2.Оптимальне мито

При розгляді методів регулювання міжнародної торгівлі постає питання: чи є розумні межі встановлення митних ставок. По суті, це проблема оптимального тарифу. Її можна розглядати з урахуванням умов, що складаються у різних економічних ситуаціях. Але в кожному випадку правомірно говорити про оптимальну ставку митного тарифу тоді, коли виграш країни максимізується. Величина оптимального тарифу як питома вага тарифу, яку сплачує іноземний постачальник, дорівнює величині, зворотній еластичності пропозиції імпортного товару. При цьому варто зазначити, що оптимальний тариф невигідний для світового господарства в цілому, тому що виграш країни, яка займає монопольне становище як покупець, виявляється меншим від програшу країн-експортерів.

1.Оптимізація митного тарифу в ситуації монопсонії. Ситуація монопольної влади країни-імпортера (ситуація монопсонії) може виникнути, коли велика країна з ринком значної ємності є великим імпортером, і країни-експортери потрапляють у залежність від кон'юнктури на її внутрішньому ринку. У цьому випадку велика країна стає монопольним покупцем, і введення митного тарифу на імпорт може дати їй чистий дохід.

Ситуація монопсонії у значній мірі характерна для торгівлі України з Росією, яка є нашим традиційним торговим партнером. Для України особливо важливо знайти найоптимальнішу стратегію виходу на російський ринок з товарами, на яких вона спеціалізується. Це стосується в першу чергу цукру, зерна, горілчаних виробів, металу. Такі моделі досить широко описали Н. А. Миклошевська і А.-В. Холопов.

Припустимо, що певна велика країна А є настільки великим споживачем цукру, що займає монопольне становище як покупець на ринку. На рис.2 подано графічну ілюстрацію цієї ситуації: рисунок 2а показує внутрішній ринок цукру в країні А (D_d - крива попиту на цукор, а S_d - крива внутрішньої пропозиції), а рисунок 2б - ринок імпортного цукру (D_m - крива попиту в країні А на імпортний цукор і S_x - крива пропозиції цукру з країн-експортерів). Крива S_x має додатний нахил, тому що існує прямо пропорційна залежність між ціною та обсягом пропозиції, що свідчить про наявність для країни-імпортера можливості впливу на рівень світової ціни завдяки її монопольному становищу.

D_d S_d

p S S_x

P_d

p_d

a b c d P_f b+d

p_f

T

f f

p_w P_w D_m

0 0

Q_s Q Q Q_d Q Q - Q Q

Рисунок 2.

Оптимальний тариф у ситуації монопсонії

Оптимальна ставка митного тарифу передбачає максимізацію виграшу країни. Внутрішній ринок у країні А імпортера: D_d - крива попиту на цукор, S_{d -} крива внутрішньої пропозиції. Ринок імпортного цукру: D_m - крива попиту в країні А на імпортний цукор, S_x - крива пропозиції цукру з країн-експортерів. В умовах вільної торгівлі світова ціна – P_f. Обсяг імпорту цукру країною А: ( Q _d – Q_s ). Світова ціна після введення мита – Р_w (Р_w < Р_f), митний збір з кожної тонни цукру - T. Ціна на цукор в країні А: (P_{d =} P_w + T). У результаті збільшиться вітчизняне виробництво на Q’_s — Q_s, а імпорт зменшиться на Q_d – Q’_d, обсяг імпорту скоротиться до Q’_d – Q’_s. Втрати споживачів - а + b + с + d. Додатковий дохід вітчизняних виробників - а, виграш країни від митного тарифу - f, дохід держави - с + f, некомпенсовані витрати споживачів b і d. Позитивний ефект від введення тарифу країна отримує при f > b + d, негативний - при f < b + d.

______________________________________________________________________

Нехай в умовах вільної торгівлі світова ціна на цукор дорівнює P_f. При такій ціні вітчизняні виробники цукру в країні А не можуть задовольнити весь попит, і обсяг імпорту становить( Q _d – Q_s ). Припустимо тепер, що ця країна починає знімати митний збір Т з кожної тонни імпортованого цукру. Це призведе до зростання внутрішньої ціни на цукор, розширення вітчизняного виробництва цукру і спаду попиту на імпортний цукор. Закордонні виробники будуть змушені скоротити обсяги виробництва, але одночасно знизиться і рівень їх граничних витрат, що дасть змогу зменшити свої реалізаційні ціни (тобто рівень світової ціни) і, взявши тягар тарифу частково на себе, не допустити значного скорочення обсягу продажів¹.

Таким чином, у результаті введення митного тарифу внутрішня ціна на цукор у країні А не збільшиться на всю величину тарифу, а дорівнюватиме новій світовій ціні, яка знизиться, плюс тариф: Р_d = Р_w + Т. Вітчизняне виробництво цукру зросте з Q_s до Q'_s , споживачі цукру скоротять його закупівлі з Q_d до Q’_d , а імпорт зменшиться до (Q _d’ – Q_s’). Хто в цьому випадку виграв, а хто програв? Оскільки внутрішня ціна на цукор все-таки трохи підвищилася, споживачі несуть збитки в розмірі а + b + с + d. Вітчизняні виробники, навпаки, отримали додатковий виграш (галузь а). Держава збільшила доходну частину свого бюджету на величину митних зборів, що становлять величину тарифу, помножену на фізичний обсяг імпорту. Тут необхідно звернути увагу, що величина тарифу більша, ніж приріст внутрішньої ціни, тому дохід держави становить чотирикутник с+f.

