23. Органи дізнання: їх види і процесуальні повноваження

Орган дізнання — це державний орган, зобов'язаний здійснювати спрямовану на забезпечення розслідування кримінально-процесуальну та іншу діяльність у зв'язку з наявністю в нього інформації про зло­чин, який готується, чи вже вчинений.

Вичерпний перелік органів дізнання міститься у ст. 101 КПК. До них належать:

1) міліція; 2) податкова міліція — у справах, що належать згідно із законом до її компетенції; 3) органи безпеки —у справах, віднесених законом до їх відання; 4) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники — у справах, віднесених до їх компетенції; 5) командири кораблів — у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків під час походу за межами України; 6) митні органи — в справах про контрабан­ду; 7) начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ; 8) органи державного по­жежного нагляду — у справах про пожежі і порушення протипожежних правил; 9) органи прикордонної служби — у справах про незаконне переправлення осіб через державний кордон та у справах про викорис­тання завідомо підроблених документів при перетинанні державного кордону; 10) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні; 11) командири підрозділів Державної спеціальної служби транспорту —- у справах, віднесених до їх компетенції.

З цього переліку органів дізнання вбачається, що дізнання здій­снюється різними адміністративними органами, має похідний від виконуваних ними основних функцій характер. їх діяльність по роз­слідуванню злочинів, за винятком міліції, є епізодичною. Міліція є основним органом дізнання, що здійснює дізнання постійно через специфіку її діяльності щодо охорони громадського порядку і вияв­лення злочинів. На органи дізнання покладається прийняття необхід­них оперативно-розшукових і інших передбачених кримінально-процесуальним законом заходів з метою викриття злочину та вияв­лення осіб, що його вчинили. На них покладається також обов'язок вжиття усіх заходів, необхідних для попередження і припинення зло­чинів. Слід звернути увагу, що повноваженнями на проведення оперативно-розшукової діяльності наділені не всі органи дізнання, а тільки оперативні підрозділи Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, управління державної охорони, органів державної податкової служби, органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Держав­ної кримінально-виконавчої служби України (ст. 5 Закону України «Про оперативну-розшукову діяльність»).

Закон розрізняє поняття і компетенцію органу дізнання й особи, що провадить дізнання. Орган дізнання представляє його керівник, який має право провадити дізнання у будь-якій справі, віднесеній до компетенції дізнання, і здійснювати окремі слідчі дії. Орган дізнання в особі його начальника керує дізнанням, призначає осіб для ведення дізнання і несе повну відповідальність за якість розслідування.

Особа, яка провадить дізнання, — це посадова особа, уповнова­жена керівником органу дізнання на проведення дізнання. Будучи самостійним суб'єктом процесу, особа, яка провадить дізнання, ре­тельно досліджує усі обставини справи і, як і слідчий, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом. Особа, яка провадить дізнання, несе відповідальність за законність і обґрунтованість своїх дій. Проте її процесуальна самостійність більш обме­жена, ніж слідчого. Це виявляється у взаєминах і з керівником органу дізнання, і з прокурором. Вона, зокрема: а) не може приймати окремі види рішень (про притягнення особи як обвинуваченого, про завер­шення розслідування складанням обвинувального висновку); б) рі­шення дізнавача із найважливіших питань у кримінальній справі потребують затвердження начальником органу дізнання; в) вказівки начальника органу дізнання, прокурора для особи, яка провадить ді­знання, є обов'язковими, їх оскарження не зупиняє їх виконання.

Разом з тим у передбачених законом випадках особа, яка прова­дить дізнання, вправі доручити підрозділам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, провести оперативно-розшукові заходи чи використати засоби для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами по кримінальній справі (ч. З ст. 66 КПК).