9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу

Із попереднього аналізу можна вивести деякі визначальні фактори впливу на сальдо платіжного балансу. Як ми бачили у темі 3, абсолютні цінові переваги визначають її експортний потенціал та обсяги експорту й імпорту. Зміна цін впливає на зміну сальдо балансу поточних операцій при сталому обмінному курсі. Але ціни змінюються відповідно до умов виробництва (забезпеченість факторами, виробнича функція, технічні знання), умов попиту (національний дохід, уподобання), економіко-політичних заходів і грошової маси. Як наслідок, слід поставити запитання: як впливають перелічені фактори на сальдо балансу поточних операцій? Крім цього, з теми 3 ми знаємо, що абсолютні цінові переваги залежать від змін валютного курсу. Отже, сальдо балансу поточних операцій реагує на зміни валютного курсу. Отже, сальдо балансу поточних операцій залежить від змін цін, національного доходу, валютного курсу і рівноваги на грошовому ринку.

Сальдо балансу руху капіталів залежить від різниці процентних ставок на Батьківщині й у Закордоні та очікувань щодо валютного курсу . Тому на сальдо платіжного балансу Z впливають такі фактори:

.

Тема 16

Механізми врівноваження платіжного балансу

План

1. Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні.

2. Автоматичне пристосування.

3. Механізми врівноваження при сталому валютному курсі.

4. Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі.

5. Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі.

6. Значення механізмів врівноваження.

1. Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні

1. Сальдо платіжного балансу і торгова рівновага. Сальдо платіжного балансу відображає рішення суб’єктів економічної системи на Батьківщині та у Закордоні щодо таких операцій, як товарорух, перекази та рух капіталу. На ці рішення впливає ряд факторів, таких як ціни на товари та фактори виробництва (наприклад, зарплата) на Батьківщині та у Закордоні, наявний і очікуваний валютний курси, дивіденди від фінансових та реальних інвестицій. Ціни, в свою чергу залежать від пріоритетів споживачів, озброєності факторами виробництва, наявної інфраструктури, інвестиційних тенденцій і т.д.

Постає запитання, в яких випадках виникають дефіцит та надлишок платіжного балансу і за допомогою яких механізмів можна ліквідувати сальдо платіжного балансу.

Торгову рівновагу з рівноважною відносною ціною (тема 10) визначають через умови попиту і пропозиції на Батьківщині та у Закордоні, тобто через криві обміну. Порівняльні цінові переваги встановлюють напрямок торгівлі.

Якщо свідомо допустити наявність грошей, то товарній рівновазі повинна відповідати монетарна рівновага. Ми розрізняємо при цьому два випадки: сталий та гнучкий валютні курси. Припущення сталого валютного курсу означає, що відносну ціну двох валют не враховують при аналізі. Можна уявити собі дві країни з однією валютою, наприклад, золото чи євро.

2. Монетарна рівновага. Слід розглянути ситуацію, в якій гроші складаються із золотих монет (або наявний постійний валютний курс, що дорівнює 1). Нехай дано номінальну грошову масу , котра поділяється, в свою чергу, на номінальні грошові маси і у двох країнах, причому =+. На рис. 16.1 пряма WW′ показує, яким чином грошова маса світу OW розподілена між двома країнами. Точки А, В та М характеризують алокацію грошової маси світу в двох країнах. Точка М відображає розподіл грошової маси між Батьківщиною (ОС) і Закордоном (OD).

