2. Автоматичне пристосування

Для того, щоб існувала монетарна рівновага, світова грошова маса повинна перебувати на прямій WW′. Тоді виникає запитання, чи точка М на прямій ON відповідає рівноважному відношенню .

Припустимо, що монетарна рівновага М відповідає товарній рівновазі у світі. Якщо світові товарні ринки неврівноважені, тоді й на грошовому ринку теж існує нерівновага (закон Вальраса). Проте баланс поточних операцій Батьківщини може бути врівноваженим, тобто:

.

Слід передбачити ситуацію і нерівноваги (точка А на рис.16.1), коли грошова маса Закордону завелика, а Батьківщини – замала порівняно з рівноважною грошовою масою. Іноземці розпоряджаються більшою кількістю грошей, ніж за умовою рівноваги в точці М (їхній попит на товари в точці А недостатній). Вони будуть зменшувати свою грошову масу, причому «надлишкову» грошову масу використовуватимуть для імпорту товарів з Батьківщини. Цим самим Закордон зменшує дефіцит поточного балансу, що приводить до скорочення грошової маси. Для Батьківщини виникає надлишок поточного балансу через зростання експорту, і його грошова маса зростає. Тобто нерівновага в точці А є короткотерміновою, тому що система досягне рівноваги в точці М.

Розглянемо монетарну рівновагу в точці М і припустимо, що Закордон збільшить свою грошову масу на відрізок МЕ (рис.16.1). Тоді точка Е лежатиме на прямій, яка відображає новий розподіл грошової маси в світі (пунктирна паралель до WW′). Точка Е, щоправда, не відображає рівновагу, оскільки задана відносна ціна р вимагає точки М′. У точці Е є завелика грошова маса, що зменшується через дефіцит торгового балансу. Зворотна алокація відбувається доти, доки не буде досягнута точка М′.

За умови єдиної валютної системи країна не може автономно визначити свою грошову масу, бо через сальдо торгового балансу експансія грошової маси поширюється на іншу країну. Одночасно рівень цін як у Закордоні, так і на Батьківщині пристосовується до експансії грошової маси у Закордоні відповідно до рівняння (16.5).

3. Механізми врівноваження при сталому валютному курсі

Описана перед цим монетарна рівновага розроблена для міні-моделі, в якій охоплене лише пристосування грошової маси. Аналізуючи реальність чи розглядаючи розширені моделі, слід брати до уваги інші фактори, що впливають на встановлення рівноваги. Суттєву роль у згаданих процесах відіграють також зміни національного доходу і відносних цін. Як правило, їх не розглядають в єдиній системі, а в різних моделях та теоріях (монетарна теорія платіжного балансу, неокласична модель алокації, кейнсіанська модель зайнятості та модель пакета цінних паперів (ЦП)). Цим моделям відповідають чотири механізми, за допомогою яких може бути використане автоматичне застосування у поточному і платіжному балансах, а саме: зміна ціни грошової маси, зміна відносних цін, пристосування національного доходу і зайнятості, а також пристосування у поділі пакета цінних паперів (ЦП).

У таблиці 16.1 представлені механізми врівноваження платіжного балансу і моделі та теорії, що їх пояснюють.

1. Зміни ціни грошової маси як механізм врівноваження сальдо поточного балансу в умовах сталого валютного курсу. Сальдо поточного балансу можна врівноважити завдяки зміні грошової маси, про індукованої сальдо і рівнем цін. Як доказ цього наведена модель з агрегованим товаром і загальним рівнем цін.

Таблиця 16.1

Механізми врівноваження платіжного балансу при сталому валютному курсі

Якщо у Закордоні грошова маса збільшується, то рівновага на грошовому ринку порушується, суб’єкти економічної системи мають більше грошей, ніж вони бажають заощадити. Як можна усунути цю нерівновагу? Суб’єкти економічноїх системи витрачають гроші, що зменшити їх кількість. Витрати на товари тоді є більшими за доходи. Завдяки такому витрачанню грошей з часом відновиться рівновага на грошовому ринку. Швидкість переходу до нової рівноваги залежить від схильності до витрачання.

