60. Форми взаємодії слідчого з органом дізнання у кримінальному процесі

Взаємодія слідчого з органом дізнання — це заснована на законі і відомчих нормативних актах їх спільна узгоджена діяльність (за ме­тою, характером, місцем і часом проведення), яка спрямована на вирішення завдань кримінального судочинства, при керівній і орга­нізуючій ролі слідчого та чіткому розмежуванні компетенції.

Правовими підставами взаємодії є: приписи законів (КПК, законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та ін.) та підзаконних нор­мативних актів, у тому числі актів обмеженого використання різного ступеня конфіденційності.

Взаємодія слідчого і органу дізнання здійснюється в певних пра­вових формах. Виділяють процесуальні та організаційні (непроцесуальні) форми взаємодії.

1. До процесуальних форм взаємодії належать:

• повідомлення про наслідки оперативно-розшукових заходів, якщо у справі, що передана слідчому, не встановлено особу, яка вчи­нила злочин (ст. 104 КПК);

• доручення і вказівки слідчого щодо проведення слідчих та розшукових дій, а також оперативно-розшукових заходів (статті 104, 114, 66 КПК). Доручення слідчого органу дізнання — це покладання слід­чим на орган дізнання обов'язку провести конкретні слідчі або роз­шукові дії. Вказівка слідчого органу дізнання — це керівна настанова слідчого, адресована органу дізнання стосовно того, як саме викону­вати доручені дії, на що треба звернути увагу при їх проведенні, як зафіксувати одержані результати тощо.

Доручення і вказівки органу дізнання викладаються слідчим у письмовій формі і є обов'язковими для виконання, причому він впра­ві встановити строк для їх виконання. Якщо слідчий дає доручення провести слідчу дію в інших районах (окреме доручення), таке до­ручення має бути виконане у десятиденний строк (ч. 1 ст. 118 КПК);

• надання допомоги слідчому при провадженні окремих слід­чих дій (ст. 114 КПК). Допомога органу дізнання необхідна слід­чому при провадженні таких слідчих дій, які потребують великого обсягу роботи або додаткових гарантій для осіб, котрі беруть у них участь. Це обшук, виїмка, відтворення обстановки і обставин події, огляд місця події, пред'явлення особи для впізнання та ін. Про участь співробітника органу дізнання зазначається в протоколі слідчої дії;

• виконання органом дізнання постанов слідчого про привід свід­ка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, які ухиляються від явки за викликом (статті 135, 136 КПК);

• виконання органом дізнання постанови слідчого про розшук обвинуваченого (ст. 139 КПК).

2. До організаційних форм взаємодії слідчого та органів дізнан­ня, тобто тих, які передбачені відомчими нормативними актами, належать:

• узгоджене планування спільних слідчих, розшукових і оперативно-розшукових заходів;

• обмін взаємодіючих суб'єктів інформацією, що надходить за повідомленнями про злочини, що вчинені або готуються, а також з інших питань слідчої та оперативно-розшукової діяльності;

• координація проведення слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

• консультації;

• спільний аналіз причин і умов, що сприяють вчиненню зло­чину, та обговорення профілактичних заходів;

• спільна узгоджена діяльність у складі слідчо-оперативної групи;

• спільне використання техніки, засобів зв'язку і транспорту, що має у своєму розпорядженні орган дізнання, тощо.