65. Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства

Зупинення досудового слідства — це тимчасова вимушена перерва у проведенні досудового слідства, яка оформлюється мотивованою по­становою слідчого за наявності однієї з передбачених у законі підстав.

Вичерпний перелік процесуальних підстав для зупинення досу­дового слідства міститься в ч. 1 ст. 206 КПК. Відповідно до положень цієї статті досудове слідство в кримінальній справі зупиняється у випадках:

1. коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме;

2. коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі;

3. коли не встановлено особу, яка вчинила злочин;

4. зупинення судом слідчих дій на час розгляду скарги на поста­нову про порушення кримінальної справи.

Коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме (п. 1 ч. 1 ст. 106, ст. 207 КПК), досудове слідство зупиняється, якщо з самого початку, наприклад з моменту винесення постанови про порушення кримінальної справи або постанови про притягнення як обвинуваченого, особа, що вчинила злочин, відома слідчому, але немає даних про її місцезнаходження. За цією підставою досудове слідство зупиняється також, якщо стосовно особи винесена постанова про притягнення її як обвинуваченого, але ця особа, не маючи мети ухилитися від слід­ства, змінює місце проживання або місце знаходження; якщо особа, щодо якої винесена постанова про притягнення її як обвинуваченого (незважаючи на те, пред'явлено обвинувачення чи ні), свідомо ухи­ляється від слідства. Для зупинення досудового слідства з цієї під­стави слідчому необхідно мати дані про те, що обвинувачений саме свідомо ухиляється від слідства.

Зупинення слідства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 206 можливе лише після додержання таких умов:

а) по справі зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину конкретною особою, тобто особа, яка вчинила злочин, відо­ма слідчому;

б) слідчим винесено постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого;

в) слідчий виконав усі слідчі дії, які можна виконати у відсутнос­ті обвинуваченого;

г) слідчий вжив усіх заходів для збереження документів та інших речових доказів у справі;

ґ) слідчий вжив усіх заходів до встановлення місця перебування обвинуваченого (ст. 137 КПК), оголосив його розшук (ст. 138 КПК);

д) строк досудового слідства, встановлений законом (ст. 120 КПК) чи прокурором, закінчується.

Коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого пере­шкоджає закінченню провадження в справі (п. 2 ч. 1 ст. 206, ст. 208), справа зупиняється при дотриманні таких умов:

а) доказаний факт вчинення суспільно небезпечного діяння і на­явність у ньому складу злочину;

б) по справі зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину конкретною особою, і слідчим винесена постанова про при­тягнення цієї особи як обвинуваченого (ця постанова може бути як пред'явлена, так і не пред'явлена особі, якщо це неможливо зробити внаслідок тяжкого захворювання обвинуваченого);

в) зупинити досудове слідство з указаної підстави можливо, якщо обвинувачений страждає тяжким захворюванням (психічним або со­матичним). Закон не містить переліку таких захворювань, він лише вказує, що воно повинне бути тяжким;

г) захворювання повинне бути не хронічним, а мати тимчасовий характер;

ґ) захворювання обвинуваченого береться до уваги, якщо воно засвідчене довідкою лікаря — фахівця у відповідній галузі медицини або висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи, проведеної за постановою слідчого відповідно до вимог ст. 76 КПК або за ініціативою обвинуваченого, його захисника або законного представника;

д) слідчий має виконати всі слідчі дії, які можливо виконати у відсутності обвинуваченого, і вжити заходи для збереження докумен­тів та інших речових доказів у справі.

У разі психічного або іншого тяжкого захворювання обвинуваче­ного досудове слідство може бути зупинено слідчим до закінчення встановленого строку досудового слідства на відміну від інших під­став для зупинення справи.

Слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого до ви­дужання обвинуваченого.

Досудове слідство може бути зупинено, коли не встановлено осо­бу, яка вчинила злочин (х\. З ч. 1 ст. 206, ст. 209). Умовами для такого зупинення є:

а) доказаний факт вчинення суспільно небезпечного діяння і на­явність у ньому складу злочину;

б) спливли строки досудового слідства, встановлені законом (ст. 120 КПК) чи прокурором;

в) виконані всі необхідні і можливі процесуальні та слідчі дії по збиранню доказів у справі для розкриття злочину та встановлення особи, яка його вчинила (включаючи й ті, які спрямовані на її розшук (статті 138, 139 КПК)), у тому числі і шляхом дачі доручень органам дізнання (ч. 4 ст. 104, ч. З ст. 114 КПК);

г) вжито всіх заходів для закріплення і збереження доказів у справі.

Новелою кримінально-процесуального законодавства є зупинення

судом слідчих дій на час розгляду скарги на постанову про порушен­ня кримінальної справи (п. 4 ч. 1 ст. 206).

Особливістю цієї підстави для зупинення слідчих дії є те, що, на від­міну від інших, рішення про зупинення приймає не слідчий, а суддя, який розглядає скаргу на постанову про порушення кримінальної справи. Умовою зупинення слідчих дій за цією підставою є оскарження поста­нови про порушення кримінальної справи, відкриття суддею проваджен­ня за скаргою та вирішення у постанові судді питання про доцільність зупинення слідчих дій. Таким чином, питання про зупинення проваджен­ня слідчих дій залежить від внутрішнього переконання судді.

За наявності однієї з указаних у пп. 1-3 ч. 1 ст. 206 КПК підстав і при дотриманні необхідних процесуальних умов слідчий виносить мотивовану постанову про зупинення досудового слідства, копія якої направляється прокурору.

Якщо у справі притягнуто двох або кількох обвинувачених, а під­стави для зупинення справи відносяться не до всіх обвинувачених, слідчий вправі виділити і зупинити справу відносно окремих обви­нувачених (до їх видужання чи розшуку, а щодо інших — закінчує провадження на загальних підставах) або зупинити провадження в усій справі (ч. 4 ст. 206 КПК).

Зміст постанови судді про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення справи вказаний у ч. З ст. 236⁸ КПК.

Питання про зупинення слідчих дій судця вирішує протягом доби з дня надходження скарги. Для того щоб орган, який порушив кримінальну справу або в провадженні якого вона перебуває, зупинив проведення слідчих дій, суддя направляє йому копію постанови про відкриття про­вадження за скаргою. Вказана постанова судді набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.

Зупинене досудове слідство (провадження слідчих дій) може бути відновлено: по-перше, якщо відпали підстави для його зупинення (наприклад, установлено місцезнаходження обвинуваченого; обви­нувачений видужав; особа, яка вчинила злочин, установлена; вине­сено рішення судом про відмову в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи); по-друге, коли ці підстави про­довжують існувати, але виникла необхідність у проведенні окремих слідчих дій по збиранню й перевірці доказів, що мають значення для зупиненої справи. У такому випадку після проведення необхідних слідчих дій слідство знову зупиняється. Така ситуація може повторю­ватися декілька разів.

Про відновлення досудового слідства в справі слідчий виносить мотивовану постанову (у якій зазначається підстава, за якою слідство було зупинено, обставини, у зв'язку з якими його відновлено), копія якої направляється прокуророві (ст. 210 КПК).