85. Загальні положення судового розгляду кримінальної справи. Учасники судового розгляду

Судовий розгляд — основна і найважливіша стадія кримінального процесу, в якій суд розглядає і вирішує справу по суті, тобто остаточ­но з'ясовує всі суттєві обставини справи, перевіряє докази та поста­новляє вирок.

Однією із загальних умов судового розгляду є незмінність складу суду при розгляді справи, яка означає, що кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів. Коли хто-небудь із суддів позбавлений можливості продовжувати брати участь у засіданні, він повинен бути замінений іншим суддею, і розгляд справи розпочина­ється спочатку.

Якщо із складу суду вибуває головуючий, розгляд справи відкла­дається (ст. 258 КПК) до з'ясування та усунення перепон для продов­ження його участі. У разі неможливості їх усунення взагалі або про­тягом тривалого часу він замінюється іншим суддею, але розгляд справи відновлюється з початку. Порушення правила про незмінність складу суду закон відносить до безумовних підстав для скасування вироку чи іншого судового рішення (п. 13 ч. 2 ст. 370 КПК).

Безпосереднє керівництво судовим засіданням від імені колегі­ального складу суду здійснює один із суддів, який головує в судовому засіданні. У разі розгляду справи суддею одноособово керівництво у судовому засіданні здійснює цей суддя (п. 5-а ст. 32 КПК).

Головуючий має рівні права з іншими суддями щодо участі у розгляді й вирішенні справи в судовому засіданні. Разом з тим він наділений організаційно-розпорядчими повноваженнями (керує судовим засіданням; усуває із судового слідства все те, що не сто­сується розглядуваної справи; забезпечує належний виховний рі­вень судового процесу; забезпечує підтримання порядку в судовому засіданні).

Коли хто-небудь з учасників судового розгляду заперечує проти дій головуючого, які обмежують або порушують їх права, це запере­чення заноситься до протоколу (ст. 260 КПК).

Секретар судового засідання є обов'язковим учасником процесу, який наділяється відповідними процесуальними правами і обов'язками, основним з яких є ведення протоколу, що грамотно, об'єктивно і максимально повно відображає хід судового засідання в цілому і кожної судової дії окремо. Секретар судового засідання — це процесуальна фігура, йому може бути заявлено відвід (ст. 62 КПК), він разом із головуючим підписує протокол судового засідан­ня (ст. 87 КПК).

КПК визначає коло учасників судового розгляду для всіх справ. Ними є: прокурор, потерпілий і його представник, підсудний, його законний представник і захисник, цивільний позивач, цивільний від­повідач і їхні представники. Вони беруть участь у судовому розгляді справи, наділені рівними процесуальними правами.

Розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов'язковою. Участь під­судного в розгляді щодо нього справи є однією з процесуальних га­рантій захисту його прав і законних інтересів, а також допомагає судові всебічно, повно й об'єктивно дослідити обставини справи і постановити справедливий вирок.

Розгляд справи при відсутності підсудного допускається лише у виняткових випадках: коли підсудний перебуває за межами України й ухиляється від явки до суду. Факт перебування підсудного за межами України має бути підтверджений офіційно: повідомленнями право­охоронних органів чи дипломатичного представництва України в тій державі, де перебуває підсудний; коли справу про злочин, за який не може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, під­судний просить розглянути у його відсутності. Проте суд має право і в цьому разі визнати явку підсудного обов'язковою (ст. 262 КПК).

Участь прокурора в судовому засіданні є обов'язковою, крім випад­ків: коли розглядаються справи про злочини, передбачені ч. 1 ст. 27 КПК; коли він відмовився від підтримання державного обвинувачення.

Неявка прокурора в судове засідання призводить до відкладення слухання справи, якщо його неможливо замінити іншим прокурором.

Участь захисника в судовому розгляді направлена на здійснення захисту прав і законних інтересів підсудного та надання йому необ­хідної юридичної допомоги в реалізації його прав.

У випадку неявки захисника в судове засідання і якщо замінити його іншим неможливо, слухання справи відкладається. Заміна за­хисника, що не з'явився, допускається тільки за згодою підсудного. Захисникові, який уперше вступив у справу, суд зобов'язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підго­товки до участі в судовому засіданні.

Участь потерпілого в судовому розгляді та його права регламен­товані ст. 267 КПК.

Участь перекладача в судовому розгляді передбачена ст. 19 КПК.

Участь спеціаліста в судовому розгляді передбачена у випадках, якщо його спеціальні знання можуть бути необхідні при огляді і до­слідженні речових доказів і документів, при допиті експерта, а також в інших випадках, коли сторонам і суду необхідні спеціальні роз'яснення з питань, що входять до професійної компетенції спеці­аліста (статті 128^і, 270^і КПК).