74. Виявлення прокурором, слідчим і судом причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Заходи щодо їх усунення

При провадженні дізнання, досудового слідства і судового роз­гляду кримінальної справи орган дізнання, слідчий, прокурор зобов'язані виявляти причини і умови, які сприяли вчиненню зло­чину (ст. 23 КПК).

Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, є важ­ливим елементом предмета доказування (статті 23, 64 КПК). Без їх виявлення та без вжиття заходів по їх усуненню дослідження обставин справи не буде всебічним і повним і, якщо це має істотне значення для правильного вирішення справи, може бути підставою для повер­нення справи на додаткове розслідування.

Під причиною вчинення злочину слід розуміти ті негативні соціаль­ні явища і процеси, під впливом яких у винної особи виникають глибокі та стійкі антигромадські погляди, звички, що зумовлюють внаслідок криміногенної мотивації її внутрішню готовність вчинити злочин.

Умови вчинення окремого (конкретного) злочину — це зовнішні об'єктивні негативні факти реальної дійсності, які полегшили його вчинення і сприяли досягненню злочинного результату.

Усі дії органів дізнання, досудового слідства і прокурора по ви­явленню причин та умов вчинення злочину і вжиттю заходів до їх усунення мають процесуальний характер і повинні відображатися в матеріалах справи.

Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний дер­жавний орган, громадську організацію, посадовій особі, органу місцевого самоврядування подання про вжиття заходів для усунен­ня цих причин і умов (ст. 23^і КПК), суд виносить окрему ухвалу, а суддя — постанову (ст. 23² КПК).

Таке подання за своїм характером має профілактичну спрямованість, є процесуальним документом, примірник якого має знаходитися в кри­мінальній справі. В описовій частині подання коротко викладається фабула справи, наводяться виявлені причини й умови, що сприяли вчи­ненню злочину, із зазначенням винуватих у цьому осіб. Робиться поси­лання на відповідні докази, закони чи відомчі акти, які порушені.

У резолютивній частині формулюються висновки та пропозиції, даються рекомендації по усуненню причин і умов, що сприяли вчи­ненню злочину. При дачі таких рекомендацій не дозволяється втру­чатися в суто оперативну і господарську діяльність підприємств, установ, організацій чи наперед вирішувати, яке конкретно стягнення необхідно накласти на особу, винну у створенні причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

Якщо в ході дізнання, досудового слідства буде встановлено, що в діянні особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, чи в діяннях інших осіб є ознаки дисциплінарного правопорушення або ці особи повинні бути згідно з чинним законодавством притягну­ті до матеріальної відповідальності, орган дізнання, слідчий чи про­курор зобов'язані порушити в поданні питання про притягнення цих осіб до дисциплінарної або матеріальної відповідальності.

Не пізніш як у місячний строк по поданню (ухвалі суду, постано­ві судді) має бути вжито необхідних заходів і про результати повідо­млено особу, яка надіслала подання.

У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор мають право притягти цих осіб до ад­міністративної відповідальності за ст. 185⁶ КУпАП «Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора», про що складається протокол відповідно до статей 254-257 КУпАП.