- •1. Кримінально-процесуальні гарантії захисту прав особи в Конституції України та міжнародно-правових документах з прав людини
- •2. Основні напрями судово-правової реформи в Україні
- •3. Поняття та завдання кримінального судочинства. Типи (форми) кримінального процесу
- •4. Поняття кримінально-процесуальної форми, її значення для здійснення правосуддя
- •5. Співвідношення кримінального процесу з іншими галузями права та суміжними науками
- •6. Кримінально-процесуальні акти, їх види, значення і вимоги, що до них ставляться
- •7. Поняття кримінально-процесуальних функцій. Функції обвинувачення, захисту, правосуддя. Суб'єкти, які їх здійснюють
- •8. Система стадій кримінального процесу та їх характеристика
- •9. Джерела кримінально-процесуального права
- •10. Поняття принципів кримінального процесу та їх система
- •11. Принцип законності у кримінальному процесі
- •12. Принцип незалежності суддів при здійсненні правосуддя і підкорення їх лише закону
- •13. Принцип особистої недоторканності у кримінальному процесі
- •14. Принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному, засудженому, виправданому права на захист і його прояви на різних стадіях кримінального процесу
- •15. Принцип публічності (офіційності) у кримінальному процесі, його прояви у різних стадіях процесу
- •16. Принцип змагальності у кримінальному процесі
- •17. Принцип презумпції невинуватості у кримінальному процесі, його роль у доказуванні
- •18. Принцип безпосередності у кримінальному процесі
- •19. Принцип національної мови судочинства у кримінальному процесі
- •20. Поняття суб'єктів кримінального процесу, їх класифікація
- •21. Суд як суб'єкт кримінального судочинства. Завдання і загальна характеристика повноважень суду
- •22. Прокурор у кримінальному процесі, його процесуальне положення у різних стадіях процесу
- •23. Органи дізнання: їх види і процесуальні повноваження
- •24. Органи досудового слідства. Процесуальне положення слідчого і начальника слідчого відділу
- •25. Обставини, що виключають можливість участі у справі судді, прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання. Порядок їх відводу
- •26. Потерпілий у кримінальному процесі, його процесуальне положення у справах публічного, приватно-публічного і приватного обвинувачення
- •27. Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов'язки у кримінальному процесі
- •28. Підозрюваний, його процесуальне положення у кримінальному процесі
- •29. Підстави та порядок затримання особи за підозрою у вчиненні злочину
- •30. Обвинувачений, його процесуальне положення у кримінальному процесі
- •31. Захисник, його процесуальне положення у кримінальному процесі
- •32. Допуск захисника до участі у провадженні по кримінальній справі. Випадки обов'язкової участі захисника при провадженні дізнання, досудового слідства і при розгляді кримінальної справи в суді
- •33. Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві
- •34. Підстави, умови і значення спільного розгляду цивільного позову разом із кримінальною справою
- •35. Форми відшкодування шкоди, завданої злочином, у кримінальному судочинстві
- •36. Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду
- •37. Поняття процесуальних строків, їх значення, класифікація та порядок обчислення
- •38. Поняття доказів у кримінальному процесі
- •39. Класифікація доказів, її практичне значення
- •40. Показання свідка, особливості їх перевірки та оцінки
- •41. Показання потерпілого, особливості їх перевірки та оцінки
- •42. Показання підозрюваного та обвинуваченого, особливості їх перевірки та оцінки
- •43. Поняття і види речових доказів. Особливості їх оцінки
- •44. Протоколи слідчих і судових дій, протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів
- •45. Висновок експерта як джерело доказів. Підстави призначення експертизи. Особливості оцінки висновку експерта
- •46. Форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві
- •47. Сутність доказування, його завдання та суб'єкти
- •48. Обставини, що підлягають доказуванню в кримінальному процесі
- •49. Поняття і значення оцінки доказів
- •50. Належність і допустимість доказів у кримінальному процесі
- •51. Поняття та класифікація заходів кримінально-процесуального примусу
- •52. Запобіжні заходи: поняття, система, підстави і порядок їх застосування, зміни і скасування
- •53. Застава як запобіжний захід. Підстави і порядок застосування
- •54. Взяття під варту. Підстави, умови і порядок обрання, зміни та скасування
- •55. Сутність і значення стадії порушення кримінальної справи. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи
- •56. Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються в цій стадії
- •57. Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства
- •58. Дізнання як форма досудового розслідування. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах
- •59. Підслідність кримінальних справ: поняття і види
