батьківщині й у Закордоні, не може знехтувати вищим рівнем процента у Закордоні, якщо він там існує, щоб не вкласти саме туди свій капітал. Але він не розглядає капіталовкладення у Закордоні як досконалий субститут вітчизняним вкладенням. Адже при іноземних капіталовкладеннях завжди існують додаткові складнощі, головними з них є:
-
великі правові, культурні та організаційні труднощі (інше законодавство, мова, інституції);
-
політичні ризики (особливо невпевненість у тому, що не буде заборони на зворотний трансферт вкладень на Батьківщину);
-
різниця у інформаційному забезпеченні (через існування більшої інформації про ризики на Батьківщині, вищу оперативність в отриманні публікацій про прогнози щодо майбутніх прибутків);
-
додаткові ризики, пов’язані з обмінним курсом.
Наведені умови дають підстави для розробки портфельної теорії, основою якої є просте правило: “Don’t put all your eggs into one basket!”. Інший аспект цієї теорії – процентний паритет обмінного курсу. Йдеться про можливість майже повного виключення ризиків шляхом операцій за наперед визначеними умовами. Завдяки новим можливостям попереднього прогнозування коливань обмінного курсу створюються такі форми капіталовкладень, у рамках яких вітчизняні та іноземні авуари розглядають як рівноцінні. Спрощуючи, можна сказати, що курс термінових і біржових операцій залежить від процентних ставок на батьківщині та у Закордоні. При цьому використовують такі терміни: накидка(дізажио) строкового курсу на курс біржових операцій називається swap (своп) – ставкою в %.
При незмінному обмінному курсі, чи при єдиній валюті як на Батьківщині, так і в Закордоні, різні процентні ставки зумовлюють рух капіталу. Субєкти економічної діяльності мають у розпорядженні гроші (виражені в єдиній валюті) й цінні папери (як вітчизняні, так і іноземні). Припустимо, що не існує переваги (пріоритету) цінних паперів Батьківщини над іноземними цінними паперами, і навпаки, тобто цінні папери – досконалі субститути (замінники). Гроші не приносять процентів, таким чином проценти є альтернативними витратами, що пов’язані зі заощадженням грошей.
Портфельну рівновагу, внаслідок цього, можна охарактеризувати такою ситуацією, коли економічні суб’єкти не мають жодного приводу змінювати свій портфель цінних паперів. Резерви цінних паперів перебувають у рівновазі, тому говорять про залишкову рівновагу. Надлишок попиту на цінні папери (Ev) у такому випадку дорівнює нулю.
Схематично цей випадок зображено на рисунку 19.2, що ілюструє надлишок попиту громадян Батьківщини ОК. Портфельну рівновагу можна виразити таким чином:
і = і*. (19.1)
Якщо при заданій процентній ставці і в даній країні підвищити процентну ставку і* в Закордоні, то альтернативні витрати , пов’язані зі зберіганням грошей, збільшуються. Це означає, що економічні суб’єкти при заданій грошовій масі бажають мати у своєму розпорядженні більшу кількість цінних паперів. Надлишок попиту на цінні папери є додатним. І навпаки, при нижчій процентній ставці у Закордоні надлишок попиту є від’ємним; економічні суб’єкти Батьківщини намагаються продати цінні папери. Надлишковий попит резидентів зображений прямою VV.
Цінні папери зі зростаючою процентною ставкою в Закордоні будуть користуватися попитом у іноземців; крива їх надлишкового попиту відображатиметься аналогічно вітчизняній. На рис.19.2 замість кривої надлишкового попиту іноземців зображена крива надлишкової пропозиції - Ev*; надлишок пропозиції іноземців зменшується з підвищенням процента і* (пряма V*V*). Надлишок пропозиції іноземців - Ev* перенесений на додатній відрізок осі ординат. При заданих національних грошових масах точка К відображає портфельну рівновагу обох країн.
Рисунок
19.2.
Грошовий
ринок і портфельний капітал
при
незмінному обмінному курсі
На рисунку 19.2 зображений зв'язок між іноземним грошовим ринком і арбітражним режимом при незмінному обмінному курсі. Рівновага на грошовому ринку визначає рівноважну процентну ставку і* в Закордоні; економічні суб’єкти перебувають у портфельній рівновазі. Надлишок пропозиції цінних паперів дорівнює нулю.
Якщо через експансію грошової маси Закордоном портфельна рівновага порушиться з О′В в О′В′, то іноземці матимуть у своєму розпорядженні надлишок грошей і при заданій процентній ставці ОК – нестачу цінних паперів у своєму портфелі. При заданій процентній ставці ОК попит на гроші О′В є меншим від грошей, що перебувають на збереженні в касі О′В′. отже, при заданій процентній ставці цінні папери користуються більшим попитом; надлишок пропозиції цінних паперів при заданій процентній ставці у Закордоні буде від’ємним (КМ), функція надлишкової пропозиції рухається вниз. Встановлюється нова рівновага в точці J. JK′ - відображає попит іноземців на цінні папери і пропозицію Батьківщини на цінні папери. Спільний процент знизився до ОК′. Це зниження відбувається тому, що додатний надлишок попиту в Закордоні встановлює курс на такому рівні, що ефективна процентна ставка зменшується.
Надлишок попиту на цінні папери у Закордоні на рівні JK′ відповідає надлишку пропозиції Батьківщини. Закордон придбає боргові зобов’язання, тобто відбувається експорт капіталу; баланс руху капіталів Закордону є дефіцитним. Відповідно Батьківщина імпортує капітал і має позитивне сальдо балансу руху капіталів.
Рівновага в точці J є не портфельною, а лише поточною рівновагою для короткотермінового портфельного перерозподілу. Якщо перерозподіл здійснений та іноземці мають у своєму портфелі бажаний набір цінних паперів, то внаслідок експорту капіталу грошова маса у Закордоні зменшиться і крива V*′V*′ зміститься вправо (не позначено). Але крива VV нашої країни зміститься вліво, оскільки грошова маса через продаж цінних паперів на батьківщині зросла. Таке переміщення цих кривих повинно встановити нову портфельну рівновагу між точками L i K у точці перетину горизонтальної осі. Відбулося відносне зростання процента за кордоном до ОК′.
Представлений перерозподіл у портфелі цінних паперів як результат збільшення грошової маси у закордоні при мобільності фінансового капіталу може відбуватися моментально. Якщо збільшиться грошова маса в даній країні й при заданому проценті економічні суб’єкти будуть мати меншу кількість цінних паперів, то крива VV переміститься вправо. Якщо в Закордоні грошова маса зменшується й крива V*V* переміщується вправо, то встановлюється рівновага між точками К′ і К. Тоді баланс руху капіталу обох країн вирівняно. Порівняно з вихідним положенням (К) процент знизився. При заданому обмінному курсі в контексті даної моделі спостерігається тимчасове зростання процента.
Якщо фінансовий капітал взагалі не є мобільним, наприклад, через про сегментовані ринки, то внаслідок збільшення грошової маси у Закордоні повинна встановлюватися різниця між процентною ставкою на батьківщині ОК і Закордоном OL. Якщо цінні папери Закордону і цінні папери Батьківщини не є досконалими субститутами, то також вникає різниця між процентами.
Вища гранична продуктивність капіталу в закордоні внаслідок технічного прогресу спричиняє експорт капіталу за кордон. Вкладати капітал за кордон стає вигідно.