Вітчизняні фахівці визначають грошову масу як «сукупність залишків грошей у всіх їх формах, що перебувають в розпорядженні суб’єктів грошового обороту на певний момент. Такими суб’єктами є приватні особи, підприємства, господарські організації, громадські об’єднання, держава та інші». Згідно з останнім визначенням Національної кредитної ради Франції, грошова маса (masse monetaire) – це «сукупність цінних паперів, яка складається з грошової і квазігрошової готівки». Одночасно у Франції розрізняють поняття «грошові засоби» (disponibilites monetaires), яке означає «сукупність платіжних засобів, що в даний період та в даних географічних межах (держави) надані у розпорядження суб’єктів господарювання (індивідів, приватних і державних структур)». Щодо англо- та німецькомовних країн, то тут ці поняття розглядають як синоніми, для чого вживають єдиний термін: англійський – money supply і німецький – Geldmenge. У цій темі грошова маса розглянута у широкому значенні.

Рисунок 16.1.

Монетарна рівновага при сталому валютному курсі.

Пряма WW′ показує розподіл світової номінальної грошової маси OW між країнами. Світова грошова маса поділяється на грошову масу Батьківщини і Закордонну ( = +). У точці М – монетарна світова рівновага, при якій =ОС і =OD. Промінь ON відображає та Y/Y^* , тому нахил його залежить від торгової рівноваги, tgα = Y^*/pY = p₂Y^*/p₁Y, де p₁ – номінальна ціна експортного товару 1 Батьківщини, p₂ – номінальна ціна експортного товару 2 Закордону, Y і Y^* - національні доходи відповідних країн. Ситуація нерівноваги: у точці А, коли >OD і <ОС; у точці В - < OD і > ОС. Нова монетарна рівновага світу перебуває у точці М′. При цьому збільшується на величину FM, а - на величину FM′ порівняно з точкою М.

Тоді нехай номінальний попит на гроші визначається лише метою операцій і залежить від доходів відповідно до коефіцієнта k (частки загального доходу, яку економічні агенти зберігають у формі грошей). Для спрощення приймаємо, що цей коефіцієнт для двох країн є однаковим. Реальний дохід на Батьківщині (Y) та у Закордоні (Y*) розглядають як заздалегідь заданий, крім цього, Батьківщина та Закордон спеціалізуються на виробництві своїх експортних товарів.

Тоді рівновагу на грошовому ринку на Батьківщині визначають як:

. (16.1)

Аналогічна формула для Закордону:

. (16.2)

Для досягнення міжнародної монетарної рівноваги має бути досягнута спочатку рівновага грошових ринків в обох країнах.

Якщо (16.1) поділити на (16.2), то отримаємо:

. (16.3)

Рівняння 16.3 є умовою рівноваги; воно визначає співвідношення обох грошових мас () у стані рівноваги і залежить від національного доходу та відносної ціни .

Тангенс кута, утвореного променем ON (рис.16.1), визначається відносною ціною товарної торгової рівноваги при заданих доходах населення.

Відносну ціну визначають через торгову рівновагу; номінальні ціни і встановлюють відповідно до кількісної теорії грошей. Для рівняння (16.1) і (16.2) при

(16.4)

діє

. (16.5)

У формул (16.5) усі величини визначені рівнем цін Батьківщини, який є пропорційним до . Якщо світова грошова маса збільшується, то рівень цін Батьківщини повинен теж зрости. Зміна грошової маси впливає (з точки зору кількісної теорії грошей) на рівень цін при заданому коефіцієнті k.

За умови єдиної валютної системи (золото) або сталого валютного курсу, що дорівнює 1, зростання рівня цін не обмежується Батьківщиною. Згідно з рівнянням (16.4), він зростає й у Закордоні.

Отже, монетарна рівновага прив’язана до торгової через рівняння (16.3). Рисунки 10.3 та 16.1 зображують міжнародну рівновагу при сталому курсі.

3. Фактори впливу на рівновагу. Оскільки промінь ON на рис.16.1 відображає відносну ціну і доходи Батьківщини та Закордону, то він буде утворювати різний кут, залежно від торгової рівноваги. Низька відносна ціна для товару 1, низький дохід на Батьківщині й високий – у Закордоні відображається дуже малим кутом. Нахил променя ON характеризує певне значення відносної ціни і доходу в двох країнах.