Якщо іноземці витрачають гроші, то при заданому рівні цін існує надлишковий попит на товари. Для того, щоб він зменшився, повинен зрости рівень цін. Оскілки номінальний попит на гроші залежить від рівня цін, то попит на гроші у Закордоні зросте, і цим самим зменшиться надлишкова пропозиція грошей (частково). При сталому валютному курсі рівень цін повинен зрости і на Батьківщині завдяки закону про відсутність різниці цін (міжнародний взаємозвязок цін). Тому номінальний попит на гроші громадян Батьківщини зростає, спричинюючи виникнення надлишку попиту на гроші. Громадяни нагромаджують гроші, й це призводить (через багато періодів) до стану півноваги. В якийсь заданий період витрачання грошей іноземцями і нагромадження їх громадянами Батьківщини повинні збігтись одне з одним.

Витрачанню грошей у Закордоні відповідає дефіцит поточного балансу, а нагромадженню грошей на Батьківщині – його надлишок. Розмір сальдо поточного балансу залежить від схильності до витрачання (у Закордоні) та до нагромадження ( на Батьківщині). Через це сальдо і початкова експансія грошової маси у Закордоні знову зменшуються, а на Батьківщині грошова маса зростає, тобто відбувається автоматичне врівноваження сальдо поточного балансу через зміну грошової маси, проіндукованої ним (див. тему 18).

2. Зміна відносної ціни як механізм врівноваження поточного балансу в умовах сталого валютного курсу. При механізмі врівноваження поточного балансу, що базується на зміні ціни грошової маси, відносну ціну сприймають як сталу. Номінальні ціни змінювалися в одному напрямку, отже, вплив зміни відносної ціни не був відчутним. Проте допустимі зміни відносних цін між експортними й імпортними товарами країн можуть варіювати.

У неокласичній моделі чистої зовнішньої торгівлі сальдо поточного балансу не виникає. Гнучкі відносні ціни з неокласичної моделі врівноважують поточний баланс, допускаючи, що умова стабільності (наприклад, умова Маршалла – Лернера) виконана. Розглянемо ситуацію із співвідношенням цін на рис. 10.4. Батьківщина має попит СН на товар 2, Закордон пропонує С′І, тобто існує надлишкова пропозиція товару 2. Ціна товару 2 мусить впасти, відносна ціна повинна зростати, поки в точці S не встановиться рівновага. Зростаюча відносна ціна призведе до зменшення пропозиції товару 2 Закордону , одночасно зростає попит Батьківщини. Якщо брати до уваги товар 1, то зростаюча відносна ціна означає, що пропозиція Батьківщини зростає, а попит Закордону зменшується.

Із теми 11 відомо, що у неокласичній моделі також може виникати сальдо поточного балансу, якщо брати до уваги гроші, причому грошовий ринок перебуває в умовах нерівноваги.

Якщо, наприклад, грошова маса у Закордоні зростає, то підвищується і номінальна ціна товару 2, який експортує Закордон. За даних умов відносна ціна при сталій ціні товару 1 на Батьківщині повинна зменшуватися (С′І/ОІ на рис.10.4). Нижча відносна ціна означає дефіцит поточного балансу Закордону з його надлишком на Батьківщині. Проте така ситуація не є тривалою, тому що сальдо спричиняє зміну грошової маси в обох країнах. На Батьківщині грошова маса зростає, а у Закордоні – зменшується. Номінальні ціни на Батьківщині зростають, а у Закордоні спадають, відносна ціна в свою чергу зростає.

Описаний механізм зміни відносної ціни залежить в основному від того, як попит і пропозиція реагують на зміну відносної ціни, тобто від еластичності цін. При великій еластичності, тобто якщо криві обміну на рис. 10.4 мають малий нахил, зміни відносної ціни викликають більші відхилення сальдо поточного балансу. При нееластичності цін (криві обміну мають великий нахил) співвідношенню відносних цін не надають великого значення.

Зміни відносної ціни як механізму пристосування відіграють велику роль в умовах реального економічного шоку. Припустимо, що у Закордоні змінюються пріоритети на користь товару 2 так, що крива обміну Закордону зміщується вниз і вправо. Оскільки в одній країні існує єдине значення відносної ціни, то в торговій рівновазі відношення спадає, тобто товар 2 буде для даної країни порівняно дорогим.

