94. Особи, які мають право подати апеляцію. Процесуальний порядок і строки апеляційного оскарження вироку (ухвали чи постанови) суду

Відповідно до ст. 348 КПК апеляцію мають право подати такі особи: засуджений, його законний представник і захисник — у час­тині. що стосується інтересів засудженого; виправданий, його закон­ний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдан­ня; законний представник, захисник неповнолітнього, сам неповно­літній, щодо якого застосовано примусовий захід виховного характе­ру, — у частині, що стосується інтересів неповнолітнього; законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусового заходу медичного характеру; обвинуваче­ний, щодо якого справу закрито, його законний представник і захис­ник — у частині мотивів і підстав закриття справи; обвинувачений, щодо якого справу направлено на додаткове розслідування, його за­конний представник і захисник — у частині мотивів і підстав направ­лення справи на додаткове розслідування; цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову; про­курор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, — у межах обвинувачення, що підтримував прокурор, який брав участь у роз­гляді справи судом першої інстанції; потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції; цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову; особа, щодо якої винесено окрему ухвалу (постанову) суду.

Крім цього, апеляцію також мають право подати особи, віднос­но яких прийнято рішення про відмову в застосуванні заходів без­пеки або про їх скасування (ч. 2 ст. 52⁵ КПК); особи, інтереси яких порушує постанова про надання дозволу на проведення окремих оперативно-розшукових заходів (ч. 5 ст. 97 КПК); підозрюваний, об­винувачений, його захисник чи законний представник — на постано­ву судді про обрання запобіжного заходу чи про відмову в обранні запобіжного заходу (ч. 8 ст. 165² КПК), на постанову судді про про­довження строку тримання під вартою (ч. 4 ст. 165³ КПК); особа, щодо якої прийнято рішення про законність затримання, її захисник чи законний представник — на постанову судді про законність за­тримання (ч. 10 ст. 106 КПК); обвинувачений, його захисник чи за­конний представник — на постанову судді про направлення обви­нуваченого на стаціонарну експертизу (ч. 2 ст. 205 КПК); особа, яка подала скаргу, — на постанову про відмову в порушенні справи (ч. 4 ст. 236² КПК), на постанову про закриття справи (ч. 6 ст. 236⁶ КПК); заінтересовані особи — на постанову судді про скасування постано­ви про порушення справи (ч. 20 ст. 23 6⁸ КПК); потерпілий у справах приватного обвинувачення — на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (ч. 5 ст. 251 КПК); особа, щодо якої були засто­совані примусові заходи медичного характеру, її захисник чи законний представник — на постанову (ухвалу) судді про застосування, скасу­вання чи зміну примусових заходів медичного характеру (ст. 424 КПК); особи, яких стосується рішення про застосування до неповно­літнього примусових заходів виховного характеру, — на постанову (ухвалу) суду про застосування примусових заходів виховного харак­теру (ст. 449 КПК).

За загальним правилом апеляція подається через суд, який по­становив вирок, ухвалу чи постанову, протягом п'ятнадцяти діб з моменту їх проголошення, а засудженим, який перебуває під вар­тою, — у той же строк з моменту вручення йому копії вироку. У ви­падках пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин апелянт має заявити клопотання перед судом, що постановив вирок чи виніс постанову, ухвалу, про відновлення пропущеного строку.

Апеляції на ухвали чи постанови судді про відмову в застосуван­ні заходів безпеки або про їх скасування (ст. 52⁵ КПК), про обрання чи відмову в обранні запобіжного заходу у вигляді застави та взяття під варту (ст. 165² КПК), про продовження строку тримання під вар­тою (ст. 165³ КПК), про відмову в проведенні обшуку житла чи іншо­го володіння особи (ст. 177 КПК), про направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу (ст. 205 КПК) подаються безпосередньо до апеляційного суду протягом трьох діб і розглядаються не пізніш як через три доби після їх надходження до суду.

Апеляції на постанову судді щодо скарги на постанову про від­мову в порушенні справи (ст. 236²КПК), про закриття справи (ст. 236⁶ КПК), про порушення кримінальної справи (ст. 236⁸ КПК) подаються протягом семи діб з дня її винесення та розглядаються не пізніш як через сім діб після їх надходження до апеляційного суду.