57. Форми досудового розслідування. Поняття дізнання і досудового слідства

Досудове розслідування — це регламентована кримінально-процесуальним законом діяльність органів дізнання та досудового слідства по встановленню обставин злочину (суспільно небезпечного діяння), осіб, причетних до його вчинення, а також по припиненню і запобіганню вчиненню злочинів. Досудове розслідування передує про­вадженню в суді і покликане створити відповідні умови для здійснення судового розгляду кримінальної справи і вирішення її по суті.

За чинним законодавством досудове розслідування є основною формою досудової підготовки матеріалів справи, яке здійснюється у трьох формах: 1) дізнання, 2) досудового слідства або 3) у протоколь­ній формі. Лише у справах приватного обвинувачення, передбачених ч. 1 ст. 27 КПК, замість досудового розслідування підготовка матері­алів до судового розгляду провадиться самим потерпілим за сприян­ням судді.

Дізнання — це початкова форма досудового розслідування, яка становить собою врегульовану кримінально-процесуальним законо­давством діяльність уповноважених законом державних органів і посадових осіб, що виражається в провадженні досудового розсліду­вання злочинів з метою вирішення завдань кримінального судочин­ства з подальшим направленням матеріалів справи слідчому в строк, установлений законом, або її закриттям.

Залежно від тяжкості вчиненого злочину законом передбачено дві форми дізнання: і) у справах про злочини, які не є тяжкими чи особ­ливо тяжкими, та 2) у справах про злочини, які є тяжкими чи особливо тяжкими.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 КПК за наявності ознак злочину, що не є тяжким чи особливо тяжким (тобто невеликої чи середньої тяжко­сті), орган дізнання порушує кримінальну справу і, керуючись пра­вилами кримінально-процесуального закону, проводить слідчі дп до встановлення особи, яка його вчинила. Після цього орган дізнання в строк не більше десяти днів з моменту встановлення такої особи і не більше п'яти діб з моменту обрання до неї запобіжного заходу складає постанову про передачу справи слідчому, яку подає прокурору для затвердження.

У разі порушення органом дізнання справи про тяжкий злочин орган дізнання зобов'язаний передати її слідчому через прокурора після виконання невідкладних слідчих дій в строк не більше десяти днів з моменту порушення справи і не більше п'яти діб з моменту обрання до особи, яка вчинила злочин, запобіжного заходу (ч. 2 ст. 108 КПК). Про передачу справи слідчому орган дізнання складає постанову, яку подає прокурору для затвердження. Справа про тяжкий злочин передається органом дізнання через прокурора слідчому, якщо навіть не встановлена особа, яка вчинила злочин.

Чинний КПК України не містить переліку слідчих дій, які є не­відкладними, оскільки передбачити всі можливі варіанти слідчих дій, які виявляться такими в ході розслідування конкретних кримінальних справ, практично неможливо. Під невідкладними слідчими діями розуміють такі дії, зволікання із проведенням яких загрожує можли­вою втратою доказів.

Коли у справі про тяжкий злочин, що передана слідчому, не вста­новлено особу, яка вчинила злочин, орган дізнання продовжує вико­нувати оперативно-розшукові заходи, спрямовані на її встановлення і повідомляє слідчого про їх наслідки.

Досудове слідство є основною формою досудового розсліду­вання, яка забезпечує максимальні гарантії встановлення істини та прав учасників процесу. Воно провадиться у всіх справах, за винятком справ про злочини, по яких передбачено досудове роз­слідування у формі досудової підготовки матеріалів у протокольній формі (ст. 425 КПК), а також у справах приватного обвинувачення (ч. 1 ст. 27 КПК).

Досудове слідство провадиться слідчими прокуратури, слідчими органів внутрішніх справ, слідчими податкової міліції та слідчими органів безпеки (ст. 102 КПК). Право здійснювати досудове слідство належить і начальнику слідчого відділу (ч. 2 ст. 114^і КПК), а також прокурору (п. 5 ч. 1 ст. 227 КПК).