- •60. Форми взаємодії слідчого з органом дізнання у кримінальному процесі
- •61. Питання кримінального процесу в законах України «Про міліцію» і «Про оперативно-розшукову діяльність»
- •62. Підстави і процесуальний порядок об'єднання і виділення кримінальних справ
- •63. Поняття та сутність притягнення особи як обвинуваченого. Постанова про притягнення особи як обвинуваченого, її структура і значення. Процесуальний порядок пред'явлення обвинувачення
- •64. Підстави і процесуальний порядок зміни і доповнення обвинувачення на досудовому слідстві
- •65. Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства
- •66. Слідчі дії, їх поняття і класифікація. Загальні умови провадження слідчих дій
- •67. Допит як слідча дія. Поняття допиту, мета, види, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів
- •68. Пред'явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів
- •69. Відтворення обстановки та обставин події. Поняття, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів
- •70. Огляд як слідча дія. Поняття, види, мета, процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів
- •71. Обшук і виїмка. Поняття, види, підстави та процесуальний порядок проведення, фіксація ходу та результатів
- •72. Накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку. Поняття, процесуальний порядок проведення
- •73. Очна ставка. Поняття, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів
- •74. Виявлення прокурором, слідчим і судом причин і умов, які сприяли вчиненню злочину. Заходи щодо їх усунення
- •75. Порядок ознайомлення учасників процесу із матеріалами кримінальної справи у зв'язку із закінченням досудового слідства і передачею справи до суду
- •76. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи у стадії досудового розслідування. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю й обґрунтованістю закриття справи
- •77. Закінчення досудового слідства складанням обвинувального висновку. Структура, зміст і значення обвинувального висновку
- •78. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком. Рішення прокурора по справі, яка надійшла до нього з обвинувальним висновком
- •79. Судовий контроль за законністю й обґрунтованістю рішень органів дізнання, досудового слідства і прокурора
- •80. Поняття і значення стадії попереднього розгляду кримінальної справи суддею. Процесуальний порядок попереднього розгляду справи суддею
- •81. Питання, які з'ясовуються суддею при попередньому розгляді кримінальної справи. Види рішень, які приймаються суддею за результатами попереднього розгляду кримінальної справи
- •82. Повноваження судді, пов'язані з підготовкою кримінальної справи до розгляду в судовому засіданні
- •83. Підстави і процесуальний порядок повернення судом першої інстанції кримінальної справи на додаткове розслідування
- •84. Сутність і значення стадії судового розгляду кримінальної справи. Її місце в системі стадій кримінального процесу. Межі та структура судового розгляду
- •85. Загальні положення судового розгляду кримінальної справи. Учасники судового розгляду
- •86. Підготовча частина судового засідання. Її сутність, місце в структурі судового розгляду і порядок проведення
- •87. Судове слідство. Його сутність, місце в структурі судового розгляду, порядок проведення. Скорочене судове слідство
- •88. Судові дебати, їх сутність і значення. Учасники судових дебатів. Обвинувальна промова прокурора. Промова захисника. Їх структура і зміст
- •89. Вирок суду, його сутність і значення. Властивості вироку
- •90. Процесуальний порядок постановлення вироку суду. Питання, що вирішуються судом при постановленні вироку
- •91. Види вироків. Зміст і форма вироку. Підстави постановлений виправдувального вироку
- •92. Підстави і процесуальний порядок закриття кримінальної справи під час її розгляду судом першої інстанції
- •93. Поняття та значення апеляційного провадження у кримінальному судочинстві
- •94. Особи, які мають право подати апеляцію. Процесуальний порядок і строки апеляційного оскарження вироку (ухвали чи постанови) суду
- •95. Форма та зміст апеляції. Процесуальні наслідки подання апеляції
- •96. Процесуальні підстави для скасування або зміни судових рішень в апеляційному порядку
- •97. Істотні порушення кримінально-процесуального закону як підстави для скасування вироку
- •98. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді апеляційної інстанції
- •99. Рішення, які приймаються в апеляційному провадженні. Вирок апеляційного суду
- •100. Сутність, завдання та особливості стадії касаційного провадження. Його відмінність від апеляційного провадження
- •101. Особи, які мають право на касаційне оскарження. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження судових рішень
- •102. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду кримінальної справи в суді касаційної інстанції
- •103. Результати розгляду справи судом касаційної інстанції. Ухвала касаційного суду. Види ухвал, структура та зміст
