- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
Тема 13
ПРОТЕКЦІОНІЗМ І ЙОГО ВПЛИВ НА ВИРОБНИЦТВО ТА ДОБРОБУТ
План
1. Зміст і причини протекціонізму
2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
3. Вплив мита на виробництво і добробут
1.Зміст і причини протекціонізму
Вільна торгівля забезпечує зростання економічного добробуту світу в цілому і кожної країни зокрема. Це торкається і експортерів, і імпортерів. Торгівля дає прибутки для всього світу, до того ж, як у статистичному плані, так і в динамічній інтерпретації. За умов вільної конкуренції з допомогою вільної торгівлі досягається оптимальне розміщення ресурсів у масштабах усього світу. Якщо висловлюватись теоретично, то за допомогою вільної торгівлі досягають рівності між граничною нормою трансформації у виробництві, граничною нормою заміщення у споживанні та міжнародними умовами торгівлі кожної країни. Однак, незважаючи на ці твердження, міжнародна торгівля інколи не розвивається справді вільно, без втручання держави. Уряди різних країн, як правило, уникають вільної торгівлі і поводяться по-протекціоністськи. У світі немає жодної країни, яка б у більшій чи меншій мірі не обмежувала міжнародні відносини економічних суб’єктів.
Є досить підстав для того, щоб говорити про історію міжнародної торгівлі як про історію протекціонізму чи, іншими словами, про історію розвитку та вдосконалення державного регулювання міжнародної торгівлі. Щоправда, в літературі іноді називають певні дати виникнення протекціонізму, але навряд чи такі спроби можуть бути плідними. Хоча деякі дати щодо протекціонізму навести доцільно. Цікаво, що дискусія, яка триває й донині між прихильниками вільної торгівлі та протекціонізму, почалась у XVIII столітті . Не заперечуючи, що за умов вільної торгівлі нація досягає вищого рівня виробництва і споживання, прихильники протекціонізму весь цей час відстоюють необхідність обмеження вільної торгівлі. Щодо наукових основ протекціонізму, то вважають, що вони утвердились в XIX столітті у відповідь на пропаганду прихильників вільної торгівлі. Німецькі теоретики особливо критикували наслідки вільного обігу товарів між країнами з різним (у першу чергу, промисловим)потенціалом. З цих критичних міркувань логічно випливало, що замість того, щоб приносити вигоду всім країнам, вільна торгівля призводить до панування розвинутих держав, перешкоджаючи створенню національної промисловості у країнах, які розвиваються.
Сучасні економісти, на відміну від їх попередників, не проти вільної торгівлі, але висловлюють ті чи інші застереження. Особливо вони звертають увагу на відсутність на ринках умов досконалої конкуренції та відповідності між вищим доходом і вищим добробутом як на національному, так і на міжнародному рівнях. Саме тому, незважаючи на переконливі аргументи на користь зовнішньої торгівлі для всіх учасників, протекціонізм продовжує залишатись однією з головних рис міжнародного економічного життя й у наш час. І це незважаючи на недобрі спогади, що залишились від міжвоєнного періоду депресії та жорсткого протекціонізму, лише незначно пом’якшеного двохсторонніми уступками, а також на безперервну копітку роботу щодо зменшення перешкод на шляху до вільної торгівлі від Другої світової війни і досі.
Про те, що ідея вільної торгівлі при звертанні до конкретної практики може бути поставлена під сумнів, свідчить наявність такого компонента світової драми, як зростаюча соціальна колізія на планеті: збільшення розриву між Північчю та Півднем, повна знедоленість «голодного мільярда», який проживає у повному зубожінні, а нерідко ще й в умовах постійних конфліктів та загибелі. Тут можна зіслатись на матеріали Соціального і Продовольчого саммітів, що відбулися у Копенгагені та Римі відповідно у 1995 та 1996 роках.
На початок 90-х років питома вага світового доходу, яку отримували найбільші верстви населення, скоротилися до 1,4%. Співвідношення ж рівнів доходів заможних і бідних збільшилося з 13:1 у 1960 році до 60:1 у поточному десятиріччі. П’ята частина населення земної кулі використовує 85% багатств і ресурсів Землі, у той час як 1,3 млрд. Чоловік живуть в умовах абсолютного зубожіння. Таку статистику можна продовжувати, й вона свідчить про наявність ознак катастрофи, що насувається, і яка здатна суттєво вплинути на розклад сил та реалізацію власної версії нового світового порядку. У цьому контексті найбільш масштабні й змістовні сценарії настання «доби Китаю», ісламського сюжету, а також прогноз виходу на арену історії соціального хаосу. Зрозуміло, що ці явища не можна віднести «на рахунок» вільної торгівлі, однак певне коло проблем пов’язане із нею, що тягне за собою потребу глибшого вивчення економічних основ протекціонізму.
В економічній теорії до змісту поняття «протекціонізм» включають економічну політику, теорію і доктрину, які передбачають чи реалізують низку заходів, спрямованих на стимулювання національної економіки та її захист від іноземної конкуренції. Автори великого тлумачного словника бізнесу формулюють протекціонізм, як захід, котрий держава використовує для захисту певних галузей промисловості від конкуренції іноземних партнерів, а іноді – для вирівнювання платіжного балансу країни.
Джеррі М.Розенберг вважає, що протекціонізм – це введення прикордонних зборів і (або) мита на імпорт з метою захисту вітчизняної промисловості від дешевших товарів і конкурентів. Отже, протекціонізм – це система обмежень міжнародних потоків товарів і послуг, які вводить держава з метою захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.
У практичній економіці для регулювання міжнародної торгівлі держава використовує дві групи інструментів: тарифні та нетарифні. Основними серед них є тарифні інструменти, які полягають у застосуванні митного тарифу. До нетарифних відносять квоти, ліцензії, субсидії, демпінг,угоди щодо обмеження експорту до визначеної кількості, положення про вироблені на місцевому ринку товари і т.д. Митний тариф є найпоширенішим видом обмеження торгівлі і може бути специфічним і адвалерним. Специфічні мита визначають у вигляді фіксованої суми з одиниці виміру (ваги, площі, обсягу і т.д.). Адвалерні мита встановлюються у формі процента від митної вартості товару.
Відмінності між вільною торгівлею та протекціонізмом добре описані категоріями мікроекономіки. Використання інструментів протекціонізму розбалансовує взаємозв’язок між граничною нормою трансформації у виробництві, граничною нормою заміщення у споживанні та міжнародними умовами у торгівлі. Внаслідок цього з’являються розбіжності між внутрішніми і міжнародними цінами на продані товари. Тоді виникає підстава для запису нерівності за умов протекціонізму, а саме GRT = GRS ≠ MYT. Цю нерівність треба розуміти так, що торгівельні бар’єри спричиняють субоптимальне розміщення світових факторів виробництва і дають нижчий реальний дохід, ніж за умов вільної торгівлі.
Причину протекціоністських заходів слід вбачати в тому, що при торгівлі занепадають ті галузі економіки, які поступаються у відносній ціні. Їх обсяг виробництва та зайнятість зменшуються. Отже, «вузькі місця» зовнішньої торгівлі знаходять свій вияв у занепаді одного чи кількох секторів, які, до того ж, часто концентруються ще й на одному регіоні, тоді як переваги – вищий споживчий дохід – розподіляються між різноманітними економічними суб’єктами. Якщо розвідати відстаючі сектори з боку факторів виробництва, прив’язаних до цих секторів, то фактори цих секторів (інвестований капітал, людський капітал) знецінюються внаслідок закордонної конкуренції. Це значною мірою стосується, як робітників, так і підприємців. Вони можуть організовуватись політично і добиватись інституціонального регулювання з метою захисту сектора (пошук доходу). В політичному рішенні щодо протекції часто домінує теперішня позиція сектора. Аргумент стосовно того, що імпортні обмеження в середньо- та довготерміновому періоді шкодить захищеному сектору, оскільки він не здійснює жодних заходів для зменшення витрат виробництва і підвищення якості продукції, часто не знаходить підтримки політиків.
Інтереси секторів, витіснених зовнішньою торгівлею, слід було б поєднати з інтересами споживачів та експортних галузей, які отримують вигоду від зовнішньої торгівлі, отже, очевидними є альтернативні втрати від прийняття рішення на користь протекціонізму. Хоча таке інституціональне регулювання не завжди вдається, важливо, щоб якомога більше рішень вийшли за межі політичної сфери і були передані ринку. Наприклад, за умов фіксованого валютного курсу по – протекціоністськи налаштовані сектори мають шанс поліпшити своє становище, якщо їм вдасться домогтися зниження курсу національної валюти (девальвації), що стимулює експорт і створює перешкоди для імпорту товарів. Подорожчання торгових товарів, поліпшило б конкурентоспроможність експортних секторів за рахунок тих секторів, які виробляють неторгові товари. Такої можливості впливу на розвиток секторів, які є у колі протекціоністських заходів, нема при визначенні валютного курсу на валютному ринку.
Нерідко виявлення протекціоністських інструментів обґрунтовують необхідністю тимчасових умов для становлення певних галузей економіки. Цей аргумент «виховного мита», пов’язують з іменем німецького економіста Фрідріха Ліста, у новітній формі проявляється у політиці торгової стратегії, в основі якої лежить ідея підтримки державного сектора при виході на вже зайнятий ринок (переміщення доходу) або розвитку нової промисловості (створення доходу). Досвід показує, що аргумент «виховного» мита для нових галузей промисловості завжди негативний; як правило, мита залишаються і надалі, а захищені галузі економіки не знаходять «життєвої сили», щоб досягти конкурентоспроможного рівня. Так, політика заміни імпорту і захисту потенційних експортних секторів і Латинській Америці впродовж останніх 40 років у значній мірі перестала діяти, тоді як свідома зовнішня орієнтація азіатських країн увінчалася високими реальними темпами зростання.
Ідеї протекціоністського втручання постійно поповнюються новими аргументами. З огляду на майбутні кризи у сфері забезпечення нині висувають тезу про захист країною своїх субститутів імпорту (с/г продукція, вугілля). Оскільки тут як аргумент наводять ризик забезпечення, це означає, що протекцію слід було б обґрунтувати із застосуванням теорії ризику. Виявляється, що підтримка вітчизняних виробничих потужностей є лише одним з можливих заходів обмеження ризику, тоді як ряд заходів, спрямованих на зменшення ризику, часто не беруть до уваги (розсіювання джерел постачання; розсіювання серед субститутів, яке є у галузі енергоносіїв: імпортне вугілля, нафта, газ; створення запасів важливих енергоносіїв).
Зрозуміло, що протекціонізм завжди відбиває стан національної економіки. Це обумовлює те, що він не обмежується тільки пошуком і використанням раціональних теоретичних моделей, а безпосередньо пов’язаний із соціальними проблемами. Так буває особливо у випадках, коли треба захистити ті чи інші професійні категорії, сприяти перекваліфікації працівників підприємств, що закриваються, і , врешті, утримати повну зайнятість населення в країні. Крім цього, у періоди міжнародної напруженості протекціоністські заходи використовують для захисту безпеки держави, існування якої у випадку конфлікту могло б опинитися під загрозою у зв’язку з тим, що на її території не виробляють усю необхідну продукцію.