Оцінюючи загальний ефект від введення тарифу для країни в цілому, ми бачимо, що він може виявитись як позитивним (якщо f > b + d ), так і негативним (якщо f < b +d). Виграш країни від митного тарифу (чотирикутник) буде тим більшим, чим менші розміри скорочення імпорту і більша частка тарифу, оплату якої можна перекласти на зарубіжного постачальника, тобто чим менша еластичність запропонованого імпортного товару.

2. Ставка мита, що максимізує добробут. Очевидно, що досягнута крива торгової байдужості змінюється залежно від митної ставки. Якщо стягують незначну ставку мита, то на Батьківщині можна поліпшити добробут, при високій митній ставці ситуація з добробутом на Батьківщині може погіршитися. При цьому виникає питання, чи існує у такій ситуації оптимальне мито. Припустивши, що Закордон не реагує на введення мита, Батьківщина може збільшувати мито доти, доки не досягне кривої торгової байдужості h*( рис.3) з найвищим рівнем добробуту. Крива обміну Закордону і крива торгової байдужості Батьківщини дотикаються.

Ставка мита, що максимізує добробут, t*=В'O / С'О призводить до того, що гранична норма заміщення Батьківщини (крива торгової байдужості) та гранична норма готовності Закордону до обміну (крива обміну Закордону) відповідають одна одній.

3.Прибутки від торгівлі в умовах протекціоністської політики іншої країни.Чи вигідно одній країні дотримуватися вільної торгівлі, коли інша країна налаштована по-протекціоністськи, впроваджуючи оптимальне мито? З рис.2 видно, що прибутки від торгівлі на Батьківщині зростають, а у Закордоні зменшуються, але щодо автаркії (першопочаткова дотична до кривої обміну Закордону), то рівень торгівлі при оптимальному миті Батьківщини все ще дає прибутки від торгівлі для Закордону. Він може здійснювати на світовому ринку вигідніший обмін, ніж в умовах автаркії. Це видно також з рис.1. Тут оптимальне мито Батьківщини створило б їй вигідний «трикутник торгівлі» з кутом. На Батьківщині точка Y лежала б на вищій ізокванті корисності, однак Закордон усе ще досягав би і при оптимальному миті на Батьківщині точки Y, що лежить за межами його кривої трансформації.

p

E₂, -E h⁰

h* T

S

S''

T^*

A'

B' 0 C' E₁, -E

Рисунок 3.

Оптимальне мито.

Оптимальна ставка мита t* = В'О/С'О. В умовах вільної торгівлі крива обміну Батьківщини - Т, крива обміну Закордону – Т*, точка рівноваги - S, світове співвідношення цін - р, крива байдужості при рівновазі обміну – h₀. Після введення оптимального мита співвідношення цін становить: на світовому ринку - , на Батьківщині - . Максимальний

рівень добробуту при ставці мита t*= B’ О/С’ О існує в точці S", де крива торгової байдужості Батьківщина h* дотикається з кривою обміну Закордону.

__________________________________________________________________

Твердження щодо вигідності вільної торгівлі для окремої країни в умовах протекціоністської політики іншої. Вільна торгівля вигідна для окремої країни і тоді, коли інша країна поводиться по-протекціоністськи. Це твердження витікає з теореми про протекціонізм торгових партнерів (Free-Trade-for-one-Theorem). Щоправда, прибутки від торгівлі зменшуються.

4.Ставка мита і добробут. Згідно з теорією оптимального мита національний добробут змінюється залежно від величини мита. Цей взаємозв'язок зображений на рис. 4. При нульовому миті на добробут країни, що виражений суспільним продуктом або в одиницях корисності, випливають прибутки від вільної торгівлі (точка F). Велика країна може підвищити свій добробут, коли збільшується ставка мита. ОС - це оптимальне мито з відповідно вищим рівнем добробуту ОB. Якщо, починаючи з точки С, ставка мита буде й надалі зростати, то зменшаться прибутки від торгівлі, а разом з ними і національний добробут. Біля точки D ставка мита зростає настільки, що зовнішня торгівля занепадає і встановлюється автаркія. В умовах автаркії рівень добробуту в країні нижчий, ніж при вільній торгівлі.

Добробут країни

B

F

А

0 C D Ставка мита t

Рисунок 4.

Рівень мита і добробут країни

Національний добробут змінюється залежно від величини мита. Якщо прибутки від вільної торгівлі становлять ОF, то при ставці мита t = 0 національний добробут дорівнюватиме ОF. Проте велика країна може підвищити його ставку до рівня оптимального мита (ОС) й отримати добробут ОВ > ОF. Якщо ж ставка мита перебуває на проміжку (ОС, ОD), то національний добробут буде знижуватися, досягнувши при t=OD рівня ОА, який існував за умов автаркії і є значно нижчим, ніж при вільній торгівлі.