2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання

МОНЕТАРНОЇ ТЕОРІЇ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ

1. Попит на гроші як третій товар і сальдо торгового балансу. Якщо ввести гроші в неокласичну модель, то сформульоване вище бюджетне обмеження уже не діятиме. Індивіди використовують частину доходу не для купівлі товарів 1 або 2, а для задоволення попиту на третій товар - гроші. Невитрачання доходу позначимо як нагромадження Н. Якщо включити невитрачання доходу в попит, то обмеження бюджету країни матиме вигляд:

p₁C₁ + p₂C₂ + H = p₁Q₁ + p₂Q₂ (11.3)

або

p₁E₁ + p₂E₂ + H = 0 (11.3)

У рівнянні 11.3 права сторона відображає національний дохід Y, а p₁C₁ + p2C3 - споживання (не беручи до уваги інвестиції), отже, для рівняння 11.3 дійсна умова:

U+H=Y або H=Y-U (11.3")

де U - абсорбція, споживання факторів виробництва.

У темах 16 та 18 буде показано, що нагромадження вважають пропорційним до надлишкового попиту на гроші, отже,

Н = f (L - М),

де L - реальний попит на гроші;

М - реальна пропозиція грошей.

Теоретичний розгляд бюджетного обмеження в умовах функціонування так званої економіки без грошей базується на вирівняному платіжному балансі. Якщо ж розглядати гроші як третій товар, то ця умова вже не діє. У такому випадку мають справу з поняттям сальдо платіжного балансу Z^l -, яке отримують з рівнянь 11.3 та 10.4:

Z^l=H=f (L – М), (11.4)

тобто нерівновага на грошовому ринку зумовлює сальдо платіжного балансу.

Нехай, наприклад, рівновага на грошовому ринку в певний період була порушена внаслідок збільшення грошової маси. Тоді господарські суб'єкти захочуть відмовитися від готівки, зменшуючи таким чином свої заощадження, для того, щоб досягнути нової рівноваги на грошовому ринку. Внаслідок цього оцінений попит країни на товари перевищить вартість вітчизняної продукції, країна «житиме в борг»; платіжний баланс стане дефіцитним. Але якщо на противагу описаному попит на гроші в якийсь період буде більшим за їх пропозицію, тобто коли економічні суб'єкти заощаджують, то оцінений попит країни на товари стане меншим за пропозицію, а сальдо платіжного балансу -додатним. Запропоноване в рівнянні 11.3 розширення бюджетного обмеження - важливий вихідний пункт теми 16, в якій буде досліджено, як утворюється сальдо платіжного балансу та як на нього можна впливати, використовуючи економіко-політичні заходи. При цьому відкритою залишається проблема, чи призводить нерівновага на грошовому ринку до утворення сальдо платіжного балансу?

2. Вплив валютного курсу на економічне становище країни. Якщо в неокласичному підході брати до уваги гроші, то необхідно пам'ятати, що грошова маса впливає на абсолютні товарні ціни (курс грошей). Надалі виходимо з припущення, що валютний курс зростає зі збільшенням грошової маси. Припустимо, що Батьківщина збільшує свою грошову масу так, що товарні ціни р₁ та р₂ зростають. Розрізняють два випадки:

а) здійснення економічної політики підтримки постійного обмінного курсу. Така політика призводить до зростання цін на Батьківщині та впливає на її абсолютні цінові переваги. Ціна експортного товару Батьківщини підвищується, а при постійному обмінному курсі абсолютна цінова перевага Батьківщини зменшується або ж зникає; тоді Батьківщина зі своїм експортним товаром є менш конкурентоспроможною або взагалі втрачає свою конкурентоспроможність. Результатом такої політики може бути також дефіцит платіжного балансу. Це питання цікавитиме нас також у темі 16, і його можна сформулювати для майбутнього дослідження таким чином: чи призводять зміни абсолютних товарних цін при стабільному валютному курсі до виникнення сальдо платіжного балансу?

б) формування обмінного курсу на валютному ринку (використання ринкового механізму формування обмінного курсу). Припустимо, що обмінний курс утворюється на валютному ринку, тоді при зростаючих товарних цінах на Батьківщині згідно з рівнянням 11.2" курс долара и> також зростатиме, тобто Україна змушена буде витратити більше гривень за один долар. Для американців UАН буде дешевшою, вони купуватимуть більше українських експортних товарів. Отже, підвищення курсу української валюти призводить до зменшення українського експорту, здешевлення гривні веде до збільшення експорту, тобто зміна обмінного курсу впливає на сальдо платіжного балансу. Виникає запитання для подальшого дослідження: як впливають зміни обмінного курсу па сальдо платіжного балансу?

3. Формування надлишку платіжного балансу за умов постійного валютного курсу та збільшення грошової маси ззовні. Досі ми запитували, як обмінний курс має пристосуватися згідно з рівнянням 11.2", якщо змінити грошову масу та тим самим вплинути на абсолютні товарні ціни. Рівняння 11.2" показує також, що економіко-політичне встановлення обмінного курсу, яке не випадково співпадає з рівноважним курсом, впливає на курс грошей. Припустимо, що у вихідному становищі на грошовому ринку зберігається рівновага L=М, отже, нема ніяких причин для зміни курсу грошей. Якщо встановлений обмінний курс вищий за рівноважний, то UA стане для американців порівняно дешевшою, вони матимуть високий попит на імпортні товари, а в українському платіжному балансі виникне надлишок. Отже, між обмінним курсом та сальдо платіжного балансу існує взаємозв'язок. Надлишок українського платіжного балансу виникатиме за умов постійного обмінного курсу, припливу валюти (девізів), тобто завдяки зовнішньому збільшенню грошової маси, отже в кінцевому результаті повинні зрости абсолютні ціни на товари в країні, й після закінчення всіх процесів пристосувань рівняння 11.2" буде знову в силі.

4. Функціональна залежність сальдо платіжного балансу (фактори, що впливають на сальдо платіжного балансу). В результаті виникає припущення, що в дещо складнішій системі, ніж неокласична модель без грошей - а реальність і є такою системою - може виникнути сальдо платіжного балансу, на яке впливають різні фактори:

Z^l = f (p_i, p_i^*, w, L, M. M*, L*) (11.5)

Наступні питання будуть обговорені в темах 16-22. Основна суть їх може бути виражена запитанням; як впливатимуть матимуть зміни абсолютних цін на товари, обмінний курс та порушення рівноваги грошового ринку на стан платіжного балансу?