2. Основні напрями судово-правової реформи в Україні

Основні напрями судово-правової реформи в Україні визначено Конституцією України, норми якої закріплюють систему судів загаль­ної юрисдикції, її принципи, основи правового статусу судді, основні засади судочинства, компетенцію Вищої ради юстиції (розд. 8 Основ­ного Закону).

Так, відповідно до ст. 125 Конституції України система судів за­гальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів за­гальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють місцеві та апеляційні суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Упровадження положень Основного Закону України викликало необхідність здійснення судово-правової реформи в Україні за такими напрямами:

1. Реформування судової системи.

2. Реформування правоохоронних органів.

3. Організаційно-технічне забезпечення судової системи і системи правоохоронних органів.

4. Прийняття нових законодавчих актів, що створюватиме належ­не правове забезпечення судово-правової реформи.

На розвиток конституційних положень Указом Президента України від 10.05. 2006 р. було затверджено Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, якою передбачено етапи судової реформи. 07.07.2010 р. прийнято Закон України «Про судоустрій і статус суддів», яким визначено судову систему України, яку складають суди загальної юрисдикції та суд конституційної юрисдикції. Суди загальної юрис­дикції утворюють єдину систему судів. Єдиним органом конституцій­ної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди; 3) вищі спеціалізовані суди; 4) Верховний Суд України.

Суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. Вищими спеціалізованими судами в Україні є: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищий господарський суд України; Вищий адміністративний суд України.

Указом Президента України від 08.04.2008 р. затверджено Кон­цепцію реформування кримінальної юстиції, завданням якої є: гума­нізація кримінального законодавства; удосконалення кримінальних процесуальних норм і суміжного законодавства, у тому числі з ура­хуванням світового досвіду; перебудова організаційно-функціональної структури кримінальної юстиції відповідно до норм реформованого законодавства; реформування процедури досудового розслідування; реорганізація системи органів досудового розслідування, функціо­нальне відмежування їхньої діяльності від діяльності розвідувальних і контррозвідувальних органів; забезпечення ефективності криміналь­ного судочинства; посилення захисту прав та інтересів потерпілих, гарантоване відшкодування завданої злочином шкоди; створення умов для гуманізації сфери виконання кримінальних покарань; розвиток інституту пробаціїта розширення застосування відновних процедур і примирення.

Реформування кримінальної юстиції України відповідно до Кон­цепції має здійснюватися за такими напрямами:

1. Реформування кримінального та адміністративно-деліктного законодавства. Кримінально карані діяння будуть поділятися на зло­чини та кримінальні проступки.

2. Реформування кримінального процесуального законодавства, що передбачає закінчення процедури розроблення та прийняття ново­го Кримінального процесуального кодексу України. Завданнями ре­формування кримінального процесу мають стати: запровадження нової, позбавленої обвинувального ухилу процедури досудового роз­слідування, під час якої гласними і негласними методами, встановле­ними законом, здійснюватиметься збирання фактичних даних, що мають значення для кримінального судочинства; забезпечення відпо­відності процедур досудового і судового провадження меті та завдан­ням кримінальної юстиції; удосконалення процедури судового конт­ролю та розширення змісту прокурорського нагляду під час досудово­го розслідування; законодавче визначення конкретних процесуальних строків під час досудового та судового провадження; запровадження процедури відновлення прав потерпілого та відшкодування завданої йому матеріальної і моральної шкоди у повному обсязі через компен­саційні процедури, фонди; розширення сфери застосування відновних і примирних процедур; створення нових процедур, що сприяють до­сягненню мети покарання.

3. Реформування у сфері виконання судових рішень у криміналь­них справах.

4. Реформування органів кримінальної юстиції.