68. Пред'явлення для впізнання. Поняття, завдання, види, умови та процесуальний порядок проведення, способи фіксації ходу та результатів

Пред'явлення для впізнання — слідча дія, яка полягає в пред'явленні свідку, потерпілому, підозрюваному, обвинуваченому в передбачено­му законом порядку певного об'єкта, для того щоб вони могли вста­новити його тотожність або відмінність від того об'єкта, який спо­стерігали раніше, зберегли в пам'яті і про який давали показання (статті 174-176 КПК).

Залежно від об'єкта розрізняють пред'явлення для впізнання живих осіб (ст. 174 КПК), предметів (ст. 175 КПК), а також трупа.

Пред'явлення для впізнання проводиться без винесення про це спеціальної постанови. У процесі провадження цієї слідчої дії осо­ба, якій пред'являється об'єкт для впізнання, називається впізнаю­чий. Впізнаючими можуть бути свідки, потерпілі, підозрювані, об­винувачений.

Обов'язковою умовою пред'явлення для впізнання осіб є поперед­ній допит впізнаючого про обставини, за яких той бачив особу, що підлягає впізнанню, про її зовнішній вигляд, прикмети, особливості тощо. Допит проводиться за загальними правилами провадження до­питу відповідної особи (свідка, потерпілого, підозрюваного, обви­нуваченого).

Перед пред'явленням для впізнання особа, що провадить цю слідчу дію, зобов'язана вжити заходів, які виключають зустріч впіз­наючого з особою, що підлягає впізнанню, і будь-які способи впливу на впізнаючого.

Приступаючи до провадження слідчої дії, особа, що провадить дізнання, слідчий повинні роз'яснити права і обов'язки особам, що беруть у ній участь. Закон вимагає присутності при провадженні цієї слідчої дії не менше двох понятих.

Особа, що підлягає впізнанню, пред'являється впізнаючому разом з іншими особами, яких не може бути менше трьох. Особи, серед яких пред'являється той, що підлягає впізнанню, повинні бути однієї ста­ті і по можливості схожі з ним за зовнішністю (зріст, вага, статура, форма і колір обличчя, довжина і колір волосся, колір очей) і одягом. Така вимога закону спрямована на те, щоб виключити помилки при впізнанні. Виконуючи вимоги ч. З ст. 174 КПК, необхідно у відсут­ності впізнаючого запропонувати особі, що пред'являється для впіз­нання, зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються для впізнання. Після цього запрошується впізнаючий і йому після роз'яснення суті слідчої дії, що проводиться, пропонується уважно оглянути громадян, які пред'являються для впізнання, і вказати осо­бу, яку він впізнає.

Якщо саму особу пред'явити для впізнання неможливо, закон допускає впізнання її за фотографією.

Закон передбачає ряд заходів, спрямованих на забезпечення без­пеки особи впізнаючого (ч. 4 ст. 174 КПК). У виняткових випадках з метою забезпечення безпеки особи впізнаючого впізнання може бути проведене поза візуальним спостереженням особи, що підлягає впізнанню.

Трупи для впізнання пред'являються близьким родичам або іншим особам, які добре знали не лише загальні риси зовнішності померло­го, але й особливі прикмети. Враховуючи важливі етичні моменти, а також специфічність об'єкта, труп для впізнання може бути пред'явлений лише один.

Пред'явлення для впізнання предметів (а також тварин) прово­диться з додержанням викладених вище умов і порядку проведення впізнання осіб. Не пред'являються для впізнання предмети, які іс­нують у єдиному екземплярі, неповторні (наприклад, картина відо­мого художника), а також які не мають відмінностей від інших пред­метів (нові речі серійного виробництва, сипучі речі — цукор-пісок, зерно тощо). У таких випадках належить зробити огляд, призначити експертне чи інше спеціальне дослідження або аналіз.

Результатом пред'явлення для впізнання може бути ототожнення (впізнання одиничного конкретного об'єкта), встановлення схожості (віднесення об'єкта до загальної групи), невпізнання.

Хід і результати пред'явлення для впізнання фіксуються в про­токолі, який складається відповідно до вимог, указаних у статтях 85, 176 КПК.