Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УПП_экз_укр.docx
Скачиваний:
4
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
391.35 Кб
Скачать

27. Цивільний позивач і цивільний відповідач, їх права і обов'язки у кримінальному процесі

Цивільний позивач — це громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину і пред'явили до обвинуваченого або до осіб, що несуть матеріальну відповідаль­ність за його дії, вимогу про відшкодування збитків. У разі пред'явлення позову особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя — за наявності для того підстав — виносять постанову про визнання заявника ци­вільним позивачем (суд — ухвалу). За відсутності підстав виносить­ся постанова (ухвала) про відмову у визнанні цивільним позивачем (ст. 50 КПК). У тих випадках, коли громадянин пред'являє позов про відшкодування спричиненої йому шкоди, його визнають одночасно потерпілим та цивільним позивачем.

Позов може бути пред'явлений прокурором, якщо цього вимагає охорона державних або громадських інтересів або прав громадян (ст. 29 КПК).

Для визнання фізичної або юридичної особи цивільним позива­чем необхідні такі підстави: наявність даних про те, що подія зло­чину мала місце, цим злочином особі заподіяно реальну матеріаль­ну або моральну шкоду, яка стала безпосереднім наслідком вчине­ного злочину.

Цивільний позивач має право: подавати докази; заявляти клопо­тання; брати участь у судовому розгляді, заявляючи відводи і кло­потання, висловлюючи свою думку про клопотання інших учасників судового розгляду, даючи пояснення, беручи участь у дослідженні доказів і в судових дебатах щодо доведеності вчинення злочину і його цивільно-правових наслідків (ст. 268 КПК); просити орган ді­знання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявлено­го ним позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не проводилось, — після призна­чення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора та суду, а також на вирок або ухвалу в частині, що стосується цивіль­ного позову.

Цивільний позивач зобов'язаний: пред'являти на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду всі необхідні документи, пов'язані із заявленим позовом; не розголошувати без відома слідчого або про­курора дані досудового слідства; додержуватися порядку під час су­дового засідання та підкорятися розпорядженням головуючого.

Цивільний відповідач — це фізична або юридична особа, яка від­повідно до цивільного законодавства відповідає за шкоду, заподіяну злочином (ст. 51 КПК).

Цивільний відповідач з'являється в процесі лише в тих випадках, коли матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочином, не­се не сам обвинувачений, а інші особи, відповідно до норм цивільно­го законодавства.

Юридичними або фізичними особами, які несуть замість обви­нуваченого відповідальність за шкоду, заподіяну злочином, є: 1) батьки (усиновителі), опікуни, піклувальники (громадяни або від­повідна виховна, лікувальна установа соціального захисту населення й ін., які у силу закону є піклувальником неповнолітнього (статті 1178, 1179 ЦК); 2) підприємства, установи та організації — власники дже­рела підвищеної небезпеки, якою обвинувачуваним була заподіяна шкода потерпілому (ст. 1187 ЦК); 3) підприємства, установи та орга­нізації або фізична особа, якщо шкода була заподіяна обвинувачува­ним, що був їхнім працівником, при виконанні своїх трудових (служ­бових, посадових) обов'язків (ст. 1172 ЦК), як на підставі трудового договору (контракту), так і за цивільно-правовим договором, якщо вони при цьому діяли або повинні були діяти за завданням відповід­ної юридичної або фізичної особи і під його контролем за безпечним веденням робіт.

Права й обов'язки цивільного відповідача багато в чому тотожні правам цивільного позивача. Однак є й розходження: а) якщо цивіль­ний позивач вправі підтримувати позов, то цивільний відповідач вправі знати сутність позовних вимог і заперечувати проти пред'явленого цивільного позову; б) на відміну від цивільного по­зивача цивільний відповідач не вправі знайомитися з усіма матеріа­лами закінченої кримінальної справи, а тільки з тими, які стосуються цивільного позову.