Для Батьківщини невигідним стає імпорт товару 2, тобто він зменшується. Відносна ціна пристосовуватиметься доти, доки на світовому ринку не запанує рівновага. А це означає, що поточний баланс буде врівноваженим. Відносні ціни можуть визначатися не лише між експортними та імпортним товаром, а й між торговими й неторговими товарами (тема21).

3. Зміни доходу та зайнятості при фіксованих цінах на товари як механізм врівноваження сальдо платіжного балансу в умовах сталого валютного курсу. Врівноваження поточного балансу спричиняється змінами доходу та зайнятості. Якщо брати до уваги кейнсіанську точку зору, то ціни на товари є фіксованими, і зміни відносних цін не відіграють важливої ролі. Якщо у Закордоні зростає національний дохід при експансії грошової маси, то збільшується попит на експорт Батьківщини. Відповідно національний дохід і зайнятість населення Батьківщини підвищуються. Вищий національний дохід призводить, у свою чергу, до зростання імпорту, тому експансивний імпульс Закордону пом’якшується.

Експорт, що зменшується при фіксованих цінах, сприяє зниженню доходів населення та зайнятості на Батьківщині. Зниження національного доходу призводить до скорочення імпорту (дефіцит поточного балансу зменшується). У цьому випадку скорочення зайнятості можна інтерпретувати як механізм зменшення сальдо поточного балансу. Варто зазначити, що це пристосування не є достатнім для того, щоб врівноважити поточний баланс.

Розмір зміни зайнятості залежить в основному від схильності до імпорту. При великій схильності до імпорту на Батьківщині може сильно зростати конкуренція між іноземними та вітчизняними виробниками.

При незначній схильності Батьківщини до імпорту потрібні сильні коливання зайнятості, щоб скоротити імпорт для врівноваження балансу.

4. Зміни доходу та зайнятості при гнучких цінах як механізм врівноваження сальдо платіжного балансу в умовах сталого валютного курсу. Якщо у Закордоні спадає попит на експортний товар Батьківщини при гнучких цінах, то ціни на нього теж спадають при одночасному зменшенні цін на товари-субститути імпорту в Закордоні. Якщо розглядати двосекторну модель, то при зниженні цін на фактори виробництва (працю) в одному секторі відбудеться їх переміщення в інший сектор, тобто спадатиме ціна на товар сектора 2. Таким чином, гнучкі ціни відшкодовують частину втрачених експортних шансів зменшенням дефіциту поточного балансу, а індуковані зміни зайнятості є незначними. Якщо ж ціни нееластичні, то при спадаючому попиті Закордону на експортний товар Батьківщини можна очікувати більшого дефіциту поточного балансу на Батьківщині.

Якщо ціни швидко реагують на зміни попиту й пропозиції на товарному ринку, то вони гнучкі. Окрім цього, гнучкість цін обумовлена економічною політикою країни. При нееластичних цінах вищезазначені процеси пристосування не відбуваються.

5. Рух капіталу як механізм врівноваження сальдо платіжного балансу в умовах сталого валютного курсу. Обговорення до цього механізму врівноваження стосуються товароруху. Якщо взяти до уваги також рух капіталу, то за допомогою нього можна теж врівноважити платіжний баланс. Тоді основою для аналізу з точки зору пакета ЦП є таке припущення: суб’єкти економічної системи поряд з грішми, що не дають процентів, вкладають їх у цінні папери.

Якщо виходити знову з експансії грошової маси Закордоном, то оптимальний портфель цінних паперів іноземних інвесторів буде порушеним. Вони мають забагато грошей і замало цінних паперів, тобто виявляють попит на цінні папери.

Якщо цінні папери в обох країнах взаємозамінні, то попит Закордону на фінансові папери Батьківщини зростає, збільшується курс. При цьому виникає дефіцит балансу руху капіталів у Закордоні (експорт капіталу Закордону) і відповідно надлишок цього балансу на Батьківщині (імпорт капіталу). Але з дефіцитом балансу руху капіталу в Закордоні знову зменшується експансія грошової маси; одночасно грошова маса на Батьківщині зростає.

Рух капіталу як механізм врівноваження залежить головним чином від мобільності капіталу. Якщо капітал є мобільним, то цей механізм спрацьовує. Якщо ж мобільність капіталу обмежується, то згаданий механізм врівноваження не має великого значення. Важливу роль для інвесторів відіграє взаємозамінність цінних паперів Закордону та Батьківщини.