Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УПП_экз_укр.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
391.35 Кб
Скачать

56. Види рішень, що приймаються в стадії порушення кримінальної справи. Прокурорський нагляд і судовий контроль за законністю і обґрунтованістю рішень, що приймаються в цій стадії

Вичерпний перелік рішень, які приймаються в стадії порушення кримінальної справи, передбачено у ч. 2 ст. 97 КПК. По заяві або по­відомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані прийняти одне з таких рішень:

  • порушити кримінальну справу;

  • відмовити в порушенні кримінальної справи;

  • направити заяву або повідомлення за належністю.

Про кожне із зазначених рішень орган дізнання, слідчий прокурор або суддя приймають відповідну постанову. За чинним законодавством суддя приймає рішення про порушення кримінальної справи виключно у справах приватного обвинувачення, передбачених ч. 1 ст. 27 КПК.

Нагляд за законністю порушення і відмови в порушенні кримі­нальної справи здійснює прокурор. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 227 КПК прокурор у межах своєї компетенції не менш як один раз на місяць перевіряє виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і ви­рішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, зло­чини, дає вказівки про усунення виявлених порушень закону.

Слідчий і орган дізнання зобов'язані не пізніше доби направити прокуророві копію постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні такої справи.

Якщо справу порушено без законних підстав, прокурор закриває її, а у випадках, коли в цій справі ще не провадилося слідчих дій, скасовує постанову про порушення справи.

У разі безпідставної відмови в порушенні справи слідчим або органом дізнання прокурор своєю постановою скасовує постанову слідчого або органу дізнання і порушує справу (ст. 100 КПК). У цьо­му випадку з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування прокурор може доручити провадження дізнання чи досудового слідства іншій особі.

Постанову слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено відповідному прокуроро­ві, а якщо таку постанову винесено прокурором — вищестоящому прокуророві. Скарга подається особою, інтересів якої вона стосуєть­ся, або її представником протягом семи днів з дня одержання копії постанови (ст. 99і КПК).

Постанову про порушення кримінальної справи та про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено до суду в по­рядку, передбаченому статтями 236і, 2362, 236', 23 68 КПК.

Скарги подаються до районного (міського) суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову: про порушення кримінальної справи: протягом усього часу пере­бування справи у провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту закінчення досудового слідства (ч. 4 ст. 2367 КПК);

про відмову в порушенні кримінальної справи: протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови (ст. 236' КПК).

Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду, на постанову ж про відмову в порушенні кримінальної справи — не пізніше десяти днів з дня п надходження до суду (статті 2368, 2362 КПК). Порядок розгляду скарг на постанову про відмову в порушенні та про порушення криміналь­ної справи передбачений у статтях 2362, 2368 КПК, а також у Рішенні Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від ЗО червня 2009 р.