- •104. Нові матеріали в апеляційній та касаційній інстанціях. Особливості оцінки доказів апеляційною та касаційною інстанціями
- •105. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами. Підстави, строки перегляду, особи, які мають право порушити питання про перегляд судового рішення
- •106. Перегляд судових рішень Верховним Судом України. Підстави, строки подання заяви, особи, які мають право подати заяву про перегляд
- •107. Сутність, завдання і значення стадії виконання вироку, ухвал і постанов суду. Порядок звернення вироку до виконання. Питання, які вирішуються судом у цій стадії, порядок їх вирішення
- •108. Провадження по застосуванню примусових заходів медичного характеру
- •109. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів
- •110. Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх
- •111. Порядок провадження у справах про суспільно небезпечні діяння, що вчинені особою, яка не досягла віку кримінальної відповідальності
- •Кримінально-процесуальні гарантії захисту прав особи в Конституції України та міжнародно-правових документах з прав людини
65. Підстави, умови, процесуальний порядок та правові наслідки зупинення досудового слідства. Відновлення зупиненого досудового слідства
Зупинення досудового слідства — це тимчасова вимушена перерва у проведенні досудового слідства, яка оформлюється мотивованою постановою слідчого за наявності однієї з передбачених у законі підстав.
Вичерпний перелік процесуальних підстав для зупинення досудового слідства міститься в ч. 1 ст. 206 КПК. Відповідно до положень цієї статті досудове слідство в кримінальній справі зупиняється у випадках:
коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме;
коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі;
коли не встановлено особу, яка вчинила злочин;
зупинення судом слідчих дій на час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи.
Коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме (п. 1 ч. 1 ст. 106, ст. 207 КПК), досудове слідство зупиняється, якщо з самого початку, наприклад з моменту винесення постанови про порушення кримінальної справи або постанови про притягнення як обвинуваченого, особа, що вчинила злочин, відома слідчому, але немає даних про її місцезнаходження. За цією підставою досудове слідство зупиняється також, якщо стосовно особи винесена постанова про притягнення її як обвинуваченого, але ця особа, не маючи мети ухилитися від слідства, змінює місце проживання або місце знаходження; якщо особа, щодо якої винесена постанова про притягнення її як обвинуваченого (незважаючи на те, пред'явлено обвинувачення чи ні), свідомо ухиляється від слідства. Для зупинення досудового слідства з цієї підстави слідчому необхідно мати дані про те, що обвинувачений саме свідомо ухиляється від слідства.
Зупинення слідства на підставі п. 1 ч. 1 ст. 206 можливе лише після додержання таких умов:
а) по справі зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину конкретною особою, тобто особа, яка вчинила злочин, відома слідчому;
б) слідчим винесено постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого;
в) слідчий виконав усі слідчі дії, які можна виконати у відсутності обвинуваченого;
г) слідчий вжив усіх заходів для збереження документів та інших речових доказів у справі;
ґ) слідчий вжив усіх заходів до встановлення місця перебування обвинуваченого (ст. 137 КПК), оголосив його розшук (ст. 138 КПК);
д) строк досудового слідства, встановлений законом (ст. 120 КПК) чи прокурором, закінчується.
Коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження в справі (п. 2 ч. 1 ст. 206, ст. 208), справа зупиняється при дотриманні таких умов:
а) доказаний факт вчинення суспільно небезпечного діяння і наявність у ньому складу злочину;
б) по справі зібрано достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину конкретною особою, і слідчим винесена постанова про притягнення цієї особи як обвинуваченого (ця постанова може бути як пред'явлена, так і не пред'явлена особі, якщо це неможливо зробити внаслідок тяжкого захворювання обвинуваченого);
в) зупинити досудове слідство з указаної підстави можливо, якщо обвинувачений страждає тяжким захворюванням (психічним або соматичним). Закон не містить переліку таких захворювань, він лише вказує, що воно повинне бути тяжким;
г) захворювання повинне бути не хронічним, а мати тимчасовий характер;
ґ) захворювання обвинуваченого береться до уваги, якщо воно засвідчене довідкою лікаря — фахівця у відповідній галузі медицини або висновком судово-психіатричної чи судово-медичної експертизи, проведеної за постановою слідчого відповідно до вимог ст. 76 КПК або за ініціативою обвинуваченого, його захисника або законного представника;
д) слідчий має виконати всі слідчі дії, які можливо виконати у відсутності обвинуваченого, і вжити заходи для збереження документів та інших речових доказів у справі.
У разі психічного або іншого тяжкого захворювання обвинуваченого досудове слідство може бути зупинено слідчим до закінчення встановленого строку досудового слідства на відміну від інших підстав для зупинення справи.
Слідство зупиняється мотивованою постановою слідчого до видужання обвинуваченого.
Досудове слідство може бути зупинено, коли не встановлено особу, яка вчинила злочин (х\. З ч. 1 ст. 206, ст. 209). Умовами для такого зупинення є:
а) доказаний факт вчинення суспільно небезпечного діяння і наявність у ньому складу злочину;
б) спливли строки досудового слідства, встановлені законом (ст. 120 КПК) чи прокурором;
в) виконані всі необхідні і можливі процесуальні та слідчі дії по збиранню доказів у справі для розкриття злочину та встановлення особи, яка його вчинила (включаючи й ті, які спрямовані на її розшук (статті 138, 139 КПК)), у тому числі і шляхом дачі доручень органам дізнання (ч. 4 ст. 104, ч. З ст. 114 КПК);
г) вжито всіх заходів для закріплення і збереження доказів у справі.
Новелою кримінально-процесуального законодавства є зупинення
судом слідчих дій на час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи (п. 4 ч. 1 ст. 206).
Особливістю цієї підстави для зупинення слідчих дії є те, що, на відміну від інших, рішення про зупинення приймає не слідчий, а суддя, який розглядає скаргу на постанову про порушення кримінальної справи. Умовою зупинення слідчих дій за цією підставою є оскарження постанови про порушення кримінальної справи, відкриття суддею провадження за скаргою та вирішення у постанові судді питання про доцільність зупинення слідчих дій. Таким чином, питання про зупинення провадження слідчих дій залежить від внутрішнього переконання судді.
За наявності однієї з указаних у пп. 1-3 ч. 1 ст. 206 КПК підстав і при дотриманні необхідних процесуальних умов слідчий виносить мотивовану постанову про зупинення досудового слідства, копія якої направляється прокурору.
Якщо у справі притягнуто двох або кількох обвинувачених, а підстави для зупинення справи відносяться не до всіх обвинувачених, слідчий вправі виділити і зупинити справу відносно окремих обвинувачених (до їх видужання чи розшуку, а щодо інших — закінчує провадження на загальних підставах) або зупинити провадження в усій справі (ч. 4 ст. 206 КПК).
Зміст постанови судді про відкриття провадження за скаргою на постанову про порушення справи вказаний у ч. З ст. 2368 КПК.
Питання про зупинення слідчих дій судця вирішує протягом доби з дня надходження скарги. Для того щоб орган, який порушив кримінальну справу або в провадженні якого вона перебуває, зупинив проведення слідчих дій, суддя направляє йому копію постанови про відкриття провадження за скаргою. Вказана постанова судді набирає законної сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.
Зупинене досудове слідство (провадження слідчих дій) може бути відновлено: по-перше, якщо відпали підстави для його зупинення (наприклад, установлено місцезнаходження обвинуваченого; обвинувачений видужав; особа, яка вчинила злочин, установлена; винесено рішення судом про відмову в задоволенні скарги на постанову про порушення кримінальної справи); по-друге, коли ці підстави продовжують існувати, але виникла необхідність у проведенні окремих слідчих дій по збиранню й перевірці доказів, що мають значення для зупиненої справи. У такому випадку після проведення необхідних слідчих дій слідство знову зупиняється. Така ситуація може повторюватися декілька разів.
Про відновлення досудового слідства в справі слідчий виносить мотивовану постанову (у якій зазначається підстава, за якою слідство було зупинено, обставини, у зв'язку з якими його відновлено), копія якої направляється прокуророві (ст. 210 КПК).