2. Бідність навколишнього середовища

Відносні цінові переваги перебувають під впливом заходів економічної політики, таких як, скажімо, податки, мито, а також витрати на фінансування інфраструктури чи сприяння експорту. Заходи економічної політики відображаються на відносних цінових перевагах.

Прикладом є політика навколишнього середовища. Припустимо, що країна обкладає податком за викиди шкідливих речовин у навколишнє середовище (тобто податок на одиницю кількості, приміром, тонну шкідливих речовин, які потрапляють у навколишнє середовище). Припустимо, що сектор 1 є виробником продукції, яка містить більше шкідливих речовин, ніж продукція сектора 2. Тоді можна очікувати, що існуюча відносна цінова перевага країни для товару 1 зменшиться через політику навколишнього середовища.

Отже, політика охорони навколишнього середовища впливає на цінову перевагу країни і таким чином на товарні потоки. Коли країна з багатим навколишнім середовищем спеціалізується на виробництві товарів, що містять шкідливі речовини, тоді там збільшується забруднення навколишнього середовища, в той час як країна з бідним навколишнім середовищем стримує викиди шкідливих речовин. При цьому в деякій мірі забруднення переноситься на країну з багатим навколишнім середовищем, що може і не виробляти товари, які містять шкідливі речовини, але внаслідок географічного розташування країна-сусід може бути джерелом забруднення даної країни.

3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна

Уже пояснено здійснення зовнішньої торгівлі через абсолютні цінові переваги. Проте абсолютні цінові переваги зводяться до порівняльних цінових переваг. Аналіз виходить з дидактичних основ за всіх рівних умов, причому досліджують лише один чинник, що обумовлює співвідношення товарних цін обох країн перед початком торгівлі. У широкому аналізі необхідно одночасно враховувати всі детермінанти цінового відношення. Слід зазначити, що різні цінові пропорції перед початком торгівлі зводяться до:

а) різних відношень попиту;

б) різних способів виробництва у секторах при однаковій озброєності факторами;

в) різної озброєності факторами при однакових способах виробництва.

Рисунок 6.4.

Схематичне зображення факторів, що визначають цінові переваги.

Абсолютні цінові переваги перебувають також під впливом офіційно встановленого обмінного валютного курсу. Оскільки абсолютні цінові переваги належать до абсолютних цін або так званих грошових цін, то грошова політика також позначається на цінових перевагах. Рисунок 6.4 (додатково вставлений) дає уявлення про фактори, що визначають абсолютні цінові переваги.

4.Екскурс: теорема Рибчинського

У зв'язку з приведеними у відповідність процесами після початку міжнародної торгівлі були обговорені деякі властивості неокласичної економіки, які існують у закритому народному господарстві (вирівнювання цін на фактори виробництва між двома країнами). Наступна властивість цієї неокласичної теорії випливає у результаті екзогенного збільшення запасів факторів виробництва (dК, dА > 0). Відповідь на дане запитання дає рівняння 6.1'. Припускаємо, що відношення цін на товари не змінюється, а запас капіталу збільшується, тобто dК >0, і пропозиція праці залишається сталою, тобто dА=0.Тоді з рівняння 6.1' отримуємо:

,

тобто випуск трудомісткого товару (>) зменшується при dp = 0,тоді як капітал збільшується. Далі отримуємо:

,

Твердження. При постійних товарних цінах і зростанні одного фактора збільшується випуск товару, при виробництві якого інтенсивно використовують зростаючий фактор. Випуск іншого товару зменшується. Це твердження є теоремою Рибчинського , яка з огляду на теорію економічного зростання стверджує, що збільшення одного фактора виробництва веде до абсолютного збільшення випуску того товару, при виготовленні якого цей фактор використовують інтенсивно, і до абсолютного скорочення виробництва іншого товару, випуск якого базується на інтенсивному використанні іншого фактора.

Дане твердження може бути пояснене за допомогою методу вченого-економіста Еджуорта (Edgeworth-Box) на рисунку 6.5. На ньому ОD визначає капіталоозброєність. а ОС - працеозброєність країни. Оскільки відношення цін залишається постійним, то повинно залишатися постійним відношення «зарплата - процент». При цьому подані шляхи розширення виробництва. Нехай k₂>k₁, тобто tg α> tg β. Відрізок ОS визначає вироблену кількість товару 1. Цю кількість можна також вимірювати на відрізку ВТ, тому OS = ВТ. Відрізок ОТ = SВ вимірює кількість виробленого товару 2.

Припущено, що запас капіталу збільшується на DD'. Коли ж товарні ціни згідно з припущенням не змінюються, то відношення цін на фактори виробництва має залишатися також постійним. При цьому величини капіталомісткості є заданими, тобто tg α i tg β теж не змінюються. Нова кількість виробництва товару 1 визначається відрізками ОS'=В'Т' і товару 2 - ОТ'= В'S'. Як показують стрілки, коли збільшується запас капіталу, то збільшується виробництво капіталомісткого товару 2, а виробництво трудомісткого товару 1 зменшується.