72. Накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Поняття, процесуальний порядок проведення

Зняття інформації з каналів зв'язку — це слідча дія, сутність якої полягає в тому, що орган, який її здійснює, на підставі судового рі­шення проводить запис певної інформації, якою обмінюються обви­нувачений (підозрюваний) з іншими особами, або інші особи з пі­дозрюваним (обвинуваченим), або підозрювані (обвинувачені) між собою, і повідомляє про це слідчого, який її досліджує.

Накладення арешту на кореспонденцію — це слідча дія, сутність якої полягає в тому, що установи зв'язку на підставі судового рішен­ня затримують поштово-телеграфні відправлення, негайно повідом­ляючи про це слідчого, без дозволу якого вказані відправлення не можуть бути доставлені адресату.

З метою запобігання злочину арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку може бути застосовано до порушення кримінальної справи.

До видів каналів зв'язку, з яких може бути знята інформація, на­лежать технічні канали зв'язку: телефони, мобільні засоби телефон­ного, електронного чи радіозв'язку, комп'ютерна мережа зв'язку тощо. При вирішенні питання про зняття інформації з каналів зв'язку слід ураховувати положення ст. 1 Закону України від 18 листопада 2003 р. № 1280-ІУ «Про телекомунікації», якою визначені деякі терміни, що можуть мати важливе значення для винесення вмотивованої поста­нови та законного проведення слідчої дії.

Перелік кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, слід визначати не лише виходячи зі ст. 187 КПК, але й враховуючи положен­ня ст. 1 Закону України від 4 жовтня 2001 р. «Про поштовий зв'язок». До кореспонденції, на яку може бути накладено арешт, належать: прості та рекомендовані листи, поштові картки, бандеролі, дрібні па­кети, бандеролі всіх видів (прості, цінні, рекомендовані), посилки, по­штові контейнери, перекази, міжнародні відправлення з оголошеною цінністю, телеграми, прямі поштові контейнери, радіограми тощо.

Юридичною підставою для накладення арешту на кореспонден­цію і зняття інформації з каналів зв'язку є вмотивована постанова голови апеляційного суду чи його заступника (ч. 4 ст. 187 КПК).

За наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 187 КПК, слідчий за погодженням з прокурором звертається з поданням до голови апеля­ційного суду за місцем провадження досудового слідства про накла­дення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку. Голова суду чи його заступник розглядає подання, вивчає матеріали справи, при необхідності вислуховує слідчого, вислуховує думку прокурора, після чого залежно від підстав для прийняття та­кого рішення виносить постанову про накладення арешту на корес­понденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку або про відмову в цьому. Постанова судді оскарженню не підлягає, на неї не може бути внесено подання прокурором (частини 4, 5 ст. 187 КПК).

Постанова про накладення арешту на кореспонденцію чи зняття інформації з каналів зв'язку направляється слідчим начальнику від­повідної установи, який повинен затримувати кореспонденцію або знімати інформацію з каналів зв'язку і протягом доби повідомляти про це слідчого.

Накладення арешту на кореспонденцію, її огляд і виїмка — це три самостійні, але взаємозв'язані слідчі дії. Накладення арешту на корес­понденцію не завжди викликає необхідність її виїмки. Огляд кореспон­денції, який проводиться після арешту, може привести слідчого до висновку про те, що в проведенні виїмки немає необхідності. Взаємозв'язок цих слідчих дій полягає в тому, що виїмка не може бути здійснена без огляду кореспонденції, який неможливий без її арешту.

Огляд кореспонденції проводиться на підставі ст. 187' КПК з до­триманням таких вимог: 1) за рішенням суду; 2) в установі зв'язку; 3) з участю понятих із числа службовців цієї установи, а при необхід­ності — і з участю спеціаліста.

У разі виявлення документів чи предметів, що мають доказове значення, слідчий проводить виїмку відповідної кореспонденції або обмежується зняттям копій з відповідних відправлень. Про кожен випадок проведення огляду, виїмки або затримання кореспонденції слідчий складає протокол. Виїмка кореспонденції, на яку накладено арешт, проводиться за вмотивованою постановою слідчого, у поряд­ку, передбаченому частинами 2, 3 ст. 187' КПК.

Зняття інформації з каналів зв'язку полягає у застосуванні технічно­го обладнання, яке дає змогу прослуховувати, фіксувати та відтворювати інформацію, що передавалася цим каналом зв'язку. Така інформація може включати дані як про взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, так і щодо змісту інформації, яка була передана каналом зв'язку. Під контролем за телефонними розмовами слід розуміти не лише їх прослуховування і фіксування, але й одержання інформації про телефонні роз­мови, які відбулися, щодо абонентів розмов, часу і тривалості розмов.

Прослуховування телефонних та інших переговорів можливе також і за письмовою заявою або письмовою згодою осіб, взятих під захист (ч. 4 ст. 14^і КПК). З такою заявою ці особи можуть звернутися до слідчого у разі наявності загрози вчинення насильства або інших протиправних дій щодо них. Контроль і запис переговорів щодо цих осіб застосовуються в порядку, передбаченому ч. З ст. 52^і КПК як заходи безпеки.

Дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку, є складовою час­тиною цієї слідчої дії. У необхідних випадках таке дослідження про­водиться з участю спеціаліста. Слідчий прослуховує чи іншим відпо­відним способом вивчає зміст знятої інформації, про що складає про­токол. Поряд із загальними правилами складання протоколів слідчих дій (ст. 85 КПК) до протоколу дослідження інформації, знятої з каналів зв'язку, пред'являються і спеціальні вимоги. У ньому при виявленні в інформації даних, що мають доказове значення, дослівно відтворюєть­ся відповідна частина запису, яка на думку слідчого має відношення до даної кримінальної справи. Після чого слідчий своєю постановою ви­знає носій знятої інформації доказом і приєднує його до справи.

Арешт, накладений на кореспонденцію, скасовується, а зняття інформації з каналів зв'язку припиняється постановою судді після закінчення строку, встановленого для виконання цих слідчих дій. Слідчий скасовує арешт, накладений на кореспонденцію, або при­пиняє зняття інформації з каналів зв'язку, коли у здійсненні цих за ходів відпадає необхідність, при закритті кримінальної справи або при передачі її прокуророві в порядку, передбаченому ст. 255 КПК.

За порушення таємниці листування, телефонних розмов, теле­графної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер, передбачена кримінальна відповідальність за ст. 163 КК України.