44. Протоколи слідчих і судових дій, протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, як джерела доказів

Відповідно до ст. 82 КПК протоколи слідчих і судових дій, скла­дені і оформлені в порядку, передбаченому законом, носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії, є джерелом доказів, оскільки в них підтверджуються обставини і факти, що мають значення для вирішення справи.

Для даного джерела доказів специфічним є те, що: а) носієм ін­формації у справі є протокол, складений у встановленому порядку самим органом (особою), у провадженні якого знаходиться кримі­нальна справа; б) у протоколі містяться відомості про реальні факти і обставини, які безпосередньо сприймаються дізнавачем, слідчим, суддею (судом), понятими та іншими учасниками конкретної слідчої (судової) дії при її провадженні. Таким чином, самостійним джерелом доказів є протоколи всіх слідчих дій, крім допитів свідків, потерпілих, підозрюваних і обвинувачених, очних ставок, які є лише засобом фіксації показань цих осіб, а джерелом доказів є самі показання. Не є джерелом доказів і протокол допиту експерта, оскільки зафіксовані в ньому показання є лише роз'ясненням або доповненням його ви­сновку (ст. 201 КПК).

Згідно зі ст. 85 КПК до протоколу можуть бути додані фотознімки, матеріали звукозапису, кінозйомок, відеозапису, плани, схеми, зліпки та інші матеріали, які пояснюють його зміст. Однак ці додатки мають різний процесуальний характер. Так, плани, схеми, матеріали звуко­запису, кінозйомок, відеозапису, стенограми, фотознімки є невід'ємною складовою частиною протоколів. Відомості, що містяться в них, ма­ють таке ж доказове значення, як і сам протокол. Матеріальні ж об'єкти, вилучені при провадженні слідчої дії і приєднані до прото­колу (сліди чи їх зліпки, предмети і т. п.), якщо вони встановлюють обставини, що підлягають доказуванню, є самостійним джерелом доказів — речовими доказами.

Протоколи з відповідними додатками, складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, набувають доказового значення в конкретній кримінальній справі, якщо вони відповідають критеріям належності, допустимості та достовірності. Оперативно-розшукова діяльність — це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здій­снюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів.

Порядок і підстави проведення оперативно-розшукових дій, про­цедура закріплення інформації, отриманої за їх наслідками, перелік підрозділів, що її здійснює, регламентується Законом України від 18.02.1992 р. «Про оперативно-розшукову діяльність». Згідно зі ст. 8 Закону низка оперативно-розшукових заходів провадиться з дозволу суду, процедура отримання якого передбачена Порядком отримання дозволу суду на здійснення заходів, які тимчасово обмежують права людини, та використання добутої інформації (затверджений постано­вою КМУ від 26 вересня 2007 р. № 1169). Результатом проведення зазначених дій є протокол з відповідними додатками, який може бути використаний як джерело доказів.

Окремі оперативно-розшукові заходи проводяться за рішенням керівника оперативно-розшукового органу (контрольна закупівля, здійснення візуального спостереження), за наслідками яких не обов'язково складається протокол. Найчастіше відповідні дії оформ­люються рапортом, довідкою, які не є джерелом доказів, а можуть бути використані для прийняття рішення про порушення криміналь­ної справи або проведення невідкладних слідчих дій.

Нормативно-правові акти, що регламентують проведення оперативно-розшукових заходів, не містять спеціальних норм, які б установлювали вимоги до протоколів з відповідними додатками до них, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, зокрема до порядку їх складання та допущення до справи. Виходячи із загальних вимог, які ставляться до доказів у кримінальному процесі, протоколи оперативно-розшукових заходів повинні відповідати таким вимогам, що й протоколи слідчих дій (ст. 85 КПК), за винятком того, що в ході оперативно-розшукових заходів не беруть участі поняті.