12. Принцип незалежності суддів при здійсненні правосуддя і підкорення їх лише закону

Відповідно до Конституції України (ст. 6) державна влада в Укра­їні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. На суддів покладається обов'язок бути незалежними і підко­рятися закону як продукту законотворчої діяльності (статті 126, 129 Конституції, п. 1 ст. 6 Європейської конвенції).

Сутність принципу незалежності суддів полягає в тому, що суддя при здійсненні правосуддя і прийняті рішень у кримінальній справі повинен керуватися тільки законом, виходити із свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Ніхто не може вказу­вати судцям, як вони повинні вирішити справу, яке рішення прийняти, кого засудити, яке покарання призначити. Зміст цього принципу роз­кривають такі положення.

1. Судді незалежні від впливу й думки різних органів державної влади та управління, посадових осіб, громадських організацій, партій і рухів, колективів і угруповань, засобів масової інформації, окре­мих громадян.

2. Незалежність суддів від вищестоящого суду. Скасовуючи вирок і направляючи справу на новий судовий розгляд, вищестоящий суд не вправі вирішувати наперед висновки суддів і зв'язувати своїм рішен­ням їх незалежність. При повторному розгляді справи суд першої інстанції є незалежним у висновках від вищестоящого суду і само­стійним не тільки в частині оцінки доказів і встановлення фактів, а й щодо застосування кримінального закону і призначення покарання.

3. Незалежність суду від висновків органів досудового розсліду­вання, від правової позиції у справі прокурора, а також від висновків і поглядів учасників кримінального процесу (захисника, підсудного, потерпілого тощо). Незалежність суду від поглядів інших суб'єктів кримінального судочинства має відповідним чином оформлюватись у вигляді обґрунтування прийнятих рішень.

4. Незалежність усередині самої судової колегії суддів, які входять до складу суду, від головуючого. Кожен зі складу суду може вільно висловити свою думку з питань, що обговорюються, а при незгоді з винесеним рішенням може письмово викласти свою окрему думку.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються законами України, зокрема Законом «Про судоустрій і статус суддів».

Такими гарантіями є: 1) особливий порядок призначення, об­рання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; 2) таємниця прийняття судового рішення і заборона її розголошен­ня (ст. 322 КПК); 3) недопустимість втручання у здійснення право­суддя, тиску на суд або суддів у будь-який спосіб, неповаги до суду та встановлення відповідальності за такі діяння (статті 185³, 185⁵, 185⁶ КУпАП, статті 376-379 КК). Законом України від 23 грудня 1993 р. «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» передбачено додаткові права цим категоріям працівників, у тому числі право застосовувати заходи фізичного впливу, спеці­альні засоби і зброю для захисту особистої безпеки, близьких роди­чів, свого житла і майна (ст. 3); 4) оцінка доказів судом на основі свого внутрішнього переконання. Ніякі докази для суду не мають наперед встановленої сили (ст. 67 КПК). Усі рішення повинні бути вмотивованими і базуватися на аналізі всіх доказів у сукупності. Розглядаючи справу, судді досліджують не тільки зібрані у справі докази на досудовому слідстві, а й у разі потреби залучають нові (ст. 66 КПК). Скасовуючи вирок і направляючи справу на новий судовий розгляд, вищестоящий суд не має права вирішувати наперед питання про оцінку доказів і висновки суду першої інстанції (ч. З ст. 374 КПК); 5) рівноправ'я суддів і народних засідателів у колегії суддів. Кожний із суддів має рівні можливості брати участь у до­слідженні доказів, обговоренні і прийнятті рішень. Головуючий голосує останнім (ч. З ст. 325 КПК); суддя, що залишився у меншос­ті, має право висловити письмово свою окрему думку (ст. 339, ч. 4 ст. 379 КПК); 6) обов'язковість судового рішення, що набрало за­конної сили, до виконання всіма органами державної влади, грома­дянами та юридичними особами (ст. 11 Закону «Про судоустрій і статус судців України»),

Пленум Верховного Суду України у постанові від 13 червня 2007 р. № 8 «Про незалежність судової влади» звернув увагу суддів на не­припустимість тиску на суддів при виконанні ними своїх професійних обов'язків із боку будь-яких осіб, органів влади та управління (п. 2), залучення до виконання інших робіт, якщо це може вплинути на їх неупередженість при здійсненні правосуддя (п. 6) тощо.