2. Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі

З рівнянь 18.4 випливає висновок про зміни цін р₁ та р₂ внаслідок інфляційних процесів у Закордоні. Надалі припустимо, що валютний курс є стабільним. Для спрощення w прирівняємо до 1.

Розрізняють три механізми, за допомогою яких інфляція може бути передана з-за кордону: міжнародний взаємозв’язок цін, ефект ліквідності, ефект доходу.

1. Міжнародний взаємозв’язок цін. Якщо у закордоні виникає інфляція, то це означає, що там (не обов’язково на кожному окремо взятому ринку, а в економіці у цілому) надлишок попиту буде ліквідовано підвищенням цін. Надлишок попиту в Закордоні відображається зсувом або кривої попиту на імпорт вправо, або кривої пропозиції експорту вліво. Інфляція за кордоном має два наслідки:

• Крива попиту Закордону на імпорт ) на рис. 18.1 зміщується вправо. Вітчизняні експортні товари стають конкурентоспроможнішими. Обсяг експорту зростає. Товари вивозять з Батьківщини, і зменшується їхнє внутрішнє споживання або використання для виробничих цілей, тобто пропозиція товарів на внутрішньому ринку батьківщини зменшується через експорт (ціни повинні зрости). Інфляція імпортується через ринок експорту (ефект експортних цін);

• Крива пропозиції експорту Закордону (- на рис. 18.2 зсувається вліво; ціни на імпортні товари зростають. Інфляція імпортується через ринок імпорту (ефект імпортних цін).

2. Ефект експортних цін. Для зміни ціни отримуємо:

. (Д. 18.8)

Оскільки згідно з припущенням E₁ < 0 та , то

;

Твердження: якщо виходити з особливого випадку, що країна має нескінченно велику еластичність пропозиції експортного товару, або що цінова еластичність попиту за кордоном нескінченно еластична ( в цьому випадку функція надлишкового попиту не зміщується), то інфляція при сталому валютному курсі імпортується через експортний ринок (див. рис. Д.18.1).

Якщо ж відмовитися від припущення щодо моделі «два товари» та проаналізувати ефект експортних цін поза моделлю, то отримаємо наступну послідовність дій.

1. Ціни на експортні товари зростають, оскільки ці товари через інфляцію у Закордоні стають конкурентоспроможнішими, що призводить до зростання попиту на них. Для Батьківщини імпорт інфляції через ринок експорту можна охарактеризувати як інфляцію попиту.

2. Вітчизняні споживачі через зростаючі ціни відмовляються від споживання експортного товару на користь його субститів. У результаті повинні зрости ціни на товари-субстити експорту.

3. Розширення експортного виробництва можливе тільки тоді, коли в експортну галузь будуть залучені додаткові фактори виробництва. У результаті в цьому секторі повинні зрости номінальна заробітна платі і номінальний процент. Цей ефект зарплати та процента поширюється і на інші сектори народного господарства, пропозиція факторів для яких зменшується.

4. Якщо галузеві профспілки добиваються підвищення заробітної плати, то ефект заробітної плати зростає. Високі прибутки в експортному секторі впливають на зростання вимог профспілок щодо збільшення заробітної плати, які задовольняють без великого опору. Профспілка в експортному секторі переймає лідируючу роль щодо заробітної плати, а профспілки в інших секторах народного господарства будуть домагатися виконання подібних вимог.

3. Ефект цін на імпорт. Для імпорту інфляції через ринок імпортного товару Батьківщини здійснюється умова:

(Д. 18.9)

з

та .

Твердження: інфляція імпортується через ринок імпорту тому, що цінова еластичність попиту Батьківщини або пропозиції Закордону дорівнюють безконечності (див. рис. Д.18.2).

У той час як імпорт інфляції через ринок експорту може бути інтерпретований для Батьківщини як інфляція попиту, то ефект цін на імпорт є прикладом інфляції витрат. Якщо відмовитися від моделі «два товари» та проаналізувати ефект цін на імпорт для n секторів економіки, то отримаємо наступні твердження.

1. Якщо йдеться про імпорт споживчих товарів, то внаслідок зростаючих цін імпортних товарів підвищується загальний рівень цін у країна.

2. Якщо ж, на противагу цьому, йдеться про імпорт сировини або проміжних продуктів, то зростають витрати виробництва, а підвищення цін передається дальше по вертикальному ланцюгові виробництва. Зростання цін поширюється через витрати виробництва на інші сектори економіки. Секторне нашарування підвищених цін на імпорт можна обчислити за допомогою аналізу витрат та віддачі від виробництва.

3. Сила впливу ефекту цін на імпорт залежить, між іншим, від цінової еластичності попиту нашої країни на імпорт (. При еластичному попиті на імпорт, тобто при , наша країна може значно скоротити свій попит на імпортні товари; зростання цін за даних умов слабше.

Якщо ж, навпаки, попит на імпорт нееластичний за ціною, тобто наша країна сильно зорієнтована на імпортний товар,, то обсяг імпорту не можна помітно коротити. Тоді ефект цін на імпорт більший.

4. Якщо Батьківщина може виробляти товари-субститути імпорту, то цей факт пом’якшує зростання цін на імпортні товари, але ціни на товари-субститути зростають.

5. Зростаючі ціни на товари-субститути імпорту – це стимули до виробництва в згаданих галузях. Але розширення виробництва цих товарів можливе тільки тоді, коли є змога залучити необхідні фактори виробництва. Для цього повинні зрости ціни на згадані фактори (ефект заробітної плати та процента). Ефект зарплати може підсилитися профспілковою активністю.

6. І, нарешті, результатом усього цього є також підвищення рівня цін, тому що збільшення виробництва товарів-субститутів імпорту, як правило, зумовлює зростаючі граничні витрати.

4. Ефект ліквідності. Результатом надлишку експорту при стабільному обмінному курсі є надходження валюти. Внаслідок обов’язкового обміну, якого вимагає центральний банк, коли експортери обмінюють свою виручку в іноземній валюті на UAH – відбувається збільшення грошової маси, яке дорівнює сальдо балансу поточних операцій і розрахунків. Цей первинний ефект може підсилюватися розширеними можливостями банків щодо кредитування. При мікроекономічному підході до грошей приріст грошової маси зумовлює зміну відносної ціни на товари,а також збільшення попиту на товари. У кейнсіанській системі внаслідок зростаючої грошової маси (за винятком ) буде зростати спекулятивний попит на гроші при сталому транс акційному попиті на гроші. Процентна ставка, що стимулює приплив інвестицій, зменшується, при повній зайнятості їх мультиплікативні дії ведуть до зростання рівня цін.

5. Ефект доходу. Якщо проаналізувати міжнародну взаємозалежність економік країн з допомогою мікроекономічної моделі двох секторів, то отримаємо, подібно як і при мультиплікаторі двох країн, взаємозалежність через ефект доходу.

Припустимо, інфляція у Закордоні веде до активного балансу поточних операцій і розрахунків. Тоді закордонна інфляція зумовлює в країні з неповною зайнятістю експансію грошової маси. Якщо ж припустити, що в країні існувала повна зайнятість, то надлишок експорту, що з’являється, призводить до інфляції, якщо він не компенсується приростом заощаджень. Надлишок експорту зумовлює в народному господарстві з повною зайнятістю надлишок попиту (інфляційну «дірку»), який ліквідовується зростанням цін.