4. Торгівля послугами

У попередньому розділі ми висвітлили, що час типа послуг не продається. Не можна повірити гоголівському Хлестакову, який стверджував: «Просто не говорите... Суп в кастрюльке прямо на теплоходе приехал из Парижа; откроют крышку – пар, которому подобного нельзя отыскать в природе». Але деякі з послуг (банківські послуги, страхування) є торговим товаром. Міжнародна мобільність послуг часто пов'язана з мобільністю праці, полегшується завдяки новим комунікаційним засобам.

Послуги часто підлягають державному регулюванню. Проте воно інколи не сприяє їх міжнародному обмінові.

Таблиця 7.4

Структура експорту-імпорту послуг України у 1997 році

(млн..$)

Послуги	Експорт	Імпорт	Частка в загальному обсязі послуг (%)
			Експорт	Імпорт
Всього	4738,39	1418,34	100,0	100,0
Транспортні послуги	3983,63	328,33	84,1	23,1
у тому числі: морський транспорт	510,25	65,63	12,8	20,0
з нього
пасажири	3,32	0,05	0,6	0,1
фрахт	126,99	36,95	24,9	56,3
інше	379,94	28,63	74,5	43,6
повітряний транспорт	188,32	57,76	4,7	17,6
з нього
пасажири	91,71	13,80	48,7	23,9
фрахт	12,03	5,52	6,4	9,6
інше	84,58	38,44	44,9	66,5
автомобільний транспорт	142,50	11,65	3,6	3,6
з нього
пасажири	4,07	1,54	2,9	13,2
фрахт	118,41	7,98	83,1	68,5
інше	20,02	2,13	14,0	18,3
залізничний транспорт	360,98	184,87	9,1	56,3
з нього
пасажири	103,04	98,38	28,6	53,2
фрахт	140,22	13,91	38,8	7,5
інше	117,72	72,58	32,6	39,3
трубопровідний транспорт	2685,83	0,11	56,7	0,0
інший транспорт	95,75	8,31	2,4	2,5
Ремонт основних фондів	35,68	33,84	0,7	2,4
Комунікаційні послуги	109,28	121,29	2,3	8,6
Будівельні послуги	50,63	44,24	1,1	3,1
Послуги з монтажу і ремонту	139,33	36,37	2,9	2,6
Страхові послуги	2,46	20,55	0,1	1,5
Фінансові послуги (крім послуг із страхування і пенсійного забезпечення)	27,37	76,46	0,6	5,4
Послуги в галузі досліджень і розробок	60,25	12,25	1,3	0,9
Послуги в галузі права, бухгалтерського та управлінського консультування, інженерних та інших технічних галузей	74,16	64,35	1,6	4,5
Активи нефінансові, нематеріальні (патенти, ліцензії, ноу-хау та ін.)	5,80	12,83	0,1	0,9
Послуги готелів і ресторанів	54,18	2,11	1,1	0,1
Послуги туристичних організацій	8,67	22,45	0,2	1,6
Інші ділові послуги	152,32	629,95	3,2	44,4
Інші особисті послуги	34,63	13,32	0,7	0,9

Торгівля послугами (їх називають ще «невидимою торгівлею») становить приблизно одну чверть міжнародної торгівлі. В Україні питома вага послуг в експорті товарів і послуг у 1997 році становила 24,8%. Світовий експорт послуг зосереджується у сфері повітряних та морських перевезень, у банківському обслуговуванні, страхуванні, рекламі, бухгалтерському обліку, юридичних консультаціях, інжинірингу, будівництві, фрайчайзингу, туризмі, освіті, охороні здоров'я, прогнозуванні бізнесу і т. д. Більше того, торгівля послугами зростає швидшими темпами, ніж торгівля товарами.

Позитивні тенденції у міжнародній торгівлі послугами характерні для України. Вона маг позитивне сальдо експортно-імпорних операцій послугами, що становило у 1997 році 83318.05 мли. Експорт послуг у 3,4 раза перевищує імпорт. Як видно з таблиці 7.4, найбільшу питому вагу в експорті послуг мають транспортні послуги (84,1%). Україна добре використовує своє зручне геополітичне становище, про що свідчить хоча б те, що тільки послуги трубопровідного транспорту становлять 56,7%. На жаль, наша держава ще не змогла зайняти сприятливих позицій з багатьох видів послуг, характерних для розвинутих країн. Маємо на увазі послуги в галузі розробок та досліджень (1,3% експорту послуг), у галузі права, бухгалтерського та управлінського консультування, інженерних й інших технічних галузях (1,6% експорту послуг), туристичних організацій (0,2% експорту послуг)та ін.

5. У звичайній моделі Гекшера - Оліна припущена повна мобільність факторів виробництва на Батьківщині. У дійсності один із факторів виробництва є специфічним для сектора і в короткотерміновому періоді прив'язаний до нього. Міжнародна торгівля розглядає, здебільшого, капітал як специфічний для сектора фактор. У Європі реалістичніше розглядати працю як специфічний для сектора фактор.

   Специфічні фактори виробництва.

У простій двосекторній моделі праця у секторах 1 і 2 є специфічним, прив’язаним до них фактором, а капітал мобільний. Отже, йдеться про двосекторну трифакторну модель. На рисунку 7.3 ОО′ показує капіталоозбросність країни. Крива F_K1 відображає граничну продуктивність капіталу в секторі 1; крива F_K2, відображає граничну продуктивність капіталу в секторі 2. Оскільки праця дана як прив'язаний до секторів 1 і 2 фактор, то встановлюються також криві граничної продуктивності праці. Точка S показує оптимальний розподіл капіталу між двома секторами.

Оскільки, скажімо, фактор праця прив'язаний до сектора, то вже стають не дійсними висловлювання теореми Гекшера - Оліна. У цьому випадку зовнішня торгівля не зумовлює вирівнювання цін на фактори виробництва. Розглянуто дві країни, причому Закордон, де домінує фактор «праця», використовує більше праці в секторі 1, тобто він має у секторі 1 вищу граничну продуктивність капіталу, і розміщення капі галу. Розподіл капіталу між секторами буде відображений точкою K′. Реальний процент Закордону буде вищим (точка S′), ніж на Батьківщині (точка S).

Рисунок 7.3.

Специфічні для сектора фактори виробництва.

ОО′ - забезпеченість країни капіталом: - гранична продуктивність капіталу в секторі 1 і 2. В точці К₀ відображений оптимальний розподіл капіталу на Батьківщині (OK₀ секторі 1, О'К₀ - в секторі 2), а праця розглянута як специфічний, прив'язаний до секторів фактор. Якщо для Закордону домінує праця, яку інтенсивно використовують у секторі 1, то Закордон має вищу граничну продуктивність капіталу (') в секторі 1, ніж Батьківщина - (в точці S) < (